Підвал Сета

Не існує деталей, не вартих уваги.

Кожній родині, що зіштовхнулася з колисковою смертю, хочеться порадити знайти собі хобі. Ви самі здивуєтеся, як швидко можна зачинити двері до власного минулого. Як би погано не було, ви все одно зумієте відійти. Навчіться вишивати. Змайструйте вітражну лампу.

А коли тебе загодовують — це ще гірше, ніж коли за тобою пильнують. Якщо світ тебе постійно заповнює, ніхто не переймається тим, що в тебе в голові. Якщо уява атрофована в усіх, ніхто ніколи не стане загрозою для світу.

Є дещо страшніше, ніж знайти своїх дружину й дитину мертвими. Наприклад, спостерігати, як їх повільно вбиває світ. Спостерігати, як твоя дружина старіє, утрачаючи інтерес до життя. Спостерігати, як твої діти відкривають для себе все тe, від чого ти намагався їх уберегти. Наркотики, розлучення, конформізм, хвороби. Усі ці приємні чистенькі книжечки, музика, телебачення. Розвага.

Є дещо страшніше, ніж убити людей, яких любиш. Звичайний спосіб — просто спостерігати, як їх повільно вбиває світ. Просто читати газету.

Бажаєш якнайшвидше зачинити двері в минуле — занурся в деталі. Факти. Найкраше в роботі репортера — можливість сховатися за своїм блокнотом. Уce нa світі — лише дослід.

Поки Оппенгеймер не винайшов атомну бомбу, це було неможливо. Тепер у нас є атомна бомба, воднева бомба, нейтронна бомба, і розвитку ідеї немає кінця. Нас загнали в нову страшну парадигму.

— Ви усвідомлюсте, що вce, чого ви досягнете зa життя, утратить будь-який сенс зa якихось сто років?

І звісно, світ став би кращим місцем без певних людей. Так, світ міг би стати просто досконалим, досить лиш подекуди підрівняти. Невеличке домашнє прибирання. Дещиця неприродного добору.

Звісна piч, yci хочуть пограти в Бога, але для мене це робота нa повний робочий день.

— Ненавиджу людей, які стверджують, що можуть бачити привидів, — вона каже: — Привидів не існує. Якщо ти вмер, ти мертвий. Загробного життя не існує. Люди, які стверджують, що можуть бачити привидів, просто шукають уваги. Люди, які вірять у реінкарнацію, просто відкладають своє життя.

А я не один. У мене є Гелен.
Можливо, саме тому так багато серійних убивць працюють парами. Приємно відчувати себе не самотнім у світі, повному жертв або ворогів. Не дивно, що Вальтрауд Вагнер, австрійський янгол смерті, переконала своїх друзів убивати разом із нею.
Це ж так природно.

I, можливо, ти потрапиш до пекла не за те, що робиш. Можливо, ти потрапиш до пекла за те, чого не робиш. За те, чого не закінчуєш.

А Гелен каже: у тім-то і проблема. Дорогоцінні камені — найтвердіші предмети на землі, але й вони ламаються. Вони витримують постійні поштовхи й тиск, але раптовий, різкий удар здатний перетворити їх на пил.

Мона якось сказала, що зірки — це найкраща частина життя. З іншого боку, там, куди люди потрапляють після смерті, зірок не видно.

— І все ж, — каже вона: — добре, коли є людина, яка знає всі твої секрети.

Найкращий спосіб змарнувати життя — робити нотатки. Найлегший спосіб уникнути життя як такого — просто спостерігати. Звертай увагу на деталі. Звітуй. Не бери участі.

Я говорю про свободу волі. Чи є вона в нас — чи це Бог диктує і заздалегідь прописує все, що ми робимо, говоримо й хочемо? Чи є в нас свобода волі — чи масмедіа й наша культура контролюють нас, наші бажання та дії з моменту нашого народження? Чи є вона в мене — чи мій розум перебуває під контролем закляття Гелен?

В історії повно чудових людей, які хотіли щось виправити, але робили тільки гірше.

— А можна я вам пораду дам?
— Прошу, — це вже був неочікуваний Вейнрайт.
— Ніколи не тягайте роботу додому. Звісно, я фігурально висловлююся. Але в нашій справі важливо вміти відсторонитися, особливо якщо маєте родину. Інакше ця робота вас досуха виснажить. Неважливо, що ви бачите. неважливо, яке воно жахливе, — пам’ятайте: це лише робота.

Минуле — то минуле. Життя занадто коротке, щоб плекати образу.

Яку б огиду не відчувало до нього суспільство, це було ніщо проти того, що він відчував до себе.

Що глибша могила, то цілісніше тіло.

Байдуже, як глибоко поховане тіло, — мертві можуть сповістити про свою присутність. Один. Два. Вісім. Ніщо не залишається прихованим назавжди.

Ніхто нічого не робить без причини.

У кожного є минуле. Добре це чи погано, воно допомагає нам бути тими, ким ми є.