Чув колись такий вислів? Це назва статті, що була опублікована в газеті The New York Times 9 жовтня 1903 року (за бажанням її можна прочитати).
Сто років назад значна частина суспільства ставилася до керованого польоту скептично, а успіх літальних машин вважали "абсолютно необґрунтованими, якщо не безглуздими" (це, наприклад, сказав головний інженер ВМС США Джордж В. Мелвілл).
У статті NYT було написано:
Можна припустити, що літальна машина, яка дійсно літатиме, може бути створена спільними й безперервними зусиллями математиків та механіків десь за період від одного до десяти мільйонів років...
Без сумніву, ця проблема має привабливість для тих, хто нею цікавиться, але пересічній людині здавалося б, що зусилля можна було б докласти до чогось кориснішого.
Того самого дня, коли The New York Times відвела людству мільйони років на створення літака, брати Райт вже почали складати машину, яка полетить через 69 днів.
Мені подобається ця історія не тому, що експерти завжди помиляються у своїх прогнозах. І не тому, що будь-яка наполегливість обов’язково приведе до успіху.
Важливий для мене висновок: навіть найавторитетніша оцінка може не враховувати роботу, яка вже відбувається поза полем зору.
Людина, яка каже, що в тебе нічого не вийде, зазвичай бачить лише твої попередні невдачі. Вона не бачить, наскільки близько ти вже підійшов до моменту, коли машина нарешті відірветься від землі.
#рефлексія
@chumandriy