Дослідник середини 19 століття Франц Домбровський писав, шо серед кримських татар популярні історичні пісні і нема такої значної події, яка не була б відображена в піснях. А серед прозових переказів є три головних різновиди:
- хадіс-і шериф – релігійні мусульманські історії
- теваріх – легенди, перекази, в основі яких лежать реальні події і люди
- масали – казки, які в кав'ярнях розказують в святковий час

Автентична назва для жанру пісень на історичні теми – дестан. Взагалі дестан – це перське слово, означає "оповідання, розповідь", але часто цим словом перси позначають епічні поеми. Кримський дестан аналогічний до османського – це коротка чи середнього розміру співана поема, яка описує якісь події чи культурні, географічні явища.

В Центральній Азії ж дастан – це епос, тобто довгий твір з піснями про пригоди героїв. Того після 1944 року відбулась плутанина, і кримські епоси теж почали називати дестанами, а не масалами, як раніше.