Pilot MUTE

Доброго ранку, українчики 🫡

Усім спокійного та безтривожного дня😌
Заправляємось кавою, і вперед, життя жити 🤝

Найстрашніший кошмар будь-якого пілота або оператора ППО — це дружній вогонь. Коли ракета пускається за 100км, ти не бачиш літак вживу, тільки крапку на моніторі. Саме тому, в сучасному світі система «свій-чужий» (IFF) критично важлива.🔫

За суттю це автомат із секретними паролями. Радар відправляє літаку шифрований запит, а борт за секунди відповідає цифровим кодом. Не відповів - погано...😐

Підробити цей сигнал дуже складно: коди змінюються за складними алгоритмами прямо під час польоту. Без ключів ти для системи — чужинець.😭

Але не потрібно збивати все, що не відповіло. Транспондер може зламатися, або ж у повітрі цивільний борт. Тому в ідеалі перевіряти траєкторію з диспетчером, та літаки ДРЛВ (за їх наявності🥺)

Без цієї системи сучасна повітряна війна перетворилася б на абсолютний хаос, де всі стріляють по всіх.
(Не круто🥲)

by: zubochistka

Ось вам для бадьорого дня бадьорий едіт🥰

Усіми улюблений МиТь-29 у головній ролі😏

Як вам?😊

Раночку, пані та панове 🫡

Усім смачної кави, гарного дня та продуктивного тижня.

Ну, і ще бажаю, щоб кацапська гниль не заважала жити🤪

Реагуйте на сигнали повітряної тривоги, та бережіть себе 🫶

Що ж, друзі, це був непоганий тиждень 🫡

Усім дякую за те що залишається зі мною, та підтримуєте мене🤝

Тихої ночі, та гарних снів кожному хто це читає 😴

Добраніч!🥰

Катастрофа Ан-26 під Чугуєвом🫡

25 вересня 2020 року біля Чугуєва на Харківщині сталася одна з найтрагічніших авіакатастроф в історії українських ВПС:

Навчально-тренувальний літак Ан-26Ш виконував вечірній політ. На його борту перебували 27 людей — 7 членів екіпажу та 20 курсантів ХНУПС Ім. Івана. Кожедуба.

Під час заходу на посадку екіпаж повідомив про несправність лівого двигуна. Льотчики намагались дотягнути до полоси, але ситуація погіршилася. Приблизно за 900 метрів від аеродрому Ан-26 упав і загорівся.

Унаслідок катастрофи загинули 26 людей. Єдиним, хто вижив, став курсант В'ячеслав Золочевський. Йому пощастило та вдалося вилізти самому з під уламків фюзеляжу. Він отримав легкі переломи, струс мозгу, опіки. Наразі він живий та здоровий.

Катастрофа стала величезною трагедією для родин курсантів, екіпажу та всього Харківського університету Повітряних Сил. Щороку 25 вересня в Чугуєві вшановують пам'ять загиблих.
Сьогодні минає вже шоста річниця цієї трагедії🕯️

Основною причиною називають несправність лівого двигуна.

Але насправді, цьому передувала халатність та закривання очей на те, що НЕ було в нормі. А результатом із цього вже стали відмова АТ та людський фактор.

Тому, звертаюсь до кожного:
Будьте відповідальними, і не сподівайтеся на те, що все якось вирішиться само собою.
Все завжди йде по ... у найгірший момент. І в такому випадку вже може не бути часу щось виправити.

✅ Pilot MUTE

Раночку, вельмиповажним українцям👋

Усім смачної кави, гарного дня, та хорошого настрою. Все ж, уже п'ятниця як ні як🙂

Усім тихої ночі, друзі🫶

Майте гарний сон, та гарно відпочиньте😴

Але й про тривоги не забувайте. Ваше життя цінне, як мінімум для мене🤝

Добраніч!🫡

То що таке FOX-1, FOX-2 та FOX-3?
(Не лисички😏)

Це кодові слова, за якими легко зрозуміти з яким типом наведення була запущена ракета. У стандартній термінології FOX One означає напівактивну радіолокаційну ракету,FOX Two - інфрачервону,а FOX THREE - ракету з активною радіолокаційною головкою самонаведення

Почнемо з найстаршої концепції:

FOX-1 - напівактивне радіолокаційне наведення (SARH)

Тут ракета сама не "світить" ціль своїм радаром.
Літак-носій підсвічує противника власним радаром,а головка ракети приймає відбитий від цілі сигнал і намагається влучити в неї✊

Один із найвідоміших прикладів - AIM-7 Sparrow.Також до FOX-1 належать Р-27Р або Р-27ЕР і аналоги

І тут є головний мінус:після пуску літаку зазвичай потрібно продовжувати супроводжувати й підсвічувати ціль.Тому почати маневрування одразу після пуску або втратити супровід набагато складніше,ніж із сучасною активною ракетою🥺

FOX-2 — інфрачервоне наведення (IR)

В цьому випаду ракеті уже не потрібний радар.

Ракета шукає інфрачервоне випромінювання цілі - простими словами,її тепловий слід.Найочевидніший приклад - AIM-9 Sidewinder.Також сюди можна віднести Р-73.У AIM-9 інфрачервона головка самонаведення захоплює ціль і після пуску ракета може самостійно вести її.🧠

Тому дані ракети часто називають ракетами принципу "пустив і забув"

Але є нюанси - ракета має спочатку побачити та захопити теплову ціль, а дальність і можливості сильно залежать від самого сенсора,ракурсу, температурного контрасту та перешкод. Також такі ракети вразливі до теплових перешкод.😢

FOX-3 - активне радіолокаційне наведення (ARH)

І ось тут починається найцікавіше
У ракети є власний радар😲

Після пуску вона може летіти до району цілі за інерціальною системою та отримувати корекції від літака через канал передачі даних. Коли ціль опиняється на потрібній відстані,ракета вмикає власну активну радіолокаційну головку та самостійно наводиться на ціль.😐

Класичний приклад - AIM-120 AMRAAM

Також до FOX-3 належать ракети на кшталт Р-77 та інші сучасні ракети з активним радіолокаційним самонаведенням(Meteor,PL-15)

І саме тут з'являється головна перевага - після переходу ракети на власне активне наведення літак-носій уже не повинен постійно підсвічувати ціль своїм радаром.

Ну і тепер закріплюємо:

FOX-1 - радар літака допомагає ракеті навестися
FOX-2 - ракета шукає тепло цілі сама
FOX-3 - ракета використовує власний радар для самонаведення

Але сучасні ракети часто поєднують кілька способів наведення,тому реальна система набагато складніша за просту схему "1 = радар,2 = тепло, 3 = радар"👍

Раночку, друзі🫡

Смачної кави та гарного дня кожному хто прочитає 🫶

Як ваша ніч, у всіх усе добре?

Добраніч, українці!😇

Усім міцного сну, приємних снів, та безтривожної ночі🫶

Не забувайте реагувати на сигнали повітряних тривог, та бережіть себе.
Відбій!🫡

Добраніч, друзі😴

Усім тихої ночі, приємних снів, та гарно відпочити 🫶

Нехай кацапи скоріше вимирають, і не тривожать більше ніколи ваш дорогоцінний сон😌

7 634 врятованих життя. Одна з перших миротворчих місій незалежної України🫡

У жовтні 1993 року, коли тисячі людей тікали від війни в Абхазії через засніжені гори Сванетії, на допомогу прийшли українські військові льотчики.

Після завершення активної фази війни близько 250 тисяч грузин стали біженцями. Частина з них намагалася дістатися безпечних районів Грузії через Кавказькі гори.

На висоті близько 3 000 метрів люди опинилися серед снігу й холоду — без теплого одягу, достатньої кількості їжі та води. Найважче було дітям, літнім, пораненим і виснаженим.

7 жовтня Грузія звернулася по міжнародну допомогу. Президент Едуард Шеварднадзе особисто попросив про допомогу президента України Леоніда Кравчука.
Україна погодилася практично одразу.

Уже наступного дня 15 українських Мі-8 та два Ка-27 вирушили до Грузії. На бортах замість бойового озброєння — червоні хрести.
Українським екіпажам доводилося сідати на крихітних майданчиках серед гір і лісів, літати через перевали та райони, які могли обстрілювати бойовики.

На деяких майданчиках вертоліт фактично зависав над прірвою: передні шасі стояли на землі, а задні — залишалися в повітрі.
Мі-8 був розрахований на 24 пасажири, але іноді українські екіпажі забирали майже 40 людей за один рейс.

У першу чергу евакуйовували дітей, поранених, хворих і літніх. Тим, кого не могли забрати одразу, залишали продукти, медикаменти та одяг.

Лише за перший день українці врятували близько 600 людей. За другий — понад 2 000.
За п'ять днів, з 10 до 14 жовтня, українські військові льотчики:
🔹 здійснили 291 виліт;
🔹 провели в небі 271 годину;
🔹 перевезли 487 тонн гуманітарних вантажів;
🔹 евакуювали 7 634 людини.
І все це — у високогір'ї, під загрозою обстрілів і фактично на межі можливостей людей та техніки.
26 жовтня 1993 року гуманітарна операція була повністю завершена.

Це була одна з перших миротворчих місій незалежної України.
Ще у 1993 році українські військові показали, що означає прийти на допомогу тоді, коли рахунок іде на людські життя.

Навіщо льотчикам взагалі знати видимість та хмарність?❔

Бо вони вирішують долю польотів аеродрому.
Почнемо з ПМУ, СМУ, УМП:

Прості метеоумови (ПМУ)- коли погода дозволяє літати по ПВП (Правила візуальних польотів)
Складні метеоумови (СМУ)- польоти у хмарах, між ними, над водою без видимого берега, у стратосфері, або згідно прикріпленої таблички
Установлений мінімум погоди (УМП) - граничні значення видимості та НМХ(нижньої межі хмар), при яких можливий безпечний політ.🫡

А тепер про максимум?
Ні, все про то й же мінімум🤣
Мінімум аеродрому включає:
-висоту прийняття рішення(decision altitude/height) - висота при заході на посадку, на якій пілот йде на 2 коло, якщо не побачить ЗПС(часто впливають хмари)
-мінімальна висота зниження - мінімальна висота, нижче якої пілот не може сідати, не побачивши ЗПС
-видимість на ЗПС(RVR)✏️

Мінімум командира екіпажу - мінімальні горизонтальні та вертикальні параметри, за яких пілот може злетіти та сісти. І це одина з ознак крутості пілота. Пишуть це так: 300х3, або 200х2, де перше число це НМХ в метрах, а друге це видимість в кілометрах, і чим вони менші, тим пілот крутіший. А вертикальних вони ще менші.👀

То для чого це все?
Щоб вберегти техніку, та в першу чергу життя пілота. Якщо один з елементів менше мінімума, то пілота можуть не випустити у політ, або навіть припинити польоти. Чому? Бо правила авіації написані кров'ю, і авіація пам'ятає багато історій, коли через низькі хмари, або погану видимість гинули люди.🫡

™крижик

Посилання на попередній пост про хмари 😌

І для допитливих - IV розділ наказу МОУ від 09.12.15 N°700