📍Участі в чистках/відмітках не беру
📑Wattpad: @sthlchee
📑Аркуш: https://share.google/oNejC4wSK1YJtSKlI
📌Instagram: https://www.instagram.com/sthlchee?igsh=ZmI5dWg5bHR6ZGEz
📌Pinterest: https://pin.it/7kp1jJQ23
Post #565
53
Підвал Сета Я нарешті оформив пост в інстаграм
Коли закінчував цей проєкт, вже уявляв, як писатиму постпідсумок. Стільки ідей в голові крутилося, стільки хотілося сказати, а тепер, коли час настав, я почав казати собі «ну, ще день-два й напишу». Якось лячно чи що. Але нічого не написати ще гірше, бо цей проєкт для мене дуже особливий.
По-перше, після останнього розділу «В.З.П.», коли Джей повідомив, що буде значно менше активним у моєму крихітному колі «за лаштунками» через особисті обставини, але натомість дав контакти своєї подруги, яка любить читати й годинами розгрібати філософські ідеї, я подумав «трясця, ми не зможемо нормально взаємодіяти».
По-друге, «Із крові янгола» став майданчиком для переходу від «трясця, ми не зможемо нормально взаємодіяти» до «ой, я починаю закохуватися».
Потім у мене не закривався рот, ідеї летіли самі собою. Тоді я зустрівся з творчим блоком і на одному з етапів почав ненавидіти свою роботу (це канонічна подія, повірте).
Коли вдалося пробитися крізь цей блок, я знову відчув шалену любов до персонажів і мені страшенно подобалися ідеї, які дозволяли закрутити сюжет як годиться.
Завдяки Сані я почав краще бачити хімію між деякими персонажами, і саме її відгуки дозволяли мені зрозуміти, коли я завертав не туди.
Завдяки добродушним жартам Алекс про мою застуду й кільком влучним питанням «а цей момент?», «він запланував новий експеримент?» і «знаєш, що мені найбільше подобається?» народилося чимало сцен, яких спочатку в планах не було.
Дякую моїй улюбленій команді🫂
Ледь не згрішив, маючи намір писати третю книгу. Та потім моє улюблене «з якою метою?» зупинило мене від однієї з найбільших помилок у житті.
Після «Із крові янгола» мене тримав серйозний неписун аж до червня. До тієї миті я встиг подумати, що все, гайки, більше ніколи в житті не зможу створити щось цікаве й глибоке (спойлер: на щастя процес пішов).
Мушу зізнатися — люблю другу книгу більше, ніж першу, тому чекаю моменту, коли зможу поділитися з вами першими розділами
По-перше, після останнього розділу «В.З.П.», коли Джей повідомив, що буде значно менше активним у моєму крихітному колі «за лаштунками» через особисті обставини, але натомість дав контакти своєї подруги, яка любить читати й годинами розгрібати філософські ідеї, я подумав «трясця, ми не зможемо нормально взаємодіяти».
По-друге, «Із крові янгола» став майданчиком для переходу від «трясця, ми не зможемо нормально взаємодіяти» до «ой, я починаю закохуватися».
Потім у мене не закривався рот, ідеї летіли самі собою. Тоді я зустрівся з творчим блоком і на одному з етапів почав ненавидіти свою роботу (це канонічна подія, повірте).
Коли вдалося пробитися крізь цей блок, я знову відчув шалену любов до персонажів і мені страшенно подобалися ідеї, які дозволяли закрутити сюжет як годиться.
Завдяки Сані я почав краще бачити хімію між деякими персонажами, і саме її відгуки дозволяли мені зрозуміти, коли я завертав не туди.
Завдяки добродушним жартам Алекс про мою застуду й кільком влучним питанням «а цей момент?», «він запланував новий експеримент?» і «знаєш, що мені найбільше подобається?» народилося чимало сцен, яких спочатку в планах не було.
Дякую моїй улюбленій команді🫂
Ледь не згрішив, маючи намір писати третю книгу. Та потім моє улюблене «з якою метою?» зупинило мене від однієї з найбільших помилок у житті.
Після «Із крові янгола» мене тримав серйозний неписун аж до червня. До тієї миті я встиг подумати, що все, гайки, більше ніколи в житті не зможу створити щось цікаве й глибоке (спойлер: на щастя процес пішов).
Мушу зізнатися — люблю другу книгу більше, ніж першу, тому чекаю моменту, коли зможу поділитися з вами першими розділами
- ❤ 3
- 🔥 2
- 🥰 2
- ⚡ 1
- 👏 1
- 🍓 1
- 💋 1
- 😈 1
- 💅 1
- 💘 1
