😇 На краю прірви: Міністр-спаситель — Фінальний наступ 1/2

Після звільнення ретрограда Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ, через якого, за словами президента, було усунуто месію, опозиція наповнилася надією на швидку перемогу. Здавалося, лише питанням часу, коли міністр-спаситель повернеться до свого кабінету в МО.

🤬 Насправді ж, незважаючи на цілком логічний висновок лідерів протесту та журналістів про те, що без старого головкома зникають причини для конфлікту з Федоровим і він без проблем може повернутися до уряду, цього не сталося. Схоже, що цифровізатора вирішили залишити за бортом, адже економічні причини його усунення, незважаючи на звільнення Сирського, нікуди не зникли. Популярність та самостійність Федорова зросла, що збільшило ризик перехоплення ним та Драпатим влади над військовим сектором держави з рук ОП.

Рішення про звільнення Сирського назрівало вже багато місяців, адже саме Генштаб відповідав за мобілізацію, її провал та рекордне зростання кримінальних справ щодо СЗЧ, про яке ми згадували раніше. У відповідь на масову втечу мобілізованих з боку Головкома було створено штурмові війська, які одночасно виконували функцію загороджувального загону з серіалу «Штрафбат» та загону-в'язниці, де нелюдські тортури призвели до десятків самогубств, як це було у сумнозвісній «Скелі». Таким чином Сирський не зміг знайти адекватного рішення на найбільший виклик української армії, а лише погіршив ситуацію своїми садистськими експериментами. Оскільки Драпатий був більш популярною фігурою у війську, заміна Сирського не стала результатом протестів, а була наслідком попередніх провалів мобілізації та політичної бездарності «м'ясника Бахмута».

👏 Наш висновок підтверджується, якщо придивитись до заміни Федорова, якою став Євгеній Хмара зі структури СБУ, який до цього був Начальником Центру спеціальних операцій «А» і займався нанесенням ударів по РФ. Військові та народ нову кандидатуру зустріли нейтрально-позитивно, адже це один з організаторів однієї з найуспішніших операцій «Павутина» зі знищення стратегічної авіації РФ. Тобто влада підсовує «військового професіонала», щоб після його критики на протестах, наслати патріотів, таких як Притула, які кричатимуть про паплюження честі захисника країни.

Міністр-спаситель тим часом оббивав пороги кабінету президента, аби переконати його не слухати «ворогів народу». Єдине, що йому запропонував президент — декоративні посади, які не мають жодного реального впливу, на кшталт віце-прем'єра з інновацій. На той момент питання нового міністра оборони було вирішено, і жодних шансів для перемоги Федорова та протесту не залишилося.

😒 Підтримка спасителя на вулицях поступово вщухала, а життя поверталося на круги своя. Ніхто з західних партнерів так і не прийшов на допомогу, а більшості народу було достатньо зміни ненависного головкома-м'ясника.

Тоді міністр-спаситель пішов у останню атаку та вийшов до ЗМІ з інтерв'ю, де відхрещувався від участі в протесті і боротьби проти влади, що було нічим іншим, як звичайною демагогією. Також він запевнив, що «не тримається за посади», готовий піти з державної служби та продовжувати боротьбу проти ворога в приватному секторі.

🤥 При цьому реформатор не поспішав відчути на собі всю привабливість контракту штурмовика десь в Костянтинівці на 14 місяців з найвищою зарплатою піхотинця у світі, який сам нещодавно рекламував, і вже через 2 дні оформив собі бронювання у фонді «Східна Європа». Народний трибун, який так переживає за народ і свавілля корупціонерів, сам вирішив скористатися «легальною корупцією» та уникнути будь-яких особистих проблем, про що можуть тільки мріяти мільйони українців.