Вона підхопила сумочку і, не сказавши ні слова, просто пішла до дверей.
Помітив, як вона спочатку звернула до кабінету з табличкою «WC» і це був мій шанс.
Я як довбаний підліток побіг до свого припаркованого чорного Jaguarу, щоб у прямому
сенсі цього слова «підкотити до неї»
- У мене є своя машина! - зрозумівши мої дії гордовито промовила вона.
- Я просто тебе підвезу... чи ти боїшся того, чим може закінчитися ця поїздка? - оголив я
свої білі зуби, посміхаючись.
- Я вже доросла дівчинка, містер Грей, і запевняю, мене ви здивувати нічим не
зможете! - усміхнулася вона, обійшла машину. Сіла на заднє сидіння. Чорт.
- І куди ми їдемо, ти ж не знаєш моєї адреси? - через п'ять хвилин мовчання запитала
вона
Зупинившись на найближчому перехресті, я свідомо витримав театральну паузу.
Повільно обернувшись до неї, натягнувши наймилішу і найбезсовіснішу посмішку, я
відповів:
- Ми їдемо до мене.
- До тебе? - повторила вона, повернувшись до мене з широко відкритими очима. У цих
очах я побачив відображення себе. По обличчю пробігла судома, що змусила
облизнути пересохлі губи. Джулія, присунувшись ближче, пальчиками відсунула чубок,
що спадав мені на очі. Вона щоразу змушує мене засумніватися в тому, що я веду цю
гру....
- У тебе такі очі... такі красиві..., - усміхнулася вона.
Якщо вона ще раз доторкнеться до мене, я просто не витримаю, не зможу витримати її
божевільно-прекрасного запаху.
Ремінь безпеки дуже заважав, сковував рухи. Не замислюючись, я позбувся його,
притягнувши дівчину до себе, впиваючись пальцями в її тіло і гаряче цілyючи в гyби.
Ніжно й цноtливо. Зовсім не так, як мені хотілося.
Зовсім іншого хоче звір-одинак, замкнений в очах кольору кашмірського сапфіра.
Усе зіпсував якийсь баран, що засигналив позаду. Ну що за чорт, адже інші ж
здогадалися об'їхати! Довелося відсторонитися від неї. Довелося взяти себе в руки і
натиснути на газ. Чорний котяра м'яко заричавши мотором, слухняно рушив з місця.
Дорогий готель, уважний персонал, що немов передбачає бажання гостей,
продуманість кожної дрібниці... загалом казка, а не готель, тільки Джулії ці
«американські гірки» ні до чого.
Усю дорогу я думав про це і все ж на кожному повороті, на кожному перехресті, за
будь-якої зручної нагоди обертався, щоб поцілyвати сліпуче вродливу дівчину, від якої
я, здається, зbожеволів.