Коли книга не пишеться, а постик - залюбки.

Щось подумалось про почуття провини у тих, хто у відносинах з нарцисами. Постійне звинувачення себе: от як я така розумна, сильна, незалежна жінка потрапила у такі відносини? Через це багато хто залишається у таких відносинах довше, ніж треба, бо соромно зізнатися комусь, що отака крутезна ти і потрапила до лап такого гімна.

Зараз розкажу таке, за що мене Спілка нарцисів вбила б, якщо б там був ще хтось, крім мене.

Так от. Ми не шукаємо слабких або тупеньких. Ми шукаємо слухняних.

Як ми про це дізнаємось? Ви ж не пишете в Тиндері "в дитинстві мама заставляла мене слухати старших та ніколи не заважати дорослим, щоб я виросла хорошою дівчинкою". А як було б гарно, якщо б ви так робили, правда? Зекономили б нам купу часу на отой весь лавбомбінг непотрібний.

Як же ми про це дізнаємось?
Наприклад, задаємо вам якесь дуже незручне питання. Може, занадто приватне, не на часі. Ми бачимо як вам неприємно, але ви все одно відповідаєте. Ну бо інакше ж неввічливо, не можете ж ви і справді послати людину просто так за якесь запитання?
Бо якщо пошлете, ми ж можемо і відвалитися. Ви ж не хочете нас - такого прекрасного - втратити ще на підльоті?

Ну або ми видаємо якесь гімно про тебе, при цьому голосно сміємося, наче дотепнішого жарту в житті в нас не було. Хоча вам взагалі не до жартів і власне-то дуже неприємно. Але ви затикаєте собі рота і намагаєтесь теж сміятися, наче це і справді смішно.
Бо якщо не сміятися, то можуть звинуватити в тому, що ви занадто чутливі. А ви ж не така, правда ж?

Ну або ж торкаємось вас без дозволу. А вам наче і неприємно, але хто ж буде прибирати чужу руку у себе з плеча? Що ви прям таке велике цебе, що і обійняти вас не можна?
Сука така. Ви ж не хочете бути сукою, правда ж?

От власне так і шукаємо.
Неважливо наскільки ти розумна, чи незалежна, чи сильна, чи що там же. Але якщо ти ігноруєш власні потреби в угоду третім особам - ти нам дуже потрібна. Нам з тобою буде дуже добре. Тобі з нами - не факт.