Цьогорічними Нобелівськими преміями з фізіології або медицини та хімії відзначили два фундаментальні наукові відкриття. Одні вчені навчилися керувати активність нервових клітин світлом, інші змогли отримати потрібну «дзеркальну» форму молекули. Розбираємо ці відкриття без підручника з органічної хімії.
 
Нобелівська премія з фізіології або медицини
 
Пітер Хегеманн, Георг Нагель та Карл Дайссерот отримали премію за відкриття світлочутливих іонних каналів та розвиток оптогенетики. Простіше кажучи, їхня робота дала науці можливість керувати активністю нервових клітин за допомогою світла.
 
Оптогенетика допомагає значно точніше вивчати:
- роботу нейронних мереж;
- формування пам’яті та емоцій;
- механізми неврологічних і психіатричних захворювань;
- потенційні нові підходи до лікування.
 
Технологія вже використовується у пошуку нових терапевтичних підходів. Один із напрямів – відновлення зорової функції при дегенеративних захворюваннях сітківки.
 
Нобелівська премія з хімії
 
Анрі Б. Каган та Кенсо Соаї отримали премію за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі. За складним формулюванням – цілком прикладна історія про хіральність молекул. Це коли одна молекула може існувати у двох дзеркальних формах – приблизно як права і ліва рука.
 
Тобто хімічна формула та сама, але для організму різниця може бути принциповою: одна форма здатна давати потрібний терапевтичний ефект, інша – діяти слабше, інакше або взагалі небажано.
 
Тепер інженери-технологи можуть точніше синтезувати необхідні форми діючих речовин, зменшувати кількість небажаних дзеркальних ізомерів та потенційно скорочувати витрати на розробку.
 
Крім того,  відкриття допомагає пояснити фундаментальну загадку: чому живі організми використовують переважно одну дзеркальну форму певних біологічних молекул, хоча в природі можливі обидві.
 
У сухому залишку маємо: оптогенетика розширює можливості дослідження нервової системи й нових терапевтичних підходів, а роботи у сфері асиметричного синтезу вдосконалюють створення складних молекул для розробки ЛЗ.