😐 Чи завжди діє правило «одна нація — одна держава»?

На межі ХІХ–ХХ століть над цим питанням розмірковував Карл Реннер — австрійський державний службовець, правник і один із провідних теоретиків австромарксизму.

В умовах, коли багатонаціональну Австро-Угорську імперію зсередини роздирали національні рухи, Реннер сформулював альтернативний підхід до національного питання. Виходячи з того, що держава і нація — не одне й те саме, він розробив ідею спільної федерації, у межах якої національні спільноти мали б самоврядування у справах мови, культури та освіти незалежно від місця проживання.

Описана в його книжці «Боротьба австрійських національностей за державність» модель нетериторіальної автономії стала однією з найвпливовіших ідей австромарксизму та вийшла далеко за межі дискусій у Габсбурзькій імперії. Подібні принципи втілювалися, зокрема, і в УНР.

Як зазначає автор передмови до нового англомовного видання цієї книжки, її основна тема «й нині залишається напрочуд актуальною для сучасних дискусій про національну належність, суверенітет і способи врахування етнічного різноманіття».

📚 Публікуємо український переклад цієї передмови — про історичний контекст появи ідей Реннера, його суперечливу політичну біографію та спробу уявити багатонаціональну державу без боротьби націй за панування одна над одною.