він нахиляється, щоб опинитися з банкою на одному рівні, і тихо ахає, побачивши за склом явно незадоволеного і злого маленького хлопця, що схрестив руки на грудях. джисон гучно дмухає, щоб прибрати волосся із чола, і дивиться на фелікса з недобрим прищуром, що не віщував нічого хорошого.

— бажання виконувати не по моїй частині, не того зловив, — фиркає фей, відвернувшись від фелікса. ця наглість у настільки небезпечній для нього ситуації як мінімум вражає. — відпусти.

— одне вже тобі точно під силу: заплати за всі продукти, що вкрав. ти ледь не загняв мене в банкрути! цукор, вершки, печиво, яке я не лише від великої любові до випічки роблю — це все тепер на твоєму рахунку.

фей помітно тушується й соромиться, отримавши кілька звинувачень на свою адресу. хлопець підіймається на ноги і підходить до скла, торкаючись до нього пальцями.