Андрій Чумаченко

⌘292. Як я відмовився від свіжих новин

Свіже опитування Reuters Institute показує, що 42% людей (з 48 країн) свідомо уникають новин (у 2017 році цей показник був 29% – цікаво, що трапилось?).

Я (як і ти) не можу відмовитись від новин повністю, тож обрав трошки інший шлях – читати новини із запізненням на добу. Свіжа новина зазвичай звучить дуже гучно і при цьому містить найменше деталей. А за добу вона обростає контекстом – з'являються уточнення, спростування, коментарі справжніх експертів.

Те, що ввечері виглядало як катастрофа, наступного дня читається спокійніше і з розумінням наслідків. Або навпаки. Тут досліджень у мене немає, тільки власні спостереження.

Тож я (за допомогою Claude Code) зібрав автономного та безкоштовного бота-асистента, який береже мій спокій:

Перше його повідомлення прив'язане до мого будильника: в будні воно приходить о 6:30, у вихідні – о 8:00. Там:
– погода (з опадами та real feel по температурі повітря)
– якість повітря (але тільки якщо вона погана)
– зустрічі з календаря (але тільки з іншими учасниками, без особистих блокерів)
– листи з пошти (але тільки важливі, що чекають моєї відповіді)

Друге повідомлення – вже якраз новини, окремо о 12:00. Бот збирає заголовки з 8 телеграм-каналів за останню добу (і це виключно канали, які я реально раніше щодня читав). Він бере заголовки, без тексту та картинок, з посиланням на джерело новини, а на початку додає коротке зведення (це 3-4 абзаци тексту про "світ за вчора"). Якщо заголовок цікавить – відкриваю і читаю повністю. А решту пропускаю, зменшуючи когнітивне навантаження.

Зрозуміло (але про це треба написати), що канали з тривогами і моніторингом загроз у такий дайджест додавати не можна. Там інформація має цінність у хвилинах, і вчорашній заголовок про ракету нікому не допоможе. Дайджест – для всього іншого.

Тепер трошки про те, як це зроблено, якщо захочеш і собі такого:

1. Бот – скрипт на Python у приватному репозиторії на GitHub, який за розкладом запускає GitHub Actions. З 2000 безкоштовних хвилин на місяць він витрачає близько 710 – ще є запас додавати нові канали.

2. Погоду, якість повітря і пилок він бере з Open-Meteo (сервіс працює без ключів).

3. Календар і пошту читає через Google Calendar API та Gmail API (з правами тільки на читання). Gmail одразу відсіює промоакції й соцмережі, а далі бот ставить листам бали: непрочитаний, адресований мені, є питання чи прохання. Розсилки й автоматичні листи відкидає за службовими заголовками. Якщо в тебе є Google Workspace, створюй OAuth-застосунок типу Internal: тоді refresh-токен не згорає через тиждень.

4. Заголовки новин бот бере з веб-версії публічних каналів через t.me/s/назва_каналу, без додаткового акаунта. Безкоштовна модель на Groq відбирає до восьми заголовків з кожного каналу, перекладає іншомовні українською і пише коротке "що було вчора". Все це бот, створений через @BotFather, надсилає в мій приватний канал.

5. Самі новинні канали я не видалив, а відправив в Архів в телеграмі – так я можу за необхіодності перейти на повну новину, але не бачу повідомлення цих каналів в загальному списку всіх повідомлень месенджері.

6. Ну а найбільше часу по налаштуванню забрав розклад: безкоштовні запуски GitHub стоять у черзі та стартують на 4–5 годин пізніше. Тому слотів кілька на день, а позначка про відправку в репозиторії не дає надіслати їх двічі.

Хочеш собі так само – просто скопіюй текст в Claude Code чи ChatGPT Codex, дай точку на карті для погоди та список каналів. Ручками треба буде тільки в Google Cloud та Groq зайти, щоб безкоштовні API-ключі отримати.

#менеджмент
@chumandriy

⌘291. Коли тобі не потрібен fractional CMO

Розумію, це трохи дивний пост від власника бізнесу, побудованого на продажу цієї послуги. Але штука в тому, що жодної користі від "продати на 1-2 місяці" немає. Сенс є тільки в довгостроковому партнерстві. Саме тому я вважаю, що українському бізнесу корисно знати відповідь на це питання.

З того часу, як я запустив BASE, мені довелося провести десятки перших зустрічей з власниками бізнесів. І інколи наприкінці такої розмови моя порада звучить як "зараз вам маркетинг-директор не потрібен – ні наш, ні будь-чий інший".

Я б дуже хотів, щоб всі розуміли: маркетинг потрібен бізнесу з першого дня, а директор з маркетингу – пізніше.

CMO відповідає за стратегію, цілі, команду, бюджет і результат у цифрах. Fractional CMO робить те саме, але без повної ставки в штаті. Але, як і будь-який високорівневий спеціаліст, він добре працює лише за певних умов.

Коли CMO/fractional CMO тобі точно не потрібен?

1. Продукт ще не довів, що потрібен ринку (немає product-market fit)

Перші клієнти ще купують через знайомство з тобою, а повторних продажів взагалі немає. Маркетинг-директор не створить попит на продукт, який ринку не потрібен. Спочатку варто отримати хоча б 10 платних клієнтів не з твого кола спілкування.

2. Немає кому виконувати (немає інвестицій чи бюджету на маркетинг)

CMO ставить цілі, будує процеси і контролює. Рекламні кампанії запускає маркетинг-команда або підрядники. Якщо виконавців немає і бюджету на них теж, ти платиш за план, який ніхто не реалізує.

3. Ти не готовий віддати рішення

Кожен заголовок, лендинг і банер проходить через твоє погодження. Це означає, що маркетинг будується навколо власника, а будь-який fractional CMO перетворюється на дорогого асистента.

4. Немає даних

CRM порожня або її немає, продажі ведуться в месенджерах, ніхто не знає, звідки прийшли останні 20 клієнтів. Перші 1-3 місяці підуть на базову аналітику, і цю роботу дешевше зробить толковий аналітик.

5. Результат потрібен за місяць

Перший місяць – діагностика та цілі, другий і третій – перші зміни. Відчутний вплив на продажі зазвичай видно з 3-5 місяця. Якщо гроші закінчуються раніше, вкладай їх у продажі.

6. Потрібно закрити одну задачу

Налаштувати рекламу, переробити сайт, запустити розсилку. Для цього шукай спеціаліста або підрядника на проєкт – директор на таку задачу коштує дорожче і дасть той самий результат.

7. Хочеш перекласти відповідальність

"Найму маркетолога, і він усе вирішить". Fractional CMO працює в парі з власником або CEO: щотижневі синхронізації, спільні рішення щодо бюджету, доступ до фінансів. Без цього він бачить половину картини.

Fractional CMO (як і інхаус маркетинг-директор) підсилює те, що вже працює. Якщо базу ще не зібрано – збирай її: продукт, перші продажі, мінімальна аналітика, люди. Коли вона з'явиться, маркетинг-директор дасть результат, за який не шкода платити.

#менеджмент
@chumandriy

Як штучний інтелект захопить світ

Завжди хотів записати аудіо-книгу, а тут така нагода: на нашому каналі 🖥 ЧЕТВЕРТА ПРОМИСЛОВА вийшло нове відео (рубрика "розбір") де я розказую про те, як ШІ захопить світ.

Це, звичайно, фантазія, але дуже сильно наукова та базується на реальних дослідженнях і фактах.

Як просто це може початися (чи вже почалось), чому це вийде з-під контролю та як може закінчитись для нас – розказую всього за 13 хвилин та 45 секунд.

Дивитися чи слухати:
🖥 YouTube
👍 Apple Podcasts
🌐 Spotify

Ми постійно готуємо нові матеріали та дослідження по темі технологій, ШІ, роботів та мілтеку, а також розбираємо сучасні професії. Якщо щось з цього цікаво – підпишись. Тобі не важко, а нам підтримка.

⌘290. Я перестав вірити в маркетингові плани на рік

Років 12 тому, коли я тільки став CMO Netpeak, мені дуже подобалось робити детальні річні маркетингові плани. Ця гарна таблиця на 12 місяців. Цілі, канали, бюджети. Планова кількість лідів, пізніше – привʼязані контент-плани та календар активностей. І все це акуратно розкладено по кварталах.

Але зараз я ставлюся до таких документів значно обережніше. Особливо коли мова про український бізнес.

Ми живемо під час повномасштабної війни. Бізнес або закрився, або вже навчився працювати під час обстрілів, перебоїв зі світлом, дефіциту кадрів та непередбачуваного попиту. Всі звикли до того, що це не короткострокова турбулентність, а наше постійне середовище.

Звичайно, навіть за таких умов річний план все одно потрібен, але тепер він має відповідати на інше питання: не "що ми робимо щомісяця", а "куди ми йдемо і за яких умов будемо змінювати курс".

Тож зараз я розділяю планування на три рівні:

1. На рік – напрямок
Бізнес-цілі, ключові продукти, стратегічні ставки та бюджетні межі.

2. На квартал – пріоритети
Що саме зараз найбільше впливає на результат і куди спрямовуємо ресурс.

3. На 4-8 тижнів – конкретні дії
Кампанії, експерименти, контент, запуск нових каналів.

І головне: річний план має містити умови його перегляду:

– що робимо з бюджетом, якщо CAC виросте на 30%?
– що змінюємо, якщо продажі падають два місяці поспіль?
– як дізнаємось, що наша головна ставка більше не працює?

Це близько до підходу rolling forecast* (безперервний прогноз): стратегічний вектор залишається стабільним, а прогнози, ресурси та припущення регулярно адаптуються.

*це метод фінансового та операційного планування, за якого горизонт планування (наприклад, 12 місяців) залишається постійним, а сам прогноз регулярно коригується та продовжується через фіксовані проміжки часу. Тобто, як тільки закінчується один період (наприклад, Q1 2026), він списується як фактичний результат, а до кінця прогнозу додається новий період (Q1 2027). Таким чином, компанія завжди бачить перед собою чітку перспективу на однаковий термін уперед.

Хороший річний план зараз – набір цілей, ставок та правил, за якими ми будемо приймати рішення, коли реальність знову відрізниться від прогнозу. А вона, повір, відрізниться.

#менеджмент
@chumandriy

⌘289. Definition of Done

Давай поговоримо про те, що здатне знищити найкраще складені річні плани й помножити на нуль абсолютно всі зусилля твоїх найдосвідченіших колег на стратегічній сесії.

Знайомся, це – трактування.

В ідеальному світі всі задачі з розвитку бізнесу підпорядковані зрозумілому (і невеликому) списку цілей. Це може бути зростання обороту чи чистого прибутку, вихід на новий ринок або впізнаваність бренду.

Великі цілі декомпозуються на підцілі – вимірювані та зрозумілі "великі задачі", які своєю чергою розбиваються на безліч інших, менших задач. І вже ці невеликі задачі розставляються за пріоритетами, закріплюються за відповідальними та розподіляються по департаментах і виконавцях.

Так от, достатньо сформулювати лише пару задач, факт виконання яких чітко не описаний, – і вся ця прекрасно налаштована система сиплеться, як картковий будиночок.

Ти можеш поставити задачу "Написати та опублікувати 10 статей", а можеш написати "у кожній статті поставити активне посилання на наш сайт, майданчик для публікації повинен мати трафік за Similarweb щонайменше 500 тисяч унікальних відвідувачів на місяць".

Відчуваєш різницю? Розумієш, як просто буде виконавцеві довести, що в першому випадку він правильно трактував задачу, хоча позитивного результату це не дасть?

Щоб такого не траплялося, придумали DOD (definition of done) – чіткий, ємний і короткий опис наприкінці кожної задачі, який відповідає на питання "що має бути зроблено, щоб задачу вважати виконаною".

Задача може називатися "Реліз нового сайту", але в DOD у тебе має бути прописано: "падіння трафіку після релізу немає або його компенсовано за 3 місяці, оцінка Google PageSpeed покращилася на Х%, коефіцієнт конверсії зріс на Y%".

І ще один момент: у копірайтингу, з якого я колись починав, є правило – якщо заголовок не пишеться, текст писати рано. Спершу зрозумій, що хочеш сказати, і лише потім – як. Із задачами працює те саме.

Тому саму задачу треба формулювати одним реченням із трьох частин: хто робить, що на виході, до коли. Наприклад: "дизайнер до п'ятниці показує два варіанти першого екрана лендингу". Контекст, обмеження й посилання йдуть в опис, а DOD наприкінці фіксує, які варіанти вважатимуться прийнятими: "обидва відповідають брендбуку, мають одну цільову дію і погоджені з акаунт-менеджером".

Якщо задачу не вдається стиснути до одного речення, ти ще не вирішив, чого хочеш. Тоді вирішить виконавець – через своє трактування.

Хочеться заперечити, що складна задача в одне речення не влазить? Погоджуюсь, але якщо не влазить, то це майже завжди насправді кілька задач, склеєних в одну. Декомпозуй їх – і в кожної з'явиться своє "одне речення" і свій DOD.

Уникай трактувань, став задачі з чітко сформульованим очікуваним результатом навіть тоді, коли здається, що вимірювати там нічого. Це спростить життя бізнесу, тобі й твоїм командам і дозволить заощадити купу часу, спрямувавши його в корисне русло.

#менеджмент
@chumandriy

Мабуть не всі в курсі, але я вже майже рік працюю над курсом з системного маркетингу – 👾Маркетологія.

В курсі буде 9 модулів розділених на 3 напрямки: для початківців, для спеціалістів та для керівників.

Курс абсолютно безоплатний для всіх. Єдине що вимагається від кожного для проходження Маркетології – бажання.

Окрім текстової версії (буквально вчора опублікували модуль 5, а всі 9 я планую точно дописати до кінця року) ми також знімаємо і відео-версію курсу.

Звичайно це все іде з затримкою, бо набагато довше та обʼємніше, але 0 та 1 модуль вже можна подивитися чи послухати, не тільки почитати.

Але якщо і цього мало, то деякі з відео-уроків я викладаю на свій YouTube-канал (тобто можна познайомитись з курсом взагалі без реєстрації), і, власне, цей пост присвячений саме цьому.

В мене на каналі (підпишись, доречі) лежать 5 коротких уроків, а що, як не це – сигнал від всесвіту: глянути, спробувати та піти вивчати Маркетологію.

⌘⌘⌘

Ну і щоб два рази не вставати – сьогодні ми опублікували коротеньке прощальне відео на каналі Це по роботі з анонсом нового каналу – 📱Четверта Промислова (YouTube / Spotify / Apple + Instagram & Telegram). Там пару хвилин, подивись та підпишись на новий канал. Вже з вересня починаємо працювати там в щотижневому ритмі.

⌘288. Flying Machines Which Do Not Fly

Чув колись такий вислів? Це назва статті, що була опублікована в газеті The New York Times 9 жовтня 1903 року (за бажанням її можна прочитати).

Сто років назад значна частина суспільства ставилася до керованого польоту скептично, а успіх літальних машин вважали "абсолютно необґрунтованими, якщо не безглуздими" (це, наприклад, сказав головний інженер ВМС США Джордж В. Мелвілл).

У статті NYT було написано:

Можна припустити, що літальна машина, яка дійсно літатиме, може бути створена спільними й безперервними зусиллями математиків та механіків десь за період від одного до десяти мільйонів років...

Без сумніву, ця проблема має привабливість для тих, хто нею цікавиться, але пересічній людині здавалося б, що зусилля можна було б докласти до чогось кориснішого.

Того самого дня, коли The New York Times відвела людству мільйони років на створення літака, брати Райт вже почали складати машину, яка полетить через 69 днів.


Мені подобається ця історія не тому, що експерти завжди помиляються у своїх прогнозах. І не тому, що будь-яка наполегливість обов’язково приведе до успіху.

Важливий для мене висновок: навіть найавторитетніша оцінка може не враховувати роботу, яка вже відбувається поза полем зору.

Людина, яка каже, що в тебе нічого не вийде, зазвичай бачить лише твої попередні невдачі. Вона не бачить, наскільки близько ти вже підійшов до моменту, коли машина нарешті відірветься від землі.

#рефлексія
@chumandriy

Як один email за $200 може принести $4 000?

В цьому відео мій партнер Артем Бородатюк поспілкувався з Максимом Соколюком (Chief Business Development Officer в Netpeak, який керує напрямками ретеншн-маркетингу, чат-ботів, ABM та Conversion Rate Optimization) про купу цікавих та корисних бізнесу речей, зокрема продажі, оптимізацію конверсій, економіку розсилок і головну помилку, яку багато бізнесів досі роблять у маркетингу – постійно шукати нових клієнтів, хоча в базі вже є люди, які готові купувати повторно.

Кому варто подивитися: власникам e-commerce, маркетологам, CRM-спеціалістам, retention-командам та взагалі всім, хто хоче зрозуміти, як email може бути каналом прибутку, а не просто “розсилкою новин”.

У випуску:
➤ Чому email-маркетинг досі може приносити бізнесу гроші, якщо його нормально рахувати?
➤ Як дивитися на розсилки через дохід, транзакції, частоту покупок і прибутковість?
➤ Чому робота з поточною базою часто дешевша за постійне залучення нових клієнтів?
➤ Як retention-маркетинг впливає на LTV, повторні продажі та загальну економіку e-commerce?
➤ Які помилки в email-маркетингу знищують результат ще до запуску кампаній?
➤ Чому персоналізація, сегментація і тригерні листи важливіші за масову відправку всім підряд?
➤ Як зрозуміти, чи є у бізнесу достатньо даних, бази й операційної готовності для нормального email-маркетингу?

📱 https://youtu.be/mueaQpvpfqk

#відео
@chumandriy

Сьогодні мені 41.

У 20 років мені здавалося, що в цьому віці люди вже точно знають, як правильно жити.

Спойлер: ні.
І ще один спойлер: не факт, що існує щось таке, як "правильно жити".

У 30 років я думав, що з досвідом приходить впевненість.

Зараз розумію, що досвід просто допомагає швидше помічати, скільки всього ти досі не знаєш.

Дорослість для мене зараз – це здатність ухвалювати рішення з неповними даними та відповідати (часто – головою) за їхні наслідки.

Я знову будую агенцію практично з нуля. Десь сам продаю, формую продукт, наймаю людей, навчаю, контролюю якість, рахую гроші та думаю, як перетворити все це на систему. Дуже радий, що навколо мене є люди, які в цьому допомагають.

А взагалі-то, після великої компанії дуже корисно знову опинитися в точці, де кожен новий клієнт має значення, кожна помилка коштує дорого, а твоя посада мало кого цікавить.

Паралельно я намагаюся систематизувати двадцять років досвіду в навчальному курсі "Маркетологія", розвивати цей канал, записувати (оновлений! скоро розкажу) подкаст, виступати, допомагати іншим компаніям будувати маркетинг.

Планувати майбутнє під час війни. Бути опорою для родини, керівником для команди, партнером для клієнтів і періодично згадувати про самого себе.

У мене багато планів на наступний рік: виростити BASE, завершити курс, зробити сильнішим подкаст, більше писати, виступати. А головне – не пропустити власне життя за виконанням цього списку.

Мені 41, і я досі люблю починати з нуля.

Досі вірю, що складну систему можна розібрати й зібрати краще.

Досі хочу створювати проєкти, якими пишатимусь через десять років.

І вже достатньо дорослий, щоб розуміти: найважливіше за ці десять років – не пропустити їх.

Як продає Netpeak і що відбувається всередині великої агенції?

З Валентином Яроменком, фаундером White Sales, поспілкувалися про Netpeak, управління ідеями, запуск нових напрямків, мотивацію людей, операційні процеси та головну річ, яку часто недооцінюють у бізнесі: ідеї нічого не варті без системи, яка допомагає їх перевіряти та доводити до результату. Говорили досить давно, але все це актуально і сьогодні.

Кому варто подивитися: CEO, COO, операційним директорам, HR-менеджерам, фаундерам агенцій і всім, хто будує команду більше ніж на кілька людей.

У випуску:
➤ Як у Netpeak проходить ухвалення нових ідей і що відбувається після того, як ідея прозвучала.
➤ Як внутрішні ініціативи можуть перетворюватися на нові послуги, продукти або окремі бізнес-напрямки.
➤ Чому для великої команди критично мати базу знань, зрозумілу комунікацію і нормальну систему постановки задач.
➤ Як компанія може підтримувати підприємницьке мислення всередині, не перетворюючи це на хаотичний потік ідей.
➤ Чому люди залишаються головним активом сервісного бізнесу, навіть коли процеси й автоматизація стають сильнішими.
➤ Як тестувати нові ринки без ілюзії, що достатньо просто вийти з рекламою і чекати продажів.
➤ Чому масштабування компанії завжди впирається в якість управління, а не тільки в попит на послуги.

📱 https://youtu.be/4dw7s9zrOGM

#відео
@chumandriy

⌘287. Як з’їсти шину за рік

Не так важливо, чим саме ти займаєшся – так чи інакше, рано чи пізно, але у тебе зʼявляються задачі, які виглядають неможливими.

Незрозуміло, з якого боку до них підійти. Та і як взагалі починати робити щось настільки велике, що можна місяцями працювати і не бачити взагалі жодного кроку вперед.

Це стосується не тільки роботи, а й особистого здоровʼя (якщо хтось намагався схуднути – дуже добре це зрозуміє), виховання дітей чи побудови міцних та здорових стосунків.

Для цього вигадано процес декомпозиції.

Будь-яку задачу людині набагато простіше зробити, якщо вона розбита на декілька зв’язаних між собою задач.

Наприклад, я не ставлю задачу "запустити нову послугу та вийти на самоокупність до кінця наступного року".

Я ставлю ланцюжок задач:
– дослідити ринок і потенційних клієнтів
– проаналізувати конкурентів
– сформувати наповнення послуги
– визначити модель ціноутворення
– описати процес надання послуги
– підготувати презентацію та посадкову сторінку
– скласти фінансовий і маркетинговий плани
– знайти команду
– залучити першого клієнта
...і так далі, аж до задачі "вийти на самоокупність"

По-перше, виконання таких задач показує трек – ось що вже зроблено, ось де ми зараз, ось що чекає попереду.

По-друге, вони дають відчуття результату, хай навіть поки що і не в грошах чи реалізованих проєктах.

По-третє, якщо необхідно – задачі можна давати різним людям та частково запаралелити.

Крім того, декомпозиція не дозволяє нашому мозку відкладати початок роботи над величезною задачею на останній день. Ми починаємо робити невеликі шматочки по черзі, бо вони – невеликі.

Нам не треба схуднути на 10 кг за рік. Нам треба всього лише пройти 5 тисяч кроків до кінця цього дня.

Девід Седаріс у 2024 році написав коротке есе "How to Eat a Tire in a Year" для The New Yorker:

...ми знову йшли уздовж жвавої траси й натрапили на запилену ділянку, де стояли три величезні вантажівки. Двері однієї з них були відчинені, а всередині лежали стоси нових шин, від яких ще пахло гумою.

– Як гадаєш, якби в тебе був цілий рік, ти змогла б з’їсти одну з них? – запитав я, зупинившись, щоб витерти банданою бруд і піт із чола. – Якби тобі довелося це зробити.

Моя подруга Дон зазирнула всередину вантажівки.

– Шину? Звісно, якщо це мене не вб’є. Спочатку я розрізала б її на триста шістдесят п’ять шматків. Потім кожен із них поділила б на порції розміром із пігулку й з’їдала б їх протягом дня.

Я вчинив би так само.

– Цікаво, який відсоток людей відкладав би це до останньої миті? – сказав я. – Уявляєш? Час майже вийшов. В одній руці в тебе ніж, у другій – виделка, а перед тобою лежить ціла, навіть не торкнута радіальна шина. І ти думаєш: "Бляха!"

Не залишай цілу шину на останній день дедлайну.

Декомпозуй її.

#рефлексія
@chumandriy

Як українським виробникам виходити на західні ринки за 6 місяців?

Мій партнер та засновник FRACTAL Артем Бородатюк поспілкувався з Олександром Власенком (екс-хедом в Netpeak, який зараз доєднався до Патронатної служби у складі Третього армійського корпусу) про експорт, Amazon, Etsy, eBay, Shopify, маркетплейси, перевірку попиту та головну помилку, яку часто роблять українські виробники – хочуть вийти на глобальний ринок, але не розуміють, з якої платформи, продукту, економіки й операційної моделі починати.

Це прям дуже цікава та корисна для ринку розмова, саме тому вирішив її і тут прорекламувати.

Кому варто подивитися: українським виробникам, e-commerce підприємцям, власникам малого й середнього бізнесу, маркетологам і всім, хто думає про продажі в ЄС, США або на міжнародних маркетплейсах.

У випуску:
➤ Чому експорт через маркетплейси може бути нормальним першим кроком для українського виробника?
➤ Як Amazon, Etsy, eBay і Shopify допомагають перевірити попит, ціну, продукт і готовність бізнесу до масштабування?
➤ З чого починати вихід на західні ринки, щоб не витратити місяці на зайві дії?
➤ Які барʼєри в експорті реальні, а які часто існують тільки в голові підприємця?
➤ Чому перед запуском треба рахувати економіку: комісії, логістику, рекламу, повернення, маржу і грошовий цикл?
➤ Як обрати продукт для старту і чому не кожен товар однаково добре підходить для маркетплейсів?
➤ Чому глобальні продажі починаються з підготовки продукту, упаковки, пропозиції й операційки?

📱 https://youtu.be/_7ys9jtuI3E

#відео
@chumandriy

⌘286. Когортний аналіз

Коли ми аналізуємо дані та робимо висновки з результатів аналізу, часто забуваємо, що для їхньої точності варто обовʼязково перевіряти і правдивість даних.

У B2B-компаніях, з якими я стикаюся найчастіше, зазвичай довгий цикл угоди – від місяця до 6 чи навіть 12.

Як же зрозуміти вплив маркетингу на генерацію нових клієнтів?

Дуже великою помилкою буде робити помісячну воронку. І це я дуже прошу всіх запамʼятати:

в січні отримали 10 заявок
в січні отримали 8 SQL
в січні отримали 2 нових клієнтів

– це дані, які у жодному разі не можна змішувати.

Ми реально отримали 10 заявок в січні, але 8 SQL могли зʼявитися із заявок в листопаді-грудні, а 2 нових клієнти із заявок взагалі в серпні чи вересні. Тут не можна робити висновки або рахувати конверсію.

І саме тут нам із тобою на допомогу приходить когортний аналіз. Мій найулюбленіший з усіх аналізів.

Щоб ним користуватися, достатньо зрозуміти, що ми рахуємо не помісячно, а когортами. Кожну дію з лідом ми привʼязуємо до дати отримання заявки.

Тобто якщо в січні ми отримали заявку, в лютому поспілкувалися з лідом та перевели на етап SQL, а в травні підписали договір та отримали оплату – ми вносимо всі ці зміни в січень (коли отримали заявку).

Щоб розуміти якість когорти, ми додаємо простий показник для кожного місяця, де рахуємо, який % від усіх отриманих заявок вже у фінальному статусі (програно чи виграно). Я рекомендую дивитися на показники когорт з якістю від 75% і вище.

Відповідно, розклавши дані нашого бізнесу за такими когортами, ми з тобою точно побачимо реальну конверсію між етапами, реальну вартість залучення SQL та вартість залучення клієнта в розрізі послуг та джерел. 

І вже на основі цього спокійно можна робити висновки та розробляти стратегії майбутніх періодів.

#менеджмент
@chumandriy

Чому збільшення трафіку вдвічі не означає аналогічне зростання продажів?

Поспілкувалися з Артемом Беседою в "Бесіда про бренди" про: маркетинг, аналітику, юніт-економіку, AI, автоматизацію та ще про головну помилку, яку я постійно бачу в бізнесах – рахувати ліди, але не рахувати гроші.

Кому варто подивитися: власникам бізнесу, CMO, маркетологам і всім, хто хоче нарешті зрозуміти, що саме відбувається між заявкою, угодою і прибутком.

У випуску:
➤ Юніт-економіка на пальцях: чому CAC і LTV важливіші за кількість переходів на сайт.
➤ Чому трафік сам по собі нічого не гарантує і коли його масштабування тільки збільшує проблему.
➤ Як зрозуміти, де компанія втрачає гроші: у рекламі, продажах, продукті, сервісі чи бізнес-моделі.
➤ З чого починати наскрізну аналітику, навіть якщо у вас ще немає дорогої CRM і складної BI-системи.
➤ Як нетехнічним спеціалістам використовувати ChatGPT, Claude і Codex для процесів, скриптів, автоматизації та аналітики.
➤ Чому стратегія на 3–5 років зараз часто програє квартальним планам і швидким ітераціям.
➤ Яку роль у всьому цьому має фаундер і чому маркетинг не можна просто "віддати маркетологу".

📱 https://youtu.be/gULX4V9mgUM

#відео
@chumandriy

⌘285. GTM: Go-to-Market стратегія

Пару тижнів тому мене запросили на онлайн-демо-день в одному українському акселераторі. Я спостерігав, як різні команди пітчать свої плани з виходу на ринок: власне, презентують свої Go-to-Market стратегії.

Зрозуміло, я б не писав цей пост, якби там все було чудово. А вийшло так, що у трьох стартапів плюс-мінус один і той самий набір інструментів: платна реклама, піар у топових медіа, конференції, TikTok, партнерства, інфлюєнсери. Хіба що бюджети трохи відрізнялись – від $30K до $80K.

Цікаво, що жодна з команд не дала відповіді на основні питання: 

1. Кому саме вони продають?

2. Чому саме ця людина має купити саме зараз?

3. Скільки вони готові заплатити за 1 клієнта, щоб юніт-економіка сходилася?

Якщо ти давно мене читаєш, то знаєш, що я думаю про "всюди та для всіх". Це найкращий та найшвидший спосіб спалити бюджет і не отримати користі.

Для того, щоб сформувати правильну go-to-market стратегію, треба відповісти на 5 незручних питань:

1. Хто купує наш товар/послугу?

Тут потрібні 2–3 вузькі сегменти, у яких є конкретний біль, зрозумілий тригер покупки та реальний канал, через який до них можна дістатися. Точно не підійде "малий і середній бізнес" чи "компанії, яким потрібна автоматизація".

2. Що саме він купує?

Клієнт ніколи не купує всю велику візію нашого продукту на три роки вперед. Він купує мінімальний набір цінності, який ми вже сьогодні можемо нормально доставити.

3. Де він купує?

"Глобальний ринок" або "Європа" для першого запуску завжди означає відсутність вибору. Нам потрібна конкретна географія, конкретний контекст та 1–2 фокусні платформи на перші місяці.

4. За скільки він купує?

Якщо поставимо вартість нижче ринку, то отримаємо перших клієнтів та продажі (це ок), але потрапимо в пастку: підвищувати ціну незручно, важко, ще й сейлзи бастують, бо стає складніше продавати. Краще одразу заходити з ціною, за якою наша юніт-економіка сходиться. Або мати узгоджену всередині стратегію підняття вартості.

5. Чому він купує?

Тут потрібна одна чітка причина. Вона перетворюється в меседж, що потім проходить через рекламу, сайт, презентацію, скрипт продажів, демо, комерційну пропозицію та перші кейси.

Ну і не можу не додати очевидну штуку – перевіряє якість GTM-стратегії наша фінансова модель.

Саме вона показує, скільки ми можемо витратити на залучення клієнта, щоб не впасти в мінус. Розроблюючи стратегію, ми розраховуємо, чи можуть реальні канали принести нам потрібний обсяг клієнтів в цьому ціновому коридорі.

Якщо перші когорти окупляться через 18 місяців, а грошей у нас на 9 місяців, запуск треба перезбирати задовго до першого витраченого долара.

Go-to-market – відповідь на питання: як саме ми знайдемо перших правильних клієнтів, продамо їм із нормальною маржею, доставимо обіцяну цінність і зрозуміємо, що це можна повторити.

І я б дуже хотів, щоб якомога більше українських компаній це розуміли та використовували.

#менеджмент
@chumandriy

Netpeak 20.0

Під час перших поїздок за кордон я завжди заздрив бізнесам в інших країнах. Бачив написи на пекарнях на кшталт "est. 1950" і думав: як круто, коли існують старі бізнеси – у нас в Україні такого майже немає (дякуємо совєтам).

І це ще одна причина, чому я радий бути причетним до бізнесу, біля назви якого можна спокійно та без натяжок написати: est. 2006. Бізнесу, яким справді можна пишатися.

Спочатку хотілося написати про Netpeak 2.0. Але коли я сів згадувати, скільки всього ми за ці 20 років створили, змінили, оновили, покращили та запустили, стало зрозуміло: крапку треба ставити в іншому місці.

Тож сьогодні – Netpeak 20.0.

Потужна дата для мого улюбленого гаражного стартапу з Одеси.

Що ж таке Netpeak у свої 20 років?

1. Це команда, що почала працювати у 2006 році в Одесі і вже 20 років продовжує працювати на ринку, який повністю (повністю!) змінювався кілька разів.

2. Це агенція, що є частиною екосистеми FRACTAL (раніше Netpeak Group): 25+ бізнесів, 3 громадські організації, 1600+ спеціалістів у штаті. Такий потужний підприємницький та технологічний контекст, що стоїть за агенцією.

3. Це власні MarTech-продукти: Serpstat, Ringostat, Owlymate та інші. Netpeak 20 років не тільки застосовує інструменти, а й будує їх для ринку.

4. Це оцінка 5.0 на Clutch з 69 верифікованих відгуків від клієнтів за якість та дотримання графіка.

5. Це міжнародна присутність: офіси та представництва у Великій Британії, США, Україні, Болгарії та Казахстані.

6. Це 21% зростання у 2025 році в усіх п'яти регіонах: США, Європа, Центральна Азія, Близький Схід і навіть Австралія.

7. Це перший офіційний реселер Telegram Ads в Україні: 300+ рекламних кабінетів, 980 млн показів, 6,5 млн кліків, 1,1 млн підписок.

8. Це 600+ спеціалістів у 20 відділах: такий рівень, при якому Netpeak вже давно не залежить від кількох ключових людей.

9. Це статус Google Cloud Service Partner – першість серед маркетингових агенцій України з таким визнанням й маркер переходу в аналітику, автоматизацію та AI-рішення.

10. Це міцні партнерства на рівні платформ: Google, Meta, Microsoft Advertising, Amazon, TikTok, Teikametrics тощо. Доступ до бета-інструментів і прямої підтримки, якої немає у більшості інших агенцій.

11. Це безліч крутих кейсів, на кшталт Preply: +66% видимості в App Store і +44% органічних встановлень, чи Vodafone: +54% загального органічного трафіку та +98,88% небрендового за один рік.

12. Це статуси Google Premier Partner, Meta Badged & Directly Managed Partner і Google Marketing Platform Partner – верифікована сертифікація від платформ.

13. Це неймовірний клієнтський портфель: Puma, Vodafone, Reuters, Bosch, Siemens, Pandora, OLX, Domino's, TripAdvisor, Decathlon, Lacoste, Preply, Synevo і ще десятки брендів із глобальною присутністю.

14. Це понад 8500 реалізованих проєктів. І щороку ще ~500 компаній вперше обирають Netpeak.

15. Це соціальний вимір, яким я пишаюсь окремо: вже понад $4.500.000 на підтримку України з лютого 2022 року; Netpeak розробила промостратегію для Game4Ukraine на Stamford Bridge, що зібрав €1 млн на відновлення школи в Чернігівській області; 1,5 млн грн із реселерської комісії Telegram Ads направлено до Superhumans Center; 20 меморандумів із держорганами у 2024 році – всі pro bono.

16. Це вже 7 (сім!) Effie Awards: срібло у 2021 році за кейс ARX, бронза у 2024 році за кейс OLX, золото, два срібла і бронза у 2025 році за кейси з COMFY, срібло у спільному кейсі з Banda Agency для ПУМБ.

17. Це партнерство з OLX, що триває вже понад 17 років – від перших SEO-проєктів до роботи на кількох ринках Європи і Центральної Азії.

18. Це постійно зростаючий бізнес – навіть під час повномасштабної війни виручка в доларовому еквіваленті: +18% у 2022 році, +50% у 2023-му, +70% у 2024-му.

19. Це агенція, яка зростала швидше за ринок в умовах, коли більшість конкурентів просто намагалися вижити. І це не окрема метрика, а сума всього, про що йшлося вище: процесів, партнерств і рішень.

20. І нарешті, це неймовірні, розумні, кмітливі та незламні люди. Люди, які працюють для людей.

Останній випуск ЦЕ ПО РОБОТІ, закриття каналу та ще якісь новини про ШІ

Всі технологічні новини минулого тижня, які ти міг пропустити, в останньому випуску подкасту "Це по роботі":

00:02:44 — Як Instagram зламали через ШІ Meta
00:08:25 — Скільки українці витрачають на ШІ
00:12:55 — Чому ШІ ігнорує докази
00:17:25 — Інтернет перебудовують під машини
00:22:32 — Uber вже витратила річний бюджет на Claude Code
00:33:25 — Anthropic готується до IPO
00:36:13 — 17% айтівців в Україні звільнили за рік
00:43:02 — Український стартап для керування сотнями ШІ-моделей
00:47:11 — Microsoft і плани зробити людей залежними від ШІ-помічника
00:52:25 — Apple готує найбільше оновлення Siri за 15 років
01:00:27 — ГУР, Palantir та deep strike-операції з допомогою ШІ
01:05:33 — Дрон за $600 проти Ка-52 – “Генерал Черешня”

Дивитися чи слухати:
🖥 YouTube
👍 Apple Podcasts
🌐 Spotify

⌘284. Раніше ми не могли, а тепер зможемо

Дісклеймер: якщо ти читаєш це і думаєш, що я кажу саме про нашу з тобою ситуацію – це не так. Такі ситуації відбуваються скрізь і саме тому я хочу допомогти навчитися бачити їх, розпізнавати та оминати.

Зустрічаюсь я з підрядниками (чи з внутрішньою командою, не так важливо), які звітують про свою роботу за місяць чи квартал. Картина не крута: багато запланували, дуже мало зробили.

Питаю – чому так? Відповідають: недостатньо людей, мало часу, напланували більше ніж реально можна було зробити.

Я кажу – окей, розумію. А які тепер плани на наступний період?

Мені показують знову плюс-мінус такі самі плани, як були. Я питаю – а чому ви це зробите?

Відповідь: ну, бо це потрібно, бо такі цілі стоять.

Ні! Чому ви це зробите, якщо не зробили цього раніше? Що саме зміниться? Ви збільшили команду? Ні. Ви плануєте працювати 16 годин на день? Ні. Ситуація на ринку так сильно змінилася, що вам легше досягнути цих результатів? Ну звичайно ні, все навпаки.

От саме цей момент завжди здавався мені математично очевидним – не можна змінити ситуацію, якщо нічого не змінювати у формулі.

Хтось дуже розумний (але точно не Ейнштейн) колись сказав: "божевілля – це робити те саме знову й знову і очікувати на інший результат".

Але, чомусь, на різних бордах, в різних компаніях, на різних зустрічах я знову і знову зустрічаю цей патерн. "У нас не вийшло, але тепер точно вийде".

Не треба так робити. І не треба це приймати.

Набагато чесніше, ефективніше та (спойлер!) вигідніше для бізнесу буде сказати:

– Ми все провтикали. Щоб це зробити нам потрібно +2 людини з зарплатою по $1.5К на місяць. Тобто, ми порахували, і для виконання цілей протягом 6 місяців погодьте нам збільшення бюджету на команду на $20K, де вже враховані ставка, бонуси та робота рекрутерів. З поточною командою ми реально можемо зробити тільки 30% від задач.

Це реально дуже просто. Тепер відповідальність за виконання результату перетворюється в очікування управлінського рішення.

І відповідно, вимагати від команди місяць за місяцем досягати результатів, яких вона фізично не може досягати, бути невдоволеним та нічого з цим не робити – звичайно, простіше, але точно фінансово безглуздо.

#рефлексія
@chumandriy

Протести проти дата-центрів, потужне оновлення Google та скандал Apple з OpenAI

Всі технологічні новини минулого тижня, які ти міг пропустити, в подкасті "Це по роботі" та вже у твоєму девайсі:

02:27 — OpenAI проти Apple: чому ChatGPT не злетів у Siri
08:16 — Google переписує пошук: найбільше оновлення за 25 років
24:18 — Claude Mythos проти GPT-5.5: який ШІ ефективніший у кібератаках
29:33 — Samsung йде з Китаю після 34 років
37:38 — Чому смартфони можуть бути пов’язані з падінням народжуваності
44:49 — Як ШІ впливає на українську освіту під час війни
46:56 — Чому датацентри лякають людей більше за ядерну енергетику

Дивитися чи слухати:
🖥 YouTube
👍 Apple Podcasts
🌐 Spotify

⌘283. Як вибрати платформу?

(колись в мене виходило знаходити час на щотижневе оновлення цього каналу, а зараз, вибач, це вже не такий регулярний блог. думаю, що десь з вересня зможу повернутися до більш регулярного ведення, якщо закінчу писати Маркетологію в серпні, як планую.

щоб не залишати тебе зовсім без контенту, ось фрагмент уроку – "Лендінги, конструктори, HTML та CSS")

Для того, щоб прийняти зважене рішення – на чому робити черговий лендінг (чи сайт), для початку треба сформулювати відповіль на ці питання:

1. Які задачі ми будемо вирішувати за допомогою нашого лендінгу?
2. Як часто плануються зміни?
3. Що нам потрібно робити по SEO?
4. Які нам знадобляться інтеграції?
5. Як швидко нам треба запуститись?
6. Який у нас бюджет?

Далі переходимо до вибору одного з чотирьох варіантів:

1. Конструктор лендінгів

Сервісів існує купа, я не буду витрачати твій час на розбір кожного.

Плюси: дуже швидкий запуск, готові блоки, низький поріг входу, можна все зробити без дизайнера, верстальника, розробника

Конструктор – кращий вибір, якщо ми створюємо: рекламниий лендінг, лендінг вебінару, багато коротких кампаній та швидких запусків тощо.

Головні мінуси: відсутність контролю над кодом, відсутність (часто) необхідної SEO-гнучкості, дуже малий вплив на покращення швидкості сторінки, ну і, звичайно, повна залежність від платформи.

Будь-який зовнішній сервіс може банально закритися чи перестати підтримувати функції, які раніше підтримував.

2. CMS

CMS (Content Management System) – це система керування контентом.

CMS потрібна нам, якщо ми плануємо робити сайт, який регулярно оновлюється, має блог, SEO-структуру, багато сторінок та масштабується через органіку.

Посадкова на CMS може стати хорошим балансом між гнучкістю, масштабованістю, вимогами SEO, можливостями редагування та вартістю підтримки (умовно, на WordPress це може бути і $0).

3. Кастомна сторінка на HTML/CSS/JS

А це вже сценарій, де сторінка створюється розробкою майже з нуля. Пишеться код, в якому є тільки те, що потрібно саме тобі і саме під твою задачу.

Звучить важко, але навіть до появи Claude Code чи ChatGPT Codex я писав сторінки на HTML просто користуючись пошуком Google.

Такий підхід має сенс, якщо хочемо мати абсолютний контроль над сторінкою, чистий код, високу швидкість та найвищу гнучкість.

Але і ціна змін тут вища. Немає зручного редактора, все робиться в коді, додавання будь-якого тексту, кнопки, зміна кольору – робиться довше, і або якщо знаєш код, або підключаєш розробника.

4. Повноцінна веб-розробка всередині продукту

Не можу не сказати і про такий варіант. Коли наш лендінг частина більшої, вже існуючої структури – нашого SaaS-продукту, платформи, корпоративної системи чи маркетплейсу.

Матриця вибору

Щоб зрозуміти, який з варіантів підійде саме нам і саме під нашу задачу, відповідаємо на 8 питань:

1. Швидкість
Наскільки швидко нам потрібно зібрати сторінку, внести зміни, запустити кампанію?

2. Вартість
Якщо наш бюджет менше, ніж вартість розробки, навіть не дивимось на дорогі варіанти.

3. Редагування без розробника
Якщо у нас немає окремої людини і вона не закладена в бюджет, то аналогічно відкидаємо “складні” опції.

4. Гнучкість дизайну
На цьому етапі ми або відмовляємось від складних штук на нашому лендінгу, або відмовляємось від варіантів, які не дозволяють це реалізувати.

5. SEO
Якщо ми плануємо використовувати сторінку тільки як лендінг для платного трафіку чи прямих посилань – цей пункт можна пропускати. Якщо ж є ставка і на органічний трафік, то такі вимоги є надважливими.

6. Інтеграції
Знову ж таки, вирішуємо в залежності від того, що нам потрібно. Але, якщо до форми не можна буде підключити нашу CRM – можливо, цей варіант варто одразу оминути.

7. Масштабованість
Чи закладаємо ми в плани та, відповідно, чи переживе система ріст кількості контенту та нові мовні версії?

8. Залежність від платформи
Не варто обирати інструмент лише за найменшою ціною місячної підписки.

Це – базова база, але вже цих мінімальних знань цілком достатньо, щоб не припускати більшості помилок при виборі платформи.

#менеджмент
@chumandriy