😇 На краю прірви: Міністр-спаситель — Падіння та Тріумф 2/2

Але яку ж версію ми почули від Федорова та «незалежних ЗМІ»? Сирський хотів воювати по старому, не хотів ВІЗІЇ (страшний гріх) і не був готовий надавати свободу молодим лідерам. Тобто, м'ясник Сирський хотів гнати сотні тисяч мобілізованих з одним автоматом на двох на кулемети противника (прямо як у фільмі «Ворог у воріт»), а Федоров хотів знищити росіян дронами і не кидати людей у «м'ясний штурм». Не інакше як емоційна пропагандистська агітка з ворогом-сатаною і жодних економічних інтересів рідних бізнесменів та чинуш.

📈 Також багато пишуть про побоювання в Офісі Президента щодо зростання популярності Міністра Оборони та його політичні амбіції, на фоні медійних успіхів цифровізації та дронових ударів по Росії. Частково це підтверджується потугами Федорова змінити Головкома на більш дружнього до себе, що створювало загрозу втрати ОП реального контролю над військом і мільярдами доларів.

Підсумовуючи вищесказане, ключовою причиною звільнення Міністра-цифровізатора стали його дії, які перешкоджали веденню бізнесу уже укоріненим збройним магнатам і їхнім друзям з Генштабу а також побоювання втрати контролю над армійською вертикаллю.

✊ Уже 16 липня, після жахливої звістки про звільнення Міністра-спасителя та ледь не передвиборної пресконференції з повним розносом діючої системи влади, люди вийшли на новий «картонковий Майдан» у Києві та інших містах України. Вони вимагають повернути Федорова, з часом усе більшого оберту набирає й лозунг про звільнення м’ясника Сирського. Адже, за логікою слів президента про конфлікт між МО та Генштабом, усунувши Главкома, можна повернути старого Міністра оборони.

Протест перетворився на щоденну акцію і поступово зріс з кількох сотень до тисяч протестуючих лише у Києві, тоді як Федоров отримав тисячі повідомлень з підтримкою у соціальних мережах, зокрема від військових.

🇪🇺 Але на відміну від Картонкового майдану, західні партнери не виявили особливого ентузіазму щодо повернення пана Михайла до Міністерства Оборони та повторили шаблоний текст про право українців на мирні протести. Одночасно Урсула фон дер Ляєн привітала нового прем'єр-міністра Корецького із затвердженням на посаді, тим самим де-факто визнавши зміну уряду, в рамках якої й був звільнений міністр-спаситель, цілком прийнятною у Брюсселі.

Прохолодна реакція ЄС не зупинила протестуючих, і демонстрації все більше займали інформаційне поле України. Водночас почалися перші скандали пов'язані з намаганням Генштабу визнати кількох протестувальників військовослужбовцями СЗЧ та організувати інформаційну кампанію з записом відеозвернень від частин про повну підтримку Головкома. Заява Командування Сил логістики ЗСУ, що після призначення Федорова забезпечення військових погіршилося, і лише Зеленський врятував ситуацію звільнивши міністра-шкідника, не додала репутації Сирському.

🪖 21 липня ця агонія Сирського закінчилася, і президент прийняв рішення про його звільнення та заміну на генерала Драпатого, про якого «бог цифровізатор» позитивно відгукувався раніше. Невже це перемога опозиції над владою? Невже саме «громадянське суспільство» змусило владу звільнити ненависного м'ясника-тирана, і чи мала б влада поступитися і в питанні Федорова?

Чому ми живемо у світі, де пророк став радником міністра оборони Італії, а не українським топ-чиновником? Який реальний вплив «Картонкових протестів» на перестановки у воєнній сфері? Дізнаємося у фінальній частині історії «героя нашого часу».

#Міністр_спаситель

🚩 Революційний Союз