«Якби не війна, лібералізація ринку землі стала б найбільшим питанням в українській політиці».

Ініціатива зняття мораторію на продаж землі спричинила чимало суперечок в українському суспільстві. Навіть попри спротив частини громадян земельну реформу таки було ухвалено, і з 1 липня 2021 року ринок землі сільськогосподарського призначення вступив у дію.

Впроваджувати реформу планувалося у два етапи: з 2021 до 2024 року купувати землю могли лише фізичні особи, однак не більше ніж 100 гектарів в одні руки; а починаючи з 2024 року планувалося, що як фізичні, так і юридичні особи матимуть право придбати до 10 тисяч гектарів землі.

❓Які особливості сільського господарства в Україні, і що ж відбувається із ним під час війни?
❓ Яка доля другого етапу реформи, який мав розпочатися в 2024 році?
❓ Як вплинули наслідки війни на фермерів інших країн, і чому проти української продукції протестують європейські фермери?
❓ Як земельна реформа вплине на майбутнє країни?
❓ І яким може бути соціально та екологічно справедливий підхід до відновлення сільського господарства після війни?

Про це ми запитали Наталію Мамонову, докторку наук та співавторку дослідження «Українське сільське господарство у воєнний час: стійкість, реформи та ринки».