Хата Радіотата

Efinix виробник FPGA, випустив генератор Soft-core ядер Sapphire RV64 на RISC-V.

В цілому ніша не нова, таких генераторів купа, але що сам генератор ексклюзичний для моделей Titanium та Trion. Сам проєкт є форком VexiiRiscv, і всі ядра можуть працювати до 400 мгц.

Сам чіп базується на семиетапному пайплайні, можна конфігурувати L1 кеш, опціональний L2 і внутрішній RAM до 512КБ.
Підтримує DDR3, LPDDR4X і HyperRAM з 512-бітним AXI інтерфейсом, і можливість підключити до 8 ГБ сторонньої пам'яті.
Серед іншого можуть бути опціональні блоки FPU(стандартної і подвійної точності), передбачення розгалужень, SV39 MMU, і блок GPIO з 5 I2C, 3 SPI та 3 UART, і все інше на здачу по таймерам і перериванням.

Ядра задизайнені на RV64IMACFD_Zba_Zbc_Zbs інструкції, і підтримка до 4 одночасних ядер, підтримка Linux доступна коли присутній MMU.

Хата Радіотата

Qualcomm і Arm знову в суді, конфлікт триває ще з 2022 року.

Трішки контексту: В 2021 Qualcomm придбала Nuvia для створення власних Oryon-ядер. Arm заявила, що ліцензії Nuvia не можна просто перенести на Qualcomm, через що й почався суд в 2022 році. У 2024 Qualcomm виграла основну частину справи, а у 2025 суд остаточно став на бік Qualcomm і Nuvia.

Тепер новий позов уже від Qualcomm. Компанія звинувачує Arm у приховуванні обіцяних інструментів для тестування чіпів та витоку інформації про можливе розірвання ліцензії. Qualcomm каже, що через це угода з Meta втратила $170 млн.

Новий п'ятиденний суд почався 5 жовтня. Qualcomm вимагає призупинити виплату роялті Arm на 5 років, а також компенсувати збитки через зрив тої угоди з Meta.

Окремо Qualcomm заявляє, що при переході від Armv9 до Armv10 Arm Holdings намагається підняти роялті приблизно на 1800%.

Хата Радіотата

Збираємо роборуки в майже домашніх умовах. OpenArm 2.0, проєкт для дослідження та навчання в потрібних умовах.

Механіка: 7 осей + двопальцевий захват, 8 приводів Damiao з QDD, що дозволяє руці бути backdrivable та передавати силу назад оператору. Керування через CAN-FD з циклом 1 кГц, позицію контролюють подвійні 14-бітні магнітні енкодери.

Номінальне навантаження 4,1 кг, пікове 6 кг, досяжність 606 мм, вага близько 5,5 кг. Захват відкривається до 88 мм і має вбудовану RGB-камеру. Також підтримуються Intel RealSense D435 та D405.

Для телеприсутності є OpenArm KER, пасивна 7-осьова копія руки без моторів. Вона зчитує рухи оператора через магнітні енкодери та передає їх роботу для керування роботом і збору датасетів.

Все цілком відкрито, всі файли CAD, BOM листи, прошивки на базі ROS 2 і все інше, можна керувати з ПК на Linux через SocketCAN.

Хата Радіотата

Помітили цікавий проєкт ESP-SDR. Він перетворює звичайний ESP32 на SDR-приймач без зовнішнього радіомодуля.

Прошивка обходить стандартний Wi-Fi/Bluetooth modem і напряму використовує внутрішній ADC-ланцюг для отримання сирих I/Q семплів базового сигналу. Далі дані передаються на ПК через USB або UART, де їх можна бачити як спектр чи waterfall прямо у браузері через ESP-WebSDR.
Підтримуються ESP32, ESP32-C3, C5, C6, C61, S2, S3 та S31. Діапазон залежить від чіпа: основний діапазон 2,4 ГГц, а ESP32-C5 додатково працює з 5 ГГц приблизно від 4,8 до 6 ГГц. Максимальна частота дискретизації сягає 80 MSa/s при смузі приблизно 13–54 МГц.

Є навіть FFT прямо на ESP32, тому замість величезного потоку I/Q можна передавати вже готові спектральні дані. Проблема саме в пропускній здатності: 80 MSa/s створює близько 2,56 Гбіт/с сирих даних, тому USB та UART не здатні передавати весь потік. Для постійного стрімінгу розробники працюють над версією під ESP32-S31 через Gigabit Ethernet(Хоча в багатьох платах з ESP32-P4 стоїть в базі C6 або C3 і можна об'єднати в теорії)

Цікаво, що проєкт знайшли під час розробки ESPARGOS One, де кілька ESP32 використовуються як багатоканальна SDR-система для виявлення та позиціонування сигналів Bluetooth LE і Zigbee.
По суті, за кілька доларів отримуємо простий SDR-аналізатор 2,4/5 ГГц просто з ESP32, без RTL-SDR чи іншого зовнішнього радіоприймача.

Хата Радіотата

#Цікавий_факт вам на ніч...

Логічним елементом NAND (І-НЕ) можна реалізувати буквально всю логіку. На добраніч.

Хата Радіотата

Краще пізно ніж ніколи, ChatGPT 6 Astra зробила 2-шарову(чи 4) плату в KiCad.

Почну з того що KiCad обрали не тому що популярний, а тому що в нього формат схем та плат у вигляді своєї мови опису, можете самі глянути в текстовому вигляді.

І деякі далекі від електроніки або першачки CS наївно висміяли тих хто вчився на це. Але тут більшість після отримання доступу до чатботу, зрозуміли що все ще погано працює.

Сюдячи по самій роботі, вона сама навчилась на купі плат та схемах відкритих на загал, вони банально не дали доступ до результатів тому прийшлось дивитись відео. Якщо коротко: трасування доріжок виглядає так ніби використали freerouter та інтерактивний трасувальник, в інших власних тестах виявилось що ШІ спеціально проводила доріжки так що би програма вважала що нема проблем, хоча насправді там все жах.

JLCPCB помітили що нейронка робить земляний полігон просто жахливо, а на самій схемі перемістила конденсатори до TPA3116D2 не близько як треба, а там де було вільне місце, і ще далі.

Хата Радіотата

#Цікавий_факт

Власний чіп спроектований на Open source? Чат це реально?

Зараз свій ASIC вже можна спроєктувати практично самостійно, причому є відкриті PDK під досить старі, але реальні техпроцеси 130 та 180 нм. Наприклад SKY130, IHP SG13G2 та GF180MCU. Вони містять технологічні правила, моделі транзисторів, бібліотеки стандартних комірок та все необхідне для проєктування мікросхеми. Tiny Tapeout зараз прямо підтримує SKY130, IHP SG13G2 та GF180MCU.

А далі використовується цілий набір open-source інструментів.

Verilog/SystemVerilog — тут описується сама логіка майбутнього чіпа.

Icarus Verilog або Verilator — симулятори, якими перевіряють, чи правильно працює написана логіка ще до створення фізичної схеми.

Yosys — синтезатор. Він перетворює Verilog у netlist, тобто набір логічних комірок і з’єднань, з яких потім будуватиметься фізичний чіп.

LibreLane — автоматизований RTL-to-GDS flow. Він проходить більшу частину шляху від netlist до готового фізичного layout. OpenROAD всередині займається floorplan, розміщенням комірок, тактуванням і трасуванням.

Magic і KLayout — перегляд та перевірка фізичного layout. Вони дозволяють перевірити DRC, тобто чи не порушує схема технологічні правила виробництва.

Netgen — LVS, перевірка, чи відповідає фізичний layout схемі, яку ми хотіли зробити.

ngspice — SPICE-симулятор для аналогових частин і перевірки поведінки транзисторів та інших елементів на рівні електричних схем.

Є навіть готовий IIC-OSIC-TOOLS, який збирає LibreLane, Yosys, OpenROAD, Magic, KLayout, Netgen, ngspice та PDK в одному Docker-оточенні.

Тобто типовий шлях виглядає приблизно так:

Verilog → симуляція → Yosys → LibreLane/OpenROAD → DRC/LVS → GDSII → виробництво.

А вже GDSII відправляється на shuttle, де дизайн розміщують разом з іншими проєктами на одній кремнієвій пластині. Саме так зараз люди й отримують свої перші справжні ASIC, не маючи власного заводу.

Хата Радіотата

Orange Pi показала O1, компактний SBC розміром 90×70 мм на базі Sophgo BM1688 з 16 TOPS ШІ

Процесор: 8× Cortex-A53 до 1.65 ГГц + RISC-V C906 до 1.2 ГГц. TPU дає до 32 TOPS в INT4 і 16 TOPS в INT8, а також 4 TFLOPS у FP16/BF16 та 0.5 TFLOPS у FP32. Підтримуються PyTorch, TensorFlow, ONNX, Caffe та MXNet.
Пам’ять: 8 або 16 ГБ LPDDR4/LPDDR4X. Серед постійної пам'яті є microSD, до 128 ГБ eMMC, M.2 M-Key PCIe 3.0 для NVMe та SATA 3.0.

Що до HDMI 2.0 до 4K@60, MIPI-DSI, 2× 4-lane MIPI-CSI. Чип може декодувати до 16 потоків 1080p@30 і кодувати до 10 таких потоків.

Мережа: 2× Gigabit Ethernet, Wi-Fi 6E, Bluetooth 5.3 та M.2 B-Key для 4G/5G. Також є 2× USB 3.0, 2× USB 2.0, 2× CAN, RS485 і 26-pin GPIO.

Цікаво що на папері BM1688 може запустити локально локально Gemma-2B, Qwen1.5-1.8B, Llama2-7B та ChatGLM3-6B.

Цікаво що SohpGo має серед продукції SG2044 який є 64-ядерним RISC-V процесором, але плати відносно дорогі.
Ціна та дата продажу Orange Pi O1 поки не відомі.

Хата Радіотата

Open source моторів чекали? Gearotons M17 - лоу кост сервомотор з драйвером і енкодером.

Основа мотору та стандарт це NEMA17, але з вбудованим контроллером на базі STM32G0. Всередині система має інтерфейс спілкування на RS-485, Контроль високої точності закритого циклу, з енкодером та PID регулятором. Здатний до 560 Обертів на хвилину. Співвідношення крутного моменту до ваги таке ж, як і еквівалентний кроковий двигун.

В продажі присутні 4 моделі які мають довжину від 33 мм до 60 мм, і від 0.28 Н*м до 0.65 Н*м крутного моменту, і всі вони майже однаково мають таку саму потужність 24-26 W. Живиться від 12 до 24 Вольт, але має захист від переструму, перенапруги та від високої температури.

Як вони самі його орієнтують, чисто для DIY проєктів на популярних платформах, або створення своїх CNC, 3D принтерів і т.д.
Керувати моторами як згадувалось можна тільки через RS-485, але є функціонал послідовного з'єднання, де можна під'єднати на один інтерфейс купа моторів. Ціна такого добра від $20 до $35.

Хата Радіотата

Nordic представила nRF54LC10A, компактний SoC серії nRF54L для дешевших та малих IoT-пристроїв.

Усередині 128 МГц Arm Cortex-M33 з FPU, DSP, MPU і TrustZone, а також 128 МГц RISC-V копроцесор для time-critical задач і програмних периферій. Пам’ять становить 1 МБ NVM та 192 КБ RAM. Радіочастина підтримує Bluetooth LE, Channel Sounding, Thread, Zigbee, Matter і власні 2,4 ГГц протоколи до 4 Мбіт/с. Передавач має до +4 dBm, чутливість Bluetooth LE до −97 dBm.

По енергії nRF54LC10A споживає близько 4,0 мА у прийомі Bluetooth LE та 5,8 мА при передачі на 0 dBm. У режимі hibernation споживання близько 30 нА, System OFF близько 0,5 мкА.

Порівняно з nRF54L15 тут менше пам’яті: 1 МБ проти 1,5 МБ NVM і 192 КБ проти 256 КБ RAM. Також лише 3 універсальні SPI/TWI/UART інтерфейси замість 5 у L15, немає I²S, PDM, NFC, PWM та QDEC. Максимальна потужність передавача нижча: +4 dBm проти +8 dBm. Водночас обидва мають однакові Cortex-M33 і RISC-V копроцесори та підтримку Bluetooth LE, Thread, Zigbee і Matter.

Хата Радіотата