— А може, ти сама не знаєш, чого хочеш? — холодно відрубав він, наближаючись до мене на крок. — Ти кричиш про розлучення, але щойно я торкаюся тебе, ти танеш у моїх руках. Ти хочеш мене не менше, ніж я тебе!
— Я хочу, щоб ти був чоловіком не тільки в ліжку! — вигукнула я, кидаючи трусики в нього, ніби це могло завдати йому болю. — Я хочу уваги, турботи, хочу знати, що для тебе щось значу, що тобі важливо, як я живу і що відчуваю!
Захар ловко спіймав білизну, яку я кинула йому, і байдуже відкинув її вбік, підходячи ще ближче, щоб нависнути наді мною.
— Ти значиш більше, ніж думаєш, Єво, — промовив він різко, дивлячись мені просто в очі. — І ти це прекрасно знаєш. Просто тобі завжди мало. Ти хочеш більшого, ніж я можу дати зараз.
— Я хочу нормального шлюбу! — прошипіла я, вперто дивлячись йому в очі. — Я хочу нормального чоловіка, Захаре, не привида, який приходить додому лише для того, щоб задовольнити свої бажання