Спільне | Commons

📣🏠 На початку повномасштабного вторгнення Ігор Щербак — староста села Зелена Діброва Черкаської області — опублікував у соціальній мережі оголошення з пропозицією безкоштовного житла для ВПО.

Так за два з половиною роки в селі зʼявилося 38 нових мешканців з дітьми, яких розселили в порожніх будинках. Власники цього житла поїхали до інших регіонів чи за кордон. Одну з таких родин Ігор розмістив і в будинку своєї бабусі. Ініціативу старости підтримали місцеві жителі, які також допомагають новоприбулим продовольством, одягом, посудом, меблями і пошуком роботи.

«Люди за житло не платять жодної копійки, хіба що оплачують користування електроенергією».

Подібні ініціативи соціальної допомоги, започатковані місцевим самоврядуванням, на жаль, не є масовими, проте й не є поодинокими в умовах, спричинених війною.

У нашому виданні вийшло вже чимало матеріалів, присвячених практикам самоорганізації і взаємодопомоги на локальному рівні. Сьогодні ж запрошуємо вас ознайомитися з новими історіями управлінців та управлінок місцевих громад, які віддано працюють й прагнуть допомагати своїм односельчанам та односельчанкам.

🧐 Імʼя та науковий доробок Сергія Подолинського не вивчається українськими соціологинями й економістами та взагалі залишається поза увагою вітчизняних досліджень.

Водночас саме він вважається одним із найоригінальніших українських соціальних теоретиків ХІХ ст., чиї концепції дали початок розвитку сільськогосподарської енергетики, екологічної економіки й наразі популяризуються активістами боротьби за довкільну справедливість.

Подолинський одним із перших вказав на звʼязок природи із соціально-економічними процесами та запропонував альтернативний підхід до вирішення однієї з ключових проблем політекономії ХІХ ст. — проблеми вартості.

«Подолинський зрозумів енергетику життя й прагнув застосувати свої висновки до досліджень економіки», — так про нього писав Володимир Вернадський.

Читайте більше про цінність ідей одного з фундаторів української соціології в інтервʼю з популяризатором його доробку, каталонським соціальним дослідником Жоаном Мартинесом-Альєром.

«Після року і трьох місяців я свідомо публічно відмовився від служби в ізраїльській армії й пішов у військову тюрму».

Майже рік триває війна між Ізраїлем та ХАМАСом, яка стала черговою віхою зародження палких дискусій на підтримку тієї чи іншої сторони у 76-річному ізраїльсько-палестинському конфлікті.

Колективне покарання палестинців і палестинок урядом Нетаньяху за жорстоку атаку ХАМАСу 7 жовтня підштовхнуло тисячі людей зі всього світу публічно виступити проти дій ізраїльської влади.

❓Та чи є серед громадян Ізраїлю ті, хто співчувають палестинкам і палестинцям❓

Одним із таких активістів є Роман Левін — член громадянського об’єднання за права людини в Ізраїлі й Палестині «Компас».

Єврей за походженням, Роман народився у Запоріжжі, звідки його родина у 2001 році емігрувала до Ізраїлю-Палестини. Як і більшість ізраїльських громадян, у 18-річному віці Роман пішов в армію. Утім після року і трьох місяців він свідомо публічно відмовився від служби, за що потрапив у військову тюрму.

▪️ Що стало причиною такого рішення?
▪️ Чим займаються пропалестинські активісти в Ізраїлі?
▪️ І яким бачать вирішення палестино-ізраїльського питання ізраїльські ліві?

Читайте про це в інтервʼю з Романом Левіним.

⚡️Уряд Ізраїлю сприяв створенню ХАМАСу та тривалий час фінансував його⚡️

Подібні звинувачення в бік уряду Нетаньяху неодноразово лунали в розслідуваннях світових ЗМІ. Цьогоріч відповідну заяву зробив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.

Для багатьох такі нарікання можуть видатися непослідовними, зважаючи на події 7 жовтня і війну, яка розгорілася опісля. Олександр Булін, автор нашої нової статті, навпаки, наголошує, що теракт став наслідком небезпечної та невдалої ізраїльської політики, спрямованої на послаблення міжнародної підтримки секулярної частини палестинської влади, саботаж врегулювання конфлікту, а також на розхитування внутрішніх напруг у самому палестинському політикумі.

Чому ж Нетаньяху та ХАМАС були вигідні одне одному, — читайте у матеріалі Олександра Буліна.

🎥 Сьогодні вам на очі неодмінно потрапить щонайменше одна публікація, присвячена творчості Олександра Довженка. Адже саме 10 вересня ми відзначаємо 130-річчя з дня народження найвидатнішого українського режисера.

Імовірно, більшість із таких публікацій цілком виправдано матимуть компліментарний характер, вивищуючи значення творчості режисера для українського кінематографу. Проте, як зазначає кінознавчиня Ганна Цимбал, нерідко подібні матеріали втрачають важливу для аналізу доробку і світогляду режисера оптику — соціокультурний контекст українського кіноавангарду, в якому формувався Олександр Довженко.

«Зважаючи на сьогоднішній образ Довженка, як це не парадоксально, можна сказати, що він аж занадто відомий: його фігура “загороджує” собою весь український кінематограф початку ХХ століття».

Чому ж важливо вивчати фігуру зіркового режисера комплексно та про що саме не говорять кінокритики, — читайте в статті Ганни Цимбал.

🖌 У нас новий комікс!

Сьогодні ми представляємо вам другу графічну історію з циклу, присвяченого спогадам очевидиць подій Другої світової війни. Цього разу історія торкнеться міста Турка Львівської області, 40% населення якого до початку війни було єврейським. Більшість із них убили під час Голокосту.

Лея Дікер є однією з тих, кому вдалося вижити під час тих страшних подій.

Команда ГО «Після тиші» дізналася про Лею у 2021 році. Активісти сконтактували з нею і онлайн записали її спогади про пережите під час Голокосту: окупацію Турки німцями, втрату батьків, дворічне переховування у будинку місцевої жительки Стефанії Тужанської, життя в шафі і стайні та виїзд до Польщі.

Зараз 86 річна Лея разом з родиною проживає в Ізраїлі. Кілька років тому вона приїздила до Турки. Будинок, який став для неї місцем порятунку, не зберігся. Ми ж спробували закарбувати її дитячі спогади інакше і створили комікс за мотивами інтервʼю.

Тож запрошуємо вас познайомитися з історією схованої від смерті Леї Дікер у малюнках нашої талановитої художниці Катерини Грицевої.

—————————
Першу графічну історію нашого циклу про малолітню «остарбайтерку» Марію Тимощук шукайте за посиланням.

Науковиці й науковці, долучайтеся до важливого дослідження про стан і майбутній розвиток української науки! 🤝

Український науково-технологічний інститут «Форсайт» ініціював відкрите обговорення проблем і перспектив української науки. Команда «Форсайту» запрошує стати експертами й екпертками українських науковців і науковиць як з України, так і з-за кордону.

Адже саме їхні ідеї, оцінки, погляди та досвіди ляжуть в основу фінального звіту дослідження, який буде донесено до відома представників законодавчої та виконавчої влади, а також — лідерок думок у суспільстві.

Деталі та форма для участі тут.

​Вітаємо нашого редактора Тараса Білоуса з отриманням міжнародної лівої журналістської премії імені Даніеля Сінґера 👏

Від початку повномасштабного вторгнення Тарас долучився до Збройних сил України. Та увесь цей час він також продовжував боротьбу, беручи участь у запеклих дебатах міжнародної лівиці про характер російського вторгнення та підтримку лівими українського спротиву.

Підважуючи кемпістський підхід до міжнародної політики та намагаючись висвітлити український лівий погляд на розгорнуті події та їхні можливі наслідки з позицій міжнародної солідарності пригноблених, Тарас опублікував низку статей:

◼️ «Лист із Києва до західної лівиці».
◼️ «Самовизначення та війна в Україні».
◼️ «Тарас Білоус: не можна спрощувати цю війну до проксі-конфлікту».

І от нещодавно за ще одну свою публікацію «Війна в Україні, міжнародна безпека та ліві» наш редактор отримав міжнародну ліву журналістську премію імені Даніеля Сінґера.

У цій статті, полемізуючи з Сьюзан Воткінс із «The New Left Review», Тарас розвінчує тезу про «війну Росії проти НАТО», висвітлює вплив військових блоків й імперіалізму на низову боротьбу за визволення, а також порушує питання — як може виглядати прогресивна система міжнародної безпеки після 24 лютого 2022 року?

Усі гроші від премії — 10,000$, — Тарас передав волонтерській організації, яка підтримує антиавторитарних військових «Колективи солідарності».

Ще раз вітаємо нашого редактора і друга. А вам усім радимо прочитати його статтю за посиланням.

Безкоштовна і якісна освіта — не утопія, а невід'ємне право кожної людини!

Вітаємо з Днем знань і бажаємо вдалого навчального року ✊

Вітаємо з 1 вересня 🏫 🍂

День знань — свято, яке стосується кожної й кожного з нас. Адже саме освіта є чільним фактором розвитку й формування і особистості, і суспільства в цілому.

Тож ми бажаємо не забувати, що навчання — наше спільне невідʼємне право, і аж ніяк не привілей. Зичимо наснаги відстоювати це право й боронити його від законотворців, які щороку додають перешкод.

Натхненням у цьому вам може стати:
📓 добірка аналітичних статей з оцінкою актуальних законодавчих ініціатив та візій прогресивних змін в галузі освіти.
🎦 серія відео, які у легкому й доступному форматі пояснюють важливість доступної освіти у відбудованій Україні. Дивіться і не забувайте поширювати анімації серед друзів і подруг.

Побудуймо доступну освіту для відновленої України разом!

🔦 Стабілізаційне відключення

За останній час такі сповіщення вийшли в топ у телефонах українок і українців. Понад два місяці ми всі були змушені винаходити власні способи пристосування до умов жорсткої економії електроенергії, спричинених ракетними обстрілами. А наразі ми однаково з острахом очікуємо багатогодинних відключень світла, які прогнозують взимку.

Проте навіть такі труднощі можна назвати везінням. Адже у деяких населених пунктах прифронтових територій України електроенергія повністю відсутня вже рік, а то й більше.

Так людям доводиться зберігати їжу у тазиках з водою, прати руками та їздити під обстрілами до місць, звідки можна додзвонитися родичам.

Що допомагає їм впоратися і налагодити побут в таких умовах, — читайте в інтервʼю з мешканками та мешканцями чотирьох сіл Харківської, Сумської та Миколаївської областей.

«Без електроенергії важко було жити перші три дні. Потім починаєш пристосовуватися. Ми створили для людей “пункт незламності”, де встановили генератор, і жителі з ранку й до обіду могли приходити заряджати свої мобільні телефони. Також за допомогою генератора подавали воду, оскільки в нашому селі працює система централізованого водопостачання».

16.08. Від янголів до активісток: боротьба медсестер в Україні

👩‍⚕️Медсестрам часто доводиться протистояти сприйняттю себе як «добрих янголів» або «розпушувачів подушок», а не справжніх професіоналок, кажуть дослідниці Джулії Нельсон та Ненсі Фолбер.

💉Таке двоїсте положення дозволяє недооцінювати їхню працю та ускладнює боротьбу за свої права. Це добре видно на прикладі української медичної системи, яка за останні роки пережила величезні потрясіння — COVID-19 та російське вторгнення.

✊Але попри велику потребу в праці медсестер в обох випадках, їх проблеми залишилися поза увагою. Саме з таким приниженням ролі медсестер вже 5 років бореться рух «Будь як Ніна».

🔎 Детальніше про це ви можете дізнатись від дослідниці жіночої зайнятості, активістки «Соціального руху» Альони Ткаліч під час лекції, де буде обговорено:

🔹 Хто такі «бранці любові»?
🔹 Чому медреформа загравала з гендерною рівністю, але ігнорувала медсестер?
🔹 У чому секрет популярності руху «Будь як Ніна»?
🔹 Чому пандемія й війна мали різний вплив на становище медсестер?

🔸 Коли? 16 серпня о 18:00, п’ятниця
🔸 Де? Київ з можливістю долучитися онлайн.
Зареєструватися можна пройшовши за посиланням (посилання прийде на Вашу пошту після реєстрації).
🔸 Подія на Фейсбук

🤫 «Це останній час, коли ми можемо про це говорити».

В рамках проєкту «Ось бачиш!» ми опублікували чимало відеорепортажів про українські волонтерські й активістські ініціативи, діяльність яких спрямована на зміни в суспільстві.

Наступна ж наша історія особлива. Адже вона присвячена активістам і активісткам, які подорожують в минуле й актуалізують голоси, що тривалий час таїлися в тиші.

З 2021 року ініціатива «Після тиші» займається пошуком свідків Другої світової війни, окупації, Голокосту, Голодомору, репресій, насильства владних режимів. Її учасники й учасниці записують історичні інтервʼю, зберігають досвіди раніше прихованого і табуйовано та озвучують спогади, які тривалий час зберігалися в тиші.

Знайомтеся з роботою ініціативи і кількома героями та героїнями її історичних розвідок у новому репортажі проєкту «Ось бачиш!». А поділитися історією своєї родини або більше дізнатися про свій регіон ви зможете завітавши у новий простір «Після тиші», який скоро відкриється у Львові.

Масові протести, які супроводжувалися жорсткими сутичками з поліцією, розгоном демонстрантів водометами й сльозогінним газом 💥

Цієї весни ми вдруге стали свідками масштабного протистояння просуванню урядом Сакартвело «Закону про прозорість іноземного впливу». Проте цього червня його таки було прийнято.

З огляду на те, що цей закон практично повністю копіює аналогічну російську законодавчу ініціативу, часто його так і називають «російським».

▪️ Та чи можна вважати його прийняття зміною євроінтеграційного курсу Сакартвело на користь зближення з Росією?
▪️ Які загрози, націлені на місцевих активістів і активісток, приховує саркатвельський закон про «іноагентів»?
▪️ Який прогресивний порядок денний є актуальним для низового руху Сакартвело?
▪️ І які наслідки ухвалення закону так схвилювали активістів і активісток?

Про це ми запитали картвельських активісток Александру Арошвілі та Маріам Шенгелія. Читайте інтервʼю з ними за посиланням.

Може, це й не «Апокаліпсис сьогодні», але вартує уваги! 📢

Більшість із нас бачили В'єтнамську війну крізь кадри американських фільмів зі спецефектами та відомими зірками. Однак історія цієї війни набагато ближча до нас, аніж голлівудська вигадка.

Познайомитися зі справжніми історіями В'єтнамської війни ви зможете подивившись документальний фільм режисерки Тетяни Ганжі, в якому зібрано спогади українських ветеранів, що допомагали в'єтнамському спротиву захищатися від американських авіанальотів.

Фільм вже доступний на нашому YouTube-каналі.

«Післявоєнна відбудова країни — це не лише відновлення зруйнованого, але й можливість для переосмислення та впровадження змін у суспільстві».

В умовах війни перспектива створення утопічного майбутнього, де всі проблеми будуть враховані, видається дуже далекою. Проте вже зараз про такі можливості необхідно говорити як про виразний реальний проєкт, що слугуватиме орієнтиром у відбудові.

Найважливішим для такої справедливої реконструкції є врахування голосів вразливих груп населення, зокрема жінок.

❓Як уявляють інклюзивне майбутнє українські феміністки❓

Пошук відповіді на це питання — одне з центральних завдань дослідницького проєкту «Виявлення феміністичних підходів до реконструкції та відновлення для справедливого та інклюзивного миру в Україні», основним методом якого є проведення серії феміністичних діалогів.

Читайте у нашій сьогоднішній публікації репортаж із однієї з таких зустрічей українських правозахисниць, активісток та профспілкових лідерок, яка відбулася в листопаді 2023 року.

19 липня у віці 87 років помер соціальний антрополог Джеймс Кемпбел Скотт.

Його імʼя можна віднести до плеяди найсміливіших анархістів-антропологів, роботи яких прагнуть переосмислити уявлення про так званий «природний стан» людства, соціальну організацію, витоки нерівності і появу держави.

Досліджуючи соціальну і політичну історію Південно-Східної Азії, Скотт привертав увагу до різноманітних традиційних практик саботажу і непокори державному контролю. Своїми працями він підважив розмежування світової мапи чіткими кордонами, наголошуючи на значенні територій-лакун. Чільна частина доробку дослідника присвячена вивченню відносин людини й природи та соціальній організації, яка будується цим звʼязком.

Коротко кажучи, роботи Джеймса Кемпбела Скотта зробили чималий вплив на поширення ідей анархістської антропології в інтелектуальному світі. Попри це жодна його праця досі не була видана в Україні, терена якої згадуються в корпусі досліджень Скотта.

Тож сподіваємося, що прочитання присвяченої видатному антропологу статті надихне вас на самостійний пошук і ознайомлення з його працями.

Усі, кому цікава історія філософії, напевно, знають про умовний поділ цієї науки на континентальну й аналітичну. Континентальна філософія майже завжди має політичне забарвлення. Натомість аналітична знаходиться неначе «над історією та політикою».

Чому ж так трапилося? Це питання порушує британський філософ Кристоф Шуринґа у своїй статті «Народження аналітичної філософії з духу маккартизму».

У нашому перекладі цієї публікації ви також дізнаєтеся про:
▪️ міфи про походження аналітичної філософії;
▪️ те, чи завжди аналітична філософія була аполітичною;
▪️ як гоніння на американських професорів-марксистів у добу маккартизму вплинули на формування інтелектуальної сцени США;
▪️ і нарешті — що сьогодні заважає філософам-аналітикам знову повернути політичний аспект у свої праці.

Про все це та багато інших маловідомих деталей виникнення аналітичної філософії — за посиланням.

«Цей жах почався з точки великої надії і віри в революцію».

У березні 2011 року на хвилі «Арабської весни» у різних містах Сирії почалися масштабні антирежимні протести, учасники й учасниці яких вимагали відставки президента Башара Асада, відміни чинного з 1962 року надзвичайного стану і проведення демократичних реформ.

Вже влітку того ж року через агресивне придушення авторитарним режимом демократичного руху громадянське протистояння переросло у повномасштабний озброєний конфлікт, до участі в якому з часом підключились Росія, Іран, США, Туреччина та інші держави.

Маючи спільний досвід і спільного ворога — РФ, ми вирішили поговорити про бачення перспектив солідарності між сирійцями та українцями з британсько-сирійською авторкою і активісткою Лейлою аль-Шамі.

У інтервʼю із Лейлою ви також дізнаєтеся про:
▪️ наявну ситуацію сирійського протистояння після 13 років війни;
▪️ російську підтримку режиму Асада;
▪️ роль лівих у сирійській революції;
▪️ надію на прогресивні перетворення в регіоні.

Читайте і не забувайте поширювати матеріал серед зацікавлених у темі глобальної солідарності друзів і подруг.

«Вільна школа» оголошує набір учасників!

Цей проєкт ініційований студентами вищих навчальних закладів Львова та спрямований на обмін знаннями та обговорення актуальних питань науки та мистецтва. Ми проводимо наші заняття на волонтерських засадах та вони є повністю вільними для відвідування зареєстрованих учасників.

Всі заняття будуть відбуватись вживу у Львові з 29 липня по 8 серпня!

В програмі школи:
• Література: огляд сучасних тенденцій
• Філософія: Жижек, Бадью, Альтюссер
• Політика: актуальні проблеми
• Творча майстерня: створення зіна та мистецька теорія
• Історія: світ-системний аналіз
• Інформатика: теорія формальних мов та аналіз комп'ютерних ігор
• Психологія

Бажаєте долучитись? Реєструйтесь за посиланням:
Посилання

Отримати відповіді на запитання можна за посиланням:
Посилання

Не пропустіть можливість поглибити свої знання в різних галузях та розширити коло знайомств!