Михайло Федоров, досягнувши «небувалих успіхів» у Міністерстві Оборони та майже розгромивши російську армію всього за півроку діяльності на посаді, 14 липня йде у відставку в результаті чергової «реконструкції уряду» та зміни прем'єра з Юлії Свириденко на Сергія Корецького.
⚔️ Що ж стало причиною відсторонення такого успішного менеджера? Президент пояснив рішення конфліктом між Міністерством Оборони та Генеральним штабом, що шкодить обороноздатності країни:
Я поважаю сторони, я знаю їхні плюси, знаю їхні мінуси, і дуже хочеться, щоб вони посилювали Україну. Але є те, що є. І у вас в такій ситуації вихід — або одна сторона, або інша.
🤬 Сам Федоров теж не добирав слів під час прес-конференції про грандіозні успіхи і незначні провали на посаді Міністра Оборони, і прямо розкритикував Сирського, підтвердив власні намагання його звільнення та звинуватив його у спробах розколу країни:
Ми зіткнулися з тим, що ті ініціативи, які ми пропонували, стали блокуватися... Це призвело до того, що фактично він поставив ультиматум. І замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну.
🤔 Але як так сталося, що 2 людини, які очолюють ключові відомства, відповідальні за ведення війни стали найлютішими ворогами? Невже не з тієї ноги встали? Чи між ними чорна кішка пробігла під час проведення Ставки?
Суть протиріч у тому, що Сирський за 2,5 роки командування ЗСУ став одним з очільників корупційної системи, яка ледь не щомісяця спричиняє нові скандали та журналістські розслідування. Варто згадати лише історію про 300 тисяч бракованих мін, які були закуплені, незважаючи на застереження військового інспектора виробництва. Але хто там думає про життя якихось солдатів, якщо можна нажитися на жирних військових контрактах і отримати чималу частину корупційного пирога, навіть якщо він буде трохи забруднений кров'ю українців?
🤑 Сирський не прогавив можливості залізти руками по лікоть й у структуру ТЦК, яка безпосередньо підкоряється Генштабу і генерує щонайменше сотні мільйонів доларів на рік. Незважаючи на журналістські розслідування, парламенську ТСК та показові чистки, корупція не зникає, а людолови на місцях отримують повний картбланш. Важко уявити, що це все відбувається за спиною такого енергійного генерала.
Міністр-спаситель прийшов з ідеями змін закупівель, кадровою чисткою лобістів ВПК всередині міністерства та впровадження показника «ефективності», який начебто мав врятувати українську армію від корупції та неякісного озброєння. Це, зрештою сильно вдарило по інтересам старих виробників, які напряму пов'язані з чиновниками, посилило їх конкурентів та викликало явну протидію реформам, зокрема з боку Генштабу. Крім того, Сирському не хотілося втрачати такий бажаний контроль над багатими грошовими потоками.
🥳 Зрештою, об'єднана коаліція компаній ВПК та Сирського змогли схилити шальки терезів Президента і домогтися звільнення «шкідливого реформатора».