Так за два з половиною роки в селі зʼявилося 38 нових мешканців з дітьми, яких розселили в порожніх будинках. Власники цього житла поїхали до інших регіонів чи за кордон. Одну з таких родин Ігор розмістив і в будинку своєї бабусі. Ініціативу старости підтримали місцеві жителі, які також допомагають новоприбулим продовольством, одягом, посудом, меблями і пошуком роботи.
«Люди за житло не платять жодної копійки, хіба що оплачують користування електроенергією».
Подібні ініціативи соціальної допомоги, започатковані місцевим самоврядуванням, на жаль, не є масовими, проте й не є поодинокими в умовах, спричинених війною.
У нашому виданні вийшло вже чимало матеріалів, присвячених практикам самоорганізації і взаємодопомоги на локальному рівні. Сьогодні ж запрошуємо вас ознайомитися з новими історіями управлінців та управлінок місцевих громад, які віддано працюють й прагнуть допомагати своїм односельчанам та односельчанкам.
