Спільне | Commons

😷 Період пандемії COVID-19 позначився здобутками руху за права медпрацівниць. Зокрема, на другий рік пандемії в Україні фактично вдвічі підняли зарплати як лікарям, так і медсестрам.

🧑‍⚕️ Натомість під час війни уряд прийняв постанову, яка дозволяє лікарням зменшувати зарплату персоналу до мінімального рівня, якщо видатки лікарні на оплату праці перевищують 85%.

❓Чому ж у період двох великих потрясінь, коли значення медичної допомоги зросло, як і ризики для життя медиків, ставлення до їхньої роботи в кожному випадку є кардинально різним?
❓ Які специфічні умови змусили владу дослухатися до медперсоналу у період пандемії, і чому цього не відбувається з початком повномасштабного вторгнення?
❓Як вирішується «криза догляду» зараз, і чому таке рішення призводить до загострення гендерної нерівності таі зловживання доглядовою працею в Україні?

Читайте про це в дослідженні Олени Ткаліч про критичні проблеми сектору охорони здоровʼя в Україні.

📢 Нагадуємо, що з нетерпінням чекаємо на вас завтра на показі нашої документалки про українських ветеранів вʼєтнамської війни!

🎥 У фільмі ви почуєте історії і спогади спеціалістів із радянської України, які навчали в’єтнамців працювати з системи протиповітряної оборони, переживаючи разом із ними всі труднощі війни.

🗣 Після показу відбудеться обговорення фільму за участі героїв фільму, режисерки Тетяни Ганжі і наших редакторів.

🗓 Зустрічаємося о 19:00 в кінолекторії Центру Довженка.
Вхід вільний.

До зустрічі! 👋🏼

🇺🇦 23 червня запрошуємо відзначити другу річницю заснування «Колективів солідарності»

У цьому місяці нам виповнилося два роки. Хоча займатися волонтерською діяльністю ми почали від початку повномасштабного вторгнення, саме у червні 2022 року було засновано «Колективи солідарності». І цю подію ми хотіли б відзначити разом з вами.

У неділю, 23 червня, ми чекаємо вас у приміщенні культурного простору «Культ Мотив» за адресою м. Київ, вул. Спаська 36/31.

Звісно, це буде не просто святкування. Подія стане хорошою нагодою дізнатися більше про діяльність нашої організації, підтримати військових, провести час у приємній компанії та навіть отримати нові навички. Для чого ми підготували для вас насичену програму:

1️⃣ Фотовиставка.
З кожної гуманітарної поїздки ми привозимо десятки світлин. У неділю покажемо вам частинку того, що бачили ми в наших місіях.

2️⃣ Фрі маркет.
Разом з Femsolution організуємо барахолку, де кожен та кожна може вибрати собі будь-яку річ безплатно або принести свої.

3️⃣ Зона симуляцій.
Ви зможете ненадовго стати оператором FPV-дрона та потренуватися на симуляторі.

4️⃣ Майстер-клас з пайки.
Учасники зможуть спаяти собі кулончик у вигляді дрона та набути базові навички, які допоможуть у майбутньому розпочати пайку справжніх FPV-дронів.

5️⃣ Панельна дискусія з дружніми організаціями.
Разом з нашими друзями та партнерами ми поговоримо про досвід волонтерства, практики самоорганізації та їх місце у післявоєнній Україні.

6️⃣ Тату-корнер.
Abrikos_abrikosovy зробить вам татуювання за донат.

7️⃣ Діджей-сети.
Ми підготували для вас виступи талановитих діджеїв. Насолоджуйтесь!

8️⃣ Мерч «Колективів Солідарності».
Ви зможете придбати стікери, листівки, футболки чи худі. Всі зібрані кошти підуть на закупівлю необхідного спорядження для військових.

Тож до зустрічі!

У ці вихідні в Бюргенштоці, Швейцарія, пройшов організований Україною мирний конгрес, комюніке якого підписали 78 країн з 92 присутніх. З-поміж тих, хто не підписали — Бразилія, ПАР, Індія і Саудівська Аравія.

Те, що країни Глобального Півдня не підтримали план мирного врегулювання, навряд можна вважати сюрпризом. Адже дискусії про роль цих держав у міжнародній політиці і про їхню відмову підтримувати санкції проти Росії ведуться від самого початку повномасштабного вторгнення.

▪️ Чому держави Глобального Півдня утримуються від підтримки українського опору?
▪️ Як на їхню позицію вплинуло бомбардування Ізраїлем сектору Гази та реакція Заходу на ці події?
▪️ І чому позиція країн Глобального Півдня є важливою для переосмислення міжнародного права?

Своїми міркуваннями щодо цих питань поділилася колишня працівниця ООН Челсі Нґок Мін Нґуєн. Читайте її статтю за посиланням 👇

«Ми будемо боронити свою позицію на кожному голосуванні. Євродепутати “Лівого союзу” проголосують за підтримку України».

22 травня 2024 року Лі Андерссон, фінська політична діячка та лідерка партії «Лівий союз», виступила на пленарному засіданні парламенту Гельсінкі із заявою про непохитну підтримку України і з наміром «вичистити» членів, які виявляють симпатії до Росії.

Радикальне засудження російської агресії також стало причиною зміни позиції лівиці Фінляндії щодо альянсу з НАТО, до якого країна вступила 4 квітня 2023 року.

🔸 Чому ж фінські ліві підтримали вступ до НАТО, хоча тривалий час трималися вектору позаблокового нейтралітету?
🔸 Якими вони бачать альтернативні механізми міжнародної безпеки?
🔸 Яким досвідом вони можуть поділитися у контексті відбудови України?

Про це ми запитали Генріка Яакколу, координатора «Лівого союзу» Фінляндії. Читайте інтервʼю з активістом за посиланням.

Запрошуємо всіх на прем’єру та обговорення документального фільму про українських ветеранів вʼєтнамської війни!

Багато країн Глобального Півдня займають позицію нейтралітету у питанні російського вторгнення. Причин цьому багато і одна з них — вдячність Радянському Союзу, який асоціюють із сучасною Росією, за підтримку антиколоніальної боротьби країн Третього світу.

Проте, на жаль, вони залишають поза увагою, що й Україна була частиною СРСР. Значна частина радянських військових, інженерів та науковців, які їздили в країни Третього світу навчати і будувати інфраструктурні об’єкти, були українцями. Зокрема, сотні військових спеціалістів із радянської України брали участь у вʼєтнамській війні. Вони навчали в’єтнамців обслуговуванню і застосуванню систем протиповітряної оборони і разом з ними переживали всі труднощі війни.

Познайомитися із українськими ветеранами в'єтнамської війни і почути їхні спогади про події ви зможете під час показу документальної стрічки режисерки Тетяни Ганжі «Незнані ветерани: як українці "закривали небо" над В'єтнамом».

Після показу запрошуємо долучитися до обговорення фільму за участі героїв і режисерки.

🗓 Подія відбудеться офлайн 20 червня о 19:00 у Кінолекторії Центру Довженка.

✅ Аби ми могли приблизно розуміти кількість присутніх на показі, просимо заповнити цю невелику реєстраційну форму.

До зустрічі!

Як ми тут опинилися? 🤷‍♀️

Минулого тижня ми опублікували першу частину статті нашого редактора Дениса Горбача, присвячену формуванню тісного взаємозв'язку економічної і політичної сфер в Україні у 90-х.

Сьогодні пропонуємо продовжити нашу подорож у часі, дослідивши зміни в політико-економічній динаміці після 2004 року, та їхній вплив на ідеологічне поле в Україні.

У другій частині статті Денис Горбач торкається таких тем:
▪️ зсуви у конфігурації влади під час Помаранчевої революції і Майдану;
▪️ посилення ідеї «двох Україн» в ідеологічному полі;
▪️ структурні залежності та нерівності напівпериферійної економіки України;
▪️ міжправління, в контексті якого розпочалося повномасштабне російське вторгнення.

Цей аналіз має за мету виявити низку факторів, — структурних умов, приватних інтересів і сил — під впливом яких сформувався український національний проєкт. Однак питання стосовно перспектив цього проєкту під час війни поки залишається відкритим.

📖 У березні вийшла англомовна книжка «Формування та розформування українського робітничого класу: політика буденності та моральна економія пострадянського міста» нашого редактора Дениса Горбача.

В основу книги лягли трирічні польові дослідження робітництва у Кривому Розі, сфокусовані на щоденній політиці в середовищі працівників і працівниць.

Сьогодні ми публікуємо для вас першу частину розділу цієї книжки, присвяченого аналізу:
▪️ звʼязків українського політичного, економічного і культурного ландшафтів у 90-ті роки;
▪️ балансування між правою і лівою ідеологією у державній політиці;
▪️ становлення і впливу нового олігархічного класу;
▪️ витіснення мовним питанням класової проблематики.

Друга частина розділу, яку ми опублікуємо наступного тижня, стосуватиметься політекономічного аналізу динаміки «олігархічної демократії» починаючи з 2004 року. Слідкуйте за стрічкою.

💰 Скільки грошей доведеться платити, щоб орендувати квартиру у Львові?

Яна з Мелітополя, яка з родиною вже рік проживає у Львові, каже, що неодноразово чула у відповідь на це питання — 25 000 гривень.

Як і багатьом іншим із 3,7 мільйонів ВПО від початку повномасштабного вторгнення Яні доводилося кілька разів змінювати своє місце проживання. І під час пошуків квартири ціна ставала далеко не єдиною перешкодою. Адже багато орендодавців відмовляються селити людей зі східних областей, з дітьми й тваринами.

Довільне підвищення цін, дискримінація, порушення приватного простору орендарів — наслідки «тіньового» ринку оренди в Україні, які значно загострилися під час війни.

Що ж може зробити держава, аби захистити людей у такому залежному становищі, коли їх кількість постійно зростає?

Дивіться у фільмі «Безпека в оренду», знятому дослідницею ГО «Нова житлова політика» Вітою Шнайдер про історії родин переселенців, які орендують житло у Львові. _____________________________
Фільм створено в межах програми Vidnova Lab, ініційованої Commit by MitOst gGmbH за підтримки EVZ Stiftung і Robert Bosch Stiftung, в партнерстві з українською ГО «Інша Освіта».

Лілія Блажко — мешканка прифронтового села Павлівна Сумської області. Від початку війни Лілія опікується 10 односельчанами: доставляє їм пенсії, продукти, ліки, допомагає у прибиранні, приготуванні їжі, догляді за городом і клеїть шпалери.

Чому вона все це робить❓

Лілія працює соцпрацівницею і, як і інші робітниці соціальної сфери, за свою роботу отримує зарплату у розмірі прожиткового мінімуму — в середньому 6 000 гривень. З огляду на це зрозуміло, що ризикувати життям, допомагаючи людям, які залишаються у прифронтових містах, її змушує далеко не страх звільнення.

▪️ Що ж тоді мотивує до самовідданої роботи таких соцробітниць, як Лілія?
▪️ Які проблеми соціальної підтримки є нагальними під час війни?
▪️ І що потрібно для розвитку сфери соціальних послуг, коли потреба у них стає дедалі більшою?

Читайте про це у матеріалі з історіями чотирьох українських соціальних робітниць.

«Спеціально підвищили ціну. Вони знають, що люди будуть брать, бо у них немає виходу».

🏚 В умовах війни близько 60% переселенців змушені орендувати житло, аби відновити життя на відносно безпечній території.

Із кількома такими сімʼями, які орендують житло у Львові, познайомилася і поспілкувалася дослідниця ГО «Нова житлова політика» Віта Шнайдер. На прикладі їхніх історій активістка зняла фільм про реалії оренди житла в Україні під час війни і про необхідні зміни для захисту інтересів ВПО.

Дивіться тизер до фільму «Безпека в оренду» за посиланням. А на повну версію чекайте вже цього тижня на нашому каналі на Youtube. Підписуйтеся, аби не пропустити ✅
_____________________________
Фільм створено в межах програми Vidnova Lab, ініційованої Commit by MitOst gGmbH за підтримки EVZ Stiftung і Robert Bosch Stiftung, в партнерстві з українською ГО «Інша Освіта».

«Ви що, підтримуєте ХАМАС?»

Такі питання ми отримуємо майже щоразу, коли публікуємо матеріали на тему злочинів Ізраїлю проти палестинців. На жаль, часто ці коментарі ще й сповнені поширеним як в Україні, так і в багатьох інших країнах дискурсами «цивілізаційного» расизму, демонізацією мусульманського та арабського населення.

На противагу цьому, в лівих колах ізраїльсько-палестинське питання доходить до інших крайнощів. Фетишизуючи західний імперіалізм як джерело споконвічного зла, а відтак, виправдовуючи будь-яку йому противагу, деякі ліві активісти, дійсно, намагаються виправдати злочини ХАМАСу.

Нетривка для багатьох лівих межа між підтримкою палестинців і виправдовуванням ХАМАСу є сигналом глибокої кризи сучасних емансипативних рухів.

Сьогодні ми публікуємо текст, присвячений пошукам способів виходу з цієї кризи. Це лист низки активістів та органайзерів із критикою наявної риторики та стану частини крайньої лівиці. Також у ньому ви знайдете роздуми щодо того, в який бік повинні рухатися ліві для трансформацій і оновлення прогресивних сил.

🎥 Львів, запрошуємо на премʼєру!

Цієї суботи, 1 червня, о 18:00 відбудеться премʼєрний показ фільму «Безпека в оренду» активістки та дослідниці ГО «Нова житлова політика» Віти Шнайдер. 🚪У фільмі порушуються питання оренди житла в Україні через призму сімʼї переселенців, які намагаються облаштувати нове життя у Львові.

Реєструйтеся на показ із обговоренням за посиланням.

Якщо ж ви не зможете потрапити на подію, то не засмучуйтесь! Скоро фільм зʼявиться у вільному доступі на нашому YouTube-каналі і в соцмережах. Слідкуйте за оновленнями!
—————————
Фільм створено в межах програми Vidnova Lab, ініційованої Commit by MitOst gGmbH за підтримки EVZ Stiftung і Robert Bosch Stiftung, в партнерстві з українською ГО «Інша Освіта».

🏚 What is needed to provide housing for Ukrainians who lost their homes as a result of Russian military aggression?

At the moment, 1.4 million apartments, 135,000 individual houses and 39,000 dormitory rooms have been damaged in Ukraine, and many Ukrainians are now homeless.

In the new episode of the podcast, we talk about:
▪️ the contribution of the government, local authorities and international organizations to solving the housing crisis is considered;
▪️ challenges faced by displaced persons;
▪️ changes required by the housing sector of Ukraine.

🎧 Join us as we delve into these pressing issues and reveal the steps needed to rebuild homes for all Ukrainians.

За приблизними підрахунками, лише на даний момент в Україні пошкоджено 1,4 мільйона квартир, 135 000 індивідуальних будинків і 39 000 кімнат у гуртожитках. Чимало українців і українок залишилися без даху над головою взагалі.

Натомість війна триває, а це значить — українські міста продовжують зазнавати руйнувань. Так, із кожним днем житлова проблема в Україні стає дедалі критичнішою.

🏚 Із якими викликами стикаються позбавлені домівок переміщені особи?
🏚 Що для вирішення житлової кризи робить уряд, місцева влада та міжнародні організацій?
🏚 Чому житловий сектор України потребує радикальних змін, зокрема розвитку соціального житла та справедливого оподаткування майна?

Цим питанням та стратегіям, які допоможуть забезпечити житлом всіх у відновленій Україні, присвячено новий епізод подкасту «Ukraine The Possible».

🎧 Запрошуємо до прослуховування на зручній для вас платформі 👇
Spotify
Apple Podcasts
YouTube
SoundCloud

Свобода — напевне, лейтмотив усіх революційних рухів, який змінює своє значення від епохи до епохи та від однієї теорії до іншої. Утім, яке місце свобода займає в революційному вченні Маркса й Енгельса? Чи є вона суто «негативною», тобто не-насиллям в бік інших, а чи також передбачає підпорядкування суспільних відносин загальній волі?

Дебати стосовно волюнтаризму в марксизмі — ролі волевиявлення пролетаріату на противагу економічному детермінізму — нерідко порушують проблему впливу якобінської та ранньосоціалістичних традицій на Маркса. Із-поміж них, одним з найбільш помітних представників є французький соціаліст-революціонер Луї Огю́ст Бланкі́, який увійшов до історіографії великою мірою як стратег барикад і прихильник силового методу захоплення влади.

У перекладі статті Пітера Голварда, прибічника так званого діалектичного волюнтаризму та дослідника Бланкі, читайте про:
▪️ різні погляди на свободу в марксизмі;
▪️ вплив Бланкі на Карла Маркса;
▪️ та про те, чи може прочитання «Капіталу» через Бланкі допомогти по-іншому подивитися на роль низових соціальних рухів.

А в оригінальній післямові перекладача Олексія Соляника «Яблуня родить тільки яблука» автор розгортає огляд ставлення до «найголовнішого барикадного командира» в революційних колах різних часів, також аналізуючи підхід Пітера Голварда до реактуалізації політика.

Вплив війни на права жінок, ситуація з демократією на європейській політичній сцені та роль профспілок у солідарності з Україною.

👩‍💻 Дізнавайтеся, що думають з цього приводу феміністки з України та Великобританії у корокому підсумку 7 секції «Української феміністичної кухні» на сайті «Феммайстерні».

▶️ А також дивіться повний запис дискусії за участі нашої редакторки Оксани Дутчак за посиланням.

«Якби не війна, лібералізація ринку землі стала б найбільшим питанням в українській політиці».

Ініціатива зняття мораторію на продаж землі спричинила чимало суперечок в українському суспільстві. Навіть попри спротив частини громадян земельну реформу таки було ухвалено, і з 1 липня 2021 року ринок землі сільськогосподарського призначення вступив у дію.

Впроваджувати реформу планувалося у два етапи: з 2021 до 2024 року купувати землю могли лише фізичні особи, однак не більше ніж 100 гектарів в одні руки; а починаючи з 2024 року планувалося, що як фізичні, так і юридичні особи матимуть право придбати до 10 тисяч гектарів землі.

❓Які особливості сільського господарства в Україні, і що ж відбувається із ним під час війни?
❓ Яка доля другого етапу реформи, який мав розпочатися в 2024 році?
❓ Як вплинули наслідки війни на фермерів інших країн, і чому проти української продукції протестують європейські фермери?
❓ Як земельна реформа вплине на майбутнє країни?
❓ І яким може бути соціально та екологічно справедливий підхід до відновлення сільського господарства після війни?

Про це ми запитали Наталію Мамонову, докторку наук та співавторку дослідження «Українське сільське господарство у воєнний час: стійкість, реформи та ринки».

«Були красиві фотообої. Нема нічого. А що зробиш? Назад нічого не вернеш».

До 24 лютого 2022 року мешканки й мешканці міста Лиман Донецької області жили своїм звичним життям. Анатолій облаштовував подвірʼя для відпочинку з родиною і годував друзів овочами з власного городу. Ніна зустрічалася вечорами з подругами на лавці біля будинку. Любов самотужки зробила ремонт із гарними фотошпалерами.

Наразі ж у місті збруйновано 80% житлової і промислової інфраструктури. Понад два роки тут немає центрального опалення, газу та водопостачання. Люди живуть у підвалах і напівзруйнованих оселях.

Продюсерка та волонтерка Ольга Папаш вперше потрапила в Лиман в грудні 2022. Вражена тим, як ті, хто залишилися в місті, виживають в умовах гуманітарної катастрофи, Оля поверталась сюди близько 10 разів. Познайомившись з десятками містян та вивчивши специфіку життя в Лимані, вона створила короткометражний фільм.

Переглянути його і побачити, як виглядає буденність прифронтового міста сьогодні можна за посиланням на нашому YouTube-каналі.

Вчора головний прокурор Міжнародного кримінального суду запросив ордер на арешт верхівки ХАМАСу, премʼєр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу й ізраїльського міністра оборони — за воєнні злочини.

З огляду на торішню видачу ордеру на арешт Путіна, ця подія проводить іще одну паралель між війнами в Україні й Газі. Безперечно, всі паралелі мають суттєві обмеження. Однак вчорашня новина вкотре нагадує про важливість уваги до обох історій, які розгортаються на наших очах.

То, хто ж таки має право на опір і яким він має бути, — міркуваннями на цю тему поділився британський історик і учасник робітничого руху Великої Британії Саймон Пірані.

У своїй статті він аналізує:
▪️ як змінюється риторика щодо війни Росії проти України в контексті війни в секторі Гази;
▪️ як змінилася Росія від 2022 року;
▪️ які перспективи має Україна;
▪️ роль західних держав у російсько-українській війні;
▪️ і якою може бути реалістична підтримка народного опору робітничими й соціальними рухами.

Читайте матеріал за посиланням і не забувайте поширювати серед однодумиць і опонентів.