Свобода — напевне, лейтмотив усіх революційних рухів, який змінює своє значення від епохи до епохи та від однієї теорії до іншої. Утім, яке місце свобода займає в революційному вченні Маркса й Енгельса? Чи є вона суто «негативною», тобто не-насиллям в бік інших, а чи також передбачає підпорядкування суспільних відносин загальній волі?

Дебати стосовно волюнтаризму в марксизмі — ролі волевиявлення пролетаріату на противагу економічному детермінізму — нерідко порушують проблему впливу якобінської та ранньосоціалістичних традицій на Маркса. Із-поміж них, одним з найбільш помітних представників є французький соціаліст-революціонер Луї Огю́ст Бланкі́, який увійшов до історіографії великою мірою як стратег барикад і прихильник силового методу захоплення влади.

У перекладі статті Пітера Голварда, прибічника так званого діалектичного волюнтаризму та дослідника Бланкі, читайте про:
▪️ різні погляди на свободу в марксизмі;
▪️ вплив Бланкі на Карла Маркса;
▪️ та про те, чи може прочитання «Капіталу» через Бланкі допомогти по-іншому подивитися на роль низових соціальних рухів.

А в оригінальній післямові перекладача Олексія Соляника «Яблуня родить тільки яблука» автор розгортає огляд ставлення до «найголовнішого барикадного командира» в революційних колах різних часів, також аналізуючи підхід Пітера Голварда до реактуалізації політика.