Х згори OSINT

Деанон російського військовополоненого з операції "Вівальді"

Це Мананков Олександр Геннадійович, 18 квітня 1981 року народження, позивний "Птица". Саме він на відео Третього армійського корпусу представляється капітаном 3 рангу та розповідає про обставини, за яких російські військові опинилися в полоні. За відповідністю сухопутним військовим званням капітан 3 рангу - це майор. 

За знайденими даними, він закінчив Воронезький військовий авіаційний інженерний інститут у 2003 році, після чого служив у ЗС РФ. У різні роки його дані пов'язані щонайменше з кількома військовими частинами. У 2017 році він значився начальником відділення в/ч 41603 - 244-ї артилерійської бригади в Калінінграді. Пізніше проходив службу в/ч 25810 - управління 11 АК.

Кадровий офіцер із багаторічним військовим минулим. І погляди свої Мананков особливо не приховував.

У червні 2022 року у соцмережі ВК він поширював оголошення про мітинг "За армию, за победу, за президента, за Россию" на підтримку війни проти України.

Пізніше репостив як проходить боротьба з "нацизмом, которым задурманили головы нашим братьям славянам", збирав гроші на автомобіль для фронту.

У листопаді 2025 року Мананков повідомляв про загибель свого товариша - "встал в один строй с Великими Воинами".

А далі вийшло значно прозаїчніше.

Коли смерть прийшла вже за самим Мананковим, капітан 3 рангу Олександр Мананков, позивний "Птица", вирішив залишитись живим і здався у полон до Третього армійського корпусу ЗСУ.

Судячи з його власного звернення, можливість вийти у російських військових була. "Возможность выйти была, но ее не дали", - говорить він уже не зі сторінки "ВКонтакте", а з українського полону.

⚡️ OsintFlow публікує список 57 ідентифікованих військовослужбовців 1-ї ДРШБр «Волки»

Нашій команді вдалося здобути персональні дані про військовослужбовців 1-ї добровольчої розвідувально-штурмової бригади «Волки» Добровольчого корпусу (в/ч 71474, м. Луганськ) ГУ ГШ ЗС РФ, які виконують бойові завдання на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Список містить ПІБ та позивні, дати народження, військові звання та посади, належність до конкретних підрозділів бригади та інші встановлені дані.

Серед них — військовослужбовці розвідувально-штурмового та розвідувально-бойового загонів, штурмового загону, артилерійського дивізіону, підрозділів БПЛА та РЕБ, інженерно-саперного взводу, взводу снайперів, медичної роти, роти охорони та роти матеріального забезпечення.

📌 Повний список — на сайті OsintFlow

ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок

Товариство, запрошуємо підписатися на канал розсекречених архівів КГБ.

Усі архіви совєтської спецслужби, котрі ще донедавна були під грифом "совершенно секретно" - нині доступні на цьому каналі.

Його автор, Володимир Бірчак, історик, архівіст та військовий. Свого часу працював 6 років в архіві СБУ на різних посадах.

Безліч документів, фото, особистих документів та речей, які зберігаються в архівних справах ЧК-КҐБ. (і не тільки) на каналі - "Архівні артефакти"

Від "профорієнтації" до контракту: як МО РФ вибудувало промокампанію з набору студентів у війська безпілотних систем

За пів року ми знайшли щонайменше 24 публікації МО РФ, пов'язані зі школами, коледжами, технікумами та вишами. 13 із них вийшли лише у червні.

У цих матеріалах повторюється одна схема: спочатку молодь знайомлять із БПЛА та професією оператора, потім до розмови підключають студентів і випускників, які вже підписали контракт, а завершується все поясненням умов служби, виплат, пільг і прямим закликом вступати до військ безпілотних систем.

24 березня військовослужбовці угруповання "Север" провели відкритий урок для курських школярів. Саме МО РФ назвало його метою "военно-патриотическое воспитание и профориентация". Дітям показували БПЛА та пояснювали їх бойове застосування, а наприкінці вже рекламували контрактну службу у військах БПС.

Далі зі студентами дедалі частіше говорять їхні ж однолітки - ті, хто взяв академвідпустку і вже підписав контракт. Вони розповідають про службу, порядок укладення контракту, виплати, пільги та кар'єрні можливості.

Такий формат повторюється в різних регіонах: телеміст, "свій" студент на екрані, особиста історія і далі - умови контракту.

До вересня пости стають ще прямішими. 18 вересня МО РФ розповіло про телеміст зі студентами Краснодарського коледжу електронного приладобудування. Їхній товариш, який взяв академвідпустку й підписав контракт, розповів про службу оператором БПЛА. Після зустрічі, за твердженням самого відомства, "некоторые даже решили, что хотят подписать контракт". Одразу після цього - стандартний заклик вступати до військ безпілотних систем і сайт набору.

Йдеться не просто про окремі "уроки мужності". МО РФ проводило міжвідомчу нараду за участі представників Мінпросвещения, керівників вишів та загальноосвітніх організацій, де обговорювали умови набору студентів у війська безпілотних систем та заходи їх соціальної підтримки.

У підсумку формується рекрутингова воронка:

навчальний заклад → знайомство з БПЛА → студент або військовий-одноліток → розповідь про контракт → виплати та пільги → сайт набору.

Навчальні заклади в цій схемі стають майданчиком доступу до молодої аудиторії, а студенти, які вже підписали контракт, - одним із головних інструментів рекрутингу.

При цьому рекламована студентам спеціальність зовсім не гарантує, що вони служитимуть саме операторами БПЛА. Російські Z-канали неодноразово писали про практику переведення БПЛАшників у штурмовики - зокрема, Анастасія Кашеварова неодноразово повідомляла про випадки, коли операторів переводили у штурм, де вони гинули вже на першому завданні. Переведення вузьких спеціалістів у штурмовики називає "нерідкою практикою".

Щороку у червні та вересні російська пропаганда знову переписує історію Другої світової. Завдання просте: показати СРСР виключно жертвою, а вересень 1939 року - переконати, що Радянський Союз нібито не був агресором.

Цього разу пропагандисти з "Война с фейками" назвала "міфом" домовленості СРСР і Третього рейху щодо Польщі.

Український історик Олександр Шевцов, який детально описав ці події у статті "Українській Правді", назвав таку версію просто: "лютий брєд". 

Бо ще 23 серпня, за дев'ять днів до нападу Німеччини на Польщу, Москва і Берлін підписали таємний протокол і визначили свої сфери впливу. У Польщі лінія розмежування мала пройти по лінії річок Нарев, Вісла та Сян.

"Война с фейками" пише, що СРСР нібито не хотів нападати і ввів війська лише після "зникнення польської держави".

Як коментує цей міф на наше прохання сам Шевцов:

"Радянський намір перейти польський кордон перед вторгненням був відомим для німецького керівництва".

5 вересня Молотов говорив німецькому послу, що СРСР "обов'язково доведеться почати конкретні дії".

А 10 вересня він уже пояснював, яке виправдання Москва використає: оголосити Польщу державою, що перестала існувати, і заявити про "захист українців та білорусів".

Навіщо? За словами самого Молотова - щоб Радянський Союз не виглядав "агресором".

Тобто це та сама легенда, яку російська пропаганда повторює сьогодні, була придумана ще до радянського вторгнення.

Далі був обмін інформацією, узгодження термінів наступу, зупинка військ на визначених лініях, передача міст і зустрічі німецьких та радянських офіцерів. На фото Німецько-радянська зустріч біля Львова.

"Основними її прикладами слугують взаємне інформування про стан збройних сил Польщі, темпи мобілізації та терміни введення військ", - пише Шевцов.

Недосконалий механізм самої координації не доводить її відсутності.

Можна сперечатися про рівень цієї взаємодії, але заперечувати сам факт домовленостей і координації між Москвою та Берліном щодо Польщі - це вже не дискусія, а діагноз.

Схожу конструкцію Москва використовує і у війні проти України: заперечувати сам факт агресії, подавати власні дії як вимушену реакцію, а напад - як "захист" інших людей і територій. Змінюються назви й обставини, але логіка виправдання залишається дуже схожою. 

Детально цю тему Олександр Шевцов розібрав у матеріалі для "Історичної правди".

Як міноборони рф звітує про "звільнення" населених пунктів

Ми взяли всі заяви міноборони рф про захоплення українських населених пунктів за період з 14 по 20 вересня і порівняли їх із тим, що показували російські Z-картографи та військові пабліки станом на 21 вересня.

За сім днів мо рф оголосило про захоплення 13 населених пунктів. Найбільше знову записало на рахунок угруповання військ "Север" - 6: Широке та Шевченкове 14 вересня, Вільхуватку 15-го, Малу Вовчу 17-го, Лошакове та Комісарове 19-го. "Центр" заявив про Золотий Колодязь, Мар'ївку та Гуліве. "Восток" - про Розівку та Зелену Діброву. "Южная" - про Віролюбівку, а "Днепр" - про Новоандріївку.

А тепер до карт. "Сливочный каприз" не підтвердив повний контроль рф над жодним із 13 заявлених населених пунктів. Радов підтвердив лише 2 із 13 - Широке та Золотий Колодязь.
Divgen позначив російськими 10 із 13, не підтвердивши Розівку, Мар'ївку та Зелену Діброву. LostArmour підтвердив 9 із 13.

Що при цьому показують інші джерела:

📌 Широке та Шевченкове -  населені пункти мо рф оголосило захопленими 14 вересня. У зведенні ISW за цей день аналітики наводять російські заяви про Широке, Шевченкове, але водночас зазначають, що підтверджених російських просувань на відповідних ділянках не зафіксували. По Харківщині ISW також наводив слова українських військових про те, що російські джерела регулярно оголошують населені пункти захопленими передчасно.

📌 Новоандріївка - російські джерела розійшлися. Захоплення села заявив "Рыбарь", однак "Сливочный каприз", Радов та LostArmour цього не підтвердили. ISW при цьому за підсумками 14 вересня взагалі не зафіксував підтверджених просувань жодної зі сторін.

📌 Вільхуватка - мо рф оголосило село захопленим 15 вересня, але 19 вересня геолоковані кадри показали українські позиції західніше Вільхуватки, що, за оцінкою ISW, суперечило російській картині контролю. А у зведенні Генштабу за 20 вересня російські атаки все ще фіксувалися в бік Вільхуватки.

📌 Мала Вовча - 17 вересня мо рф заявило про повний контроль, але у зведенні Генштабу за 20 вересня російські війська атакували в напрямку Малої Вовчої. Тобто через кілька днів після оголошеного "взяття під контроль" українська сторона продовжувала описувати село як напрямок російських штурмів.

📌 Розівка - один із найпоказовіших епізодів. 17 вересня мо рф оголосило її захопленою, хоча ISW на той момент оцінював село як розташоване щонайменше за 13 км від крайньої підтвердженої точки російського просування. Аналітики пов'язали цю заяву з систематичним перебільшенням російських тактичних успіхів. 

📌 Віролюбівка - росіяни опублікували кадри з прапорами в селі, однак ISW геолокував їх і оцінив як проникнення російської групи, а не встановлення стійкого контролю. Аналітики зазначили, що не бачать ознак того, що російські військові змогли закріпитися у Віролюбівці. Українські джерела того ж дня також описували ситуацію саме як проникнення та розширення сірої зони.

📌 Золотий Колодязь - Радов, Divgen і LostArmour підтвердили російську заяву. Російські військові ресурси також повідомляли про захоплення села. ISW 18 вересня підтвердженого просування на Добропільському напрямку не зафіксував, але це одна з найбільш підтверджених російськими джерелами заяв цього тижня.

📌 Лошакове та Комісарове - заяву міноборони рф підтримали і Divgen, а LostArmour підтвердив Комісарове, але не Лошакове. Водночас ISW того ж дня зазначив, що доказів заявленого росіянами оточення українських військ на цій ділянці немає, а російські джерела викривляють реальну ситуацію. 

📌 Мар'ївка та Гуліве - ISW  зазначив, що не бачив жодних візуальних доказів російських позицій ані в Мар'ївці, ані в Гулівому після заяви мо рф про їх захоплення. Мар'ївку при цьому не підтвердив жоден із чотирьох російських ресурсів у нашій таблиці.

📌 Зелена Діброва - ще один показовий випадок. Жоден із чотирьох перевірених нами російських ресурсів - "Сливочный каприз", Радов, Divgen та LostArmour - не підтвердив захоплення села.

Рівень пропагандистської брехні - 9/10.

18 вересня в Санкт-Петербурзі закрилося генеральне консульство Німеччини.

Це стало 31-м іноземним дипломатичним або консульським представництвом у РФ, яке закрилося або призупинило роботу з початку повномасштабної війни Росії проти України.

У новітній історії масові закриття представництв уже траплялися - наприклад, у Сирії чи Афганістані. Але там це відбувалося на тлі краху безпеки та фактичного розпаду державного контролю. Як-от захоплення Кабула талібами у 2021 році, після якого іноземні місії масово евакуювалися.

Проте у випадку з Росією Москва не була захоплена, російська держава не розпалася, і безпосередньо на території цих дипломатичних установ бойових дій не було. Нинішня хвиля закриттів є наслідком вторгнення в Україну, взаємних дипломатичних заходів та рішень РФ відкликати згоду на роботу конкретних консульств.

Фактично це означає поступове згортання іноземної дипломатичної присутності в Росії. Для самих держав це спосіб дистанціюватися від РФ, а для їхніх громадян - ще один сигнал про підвищені ризики поїздок до країни агресора.

Рік російського наступу, який помістився у кілька кілометрів

Після заяви Андрія Білецького про операцію "Вівальді" цікаво подивитися, що відбулося з ділянкою фронту, яку російське міноборони більше року поступово записувало собі в "звільнені".

Першим тут мо рф оголосило захопленим Середнє - ще 23 серпня 2025 року. Потім були Новоселівка - 21 листопада, Ярова - 5 березня 2026-го та Олександрівка - 18 березня.

Тобто від першої російської заяви про Середнє до офіційного оголошення результатів "Вівальді" минуло понад рік. При цьому сама ділянка дуже компактна: від Середнього до Олександрівки - менше 9 км, від Новоселівки до Ярової - близько 4,5 км, а окреслений на карті сектор навколо цих населених пунктів займає приблизно 71 км².

Третій корпус заявив, що в ході операції зачистив від російської інфільтрації 75 км², ще 10 км² деокупував, повернув Середнє та зачистив Новоселівку, Олександрівку, Ярову й околиці Корового Яру.

І тепер найцікавіше - російські карти.

Divgen ще 28 серпня позначив Ярову та Олександрівку під українським контролем. 15 вересня - Середнє, 16 вересня - Новоселівку. Тобто російський картограф почав фіксувати втрату результатів цього багатомісячного просування ще до офіційної заяви Білецького.

"Сливочный каприз" поки не перемалював усю ділянку як українську, але сам публікував геолоковані кадри присутності українських військових у цих населених пунктах.

Понад рік російського просування на вузькій ділянці фронту - і вже наприкінці серпня-вересні навіть Z-картографи починають віддавати ці населені пункти назад Україні.

І тут "Вівальді" цікава не лише кількістю повернутих квадратних кілометрів. Вона показує, наскільки повільно рф проходила ці кілька кілометрів.

Як міноборони рф "звільняє" населені пункти

Ми взяли всі заяви міноборони рф про нібито захоплення українських населених пунктів за період з 7 по 13 вересня і порівняли їх із тим, що показували російські Z-картографи та військові пабліки станом на 14 вересня.

За сім днів мо рф оголосило про "захоплення" 9 населених пунктів. Цього разу "абсолютним рекордсменом" знову стало угруповання військ "Север" - одразу 6: Довгеньке та Березники 8 вересня, Озерне 9 вересня, Гоптівка та Зарубинка 10 вересня і Черняків 13 вересня. "Центр" заявив про Новогришине та Веселе, а "Восток" - про Зорівку.

А тепер до карт. "Сливочный каприз" не підтвердив повний контроль рф над жодним із 9 заявлених населених пунктів. Лише Гоптівку він позначає частково. Радов не підтвердив жоден із дев'яти.

Натомість Divgen цього тижня просто ідеально синхронізувався з міноборони рф - усі 9 із 9 заявлених населених пунктів він позначив російськими.

Що цікаво, навіть інші російські джерела далеко не завжди беруть на себе відповідальність підтверджувати заяви міноборони.

📌 Довгеньке, Березники та Озерне - 8 вересня мо рф оголосило про захоплення Довгенького та Березників, а наступного дня - Озерного. Але вже 9 вересня джерело, яке висвітлює діяльність російського угруповання військ "Север", спростувало заяви міноборони рф про захоплення всіх трьох населених пунктів. ISW також зазначив, що цього дня російські війська на Великобурлуцькому напрямку не мали підтверджених просувань.

📌 Гоптівка - тут російська заява отримала спростування українських військових. Після того як 10 вересня мо рф оголосило село захопленим, начальник відділу комунікацій 14-го армійського корпусу ЗСУ Віталій Саранцев повідомив, що населений пункт не перебуває під повним контролем росіян. 

📌 Зарубинка - мо рф також оголосило її захопленою 10 вересня. Але в оцінці ISW за цей день зазначено, що росіяни продовжували наступальні дії на Великобурлуцькому напрямку, проте підтверджених просувань не мали. "Сливочный каприз" і Радов Зарубинку російською також не позначили.

📌 Новогришине - 11 вересня міноборони рф оголосило населений пункт "звільненим". Того ж дня ISW зазначав, що російські війська на Добропільському напрямку не здійснили підтверджених просувань. А вже 12 вересня Генштаб ЗСУ повідомляв, що росіяни лише намагалися просунутися в районі Новогришиного, і відніс ці дії до відбитих українськими військами атак. Досить дивна ситуація для села, яке нібито було повністю захоплене ще напередодні.

📌 Зорівка - один із найпоказовіших епізодів тижня. Мо рф заявило про її захоплення 11 вересня та продемонструвало відео з російським військовим і прапором у селі. Але ISW назвав заяву про захоплення непідтвердженою. Аналітики не змогли з високою впевненістю підтвердити достовірність самого відео і зазначили, що мають підстави вважати, що ролик склеєний із кількох різних фрагментів і що росіяни вже використовували маніпульовані та ШІ-модифіковані відео для перебільшення просувань.

📌 Веселе - 12 вересня "Центр" відзвітував про чергове "звільнення". Однак у зведенні ISW за цей же день зазначено, що російські війська продовжували наступати на Добропільському напрямку, але підтверджених просувань не здійснили. Повний російський контроль над Веселим не підтвердили і два перевірені нами російські картографи - "Сливочный каприз" та Радов.

📌 Черняків - остання "перемога" тижня. 13 вересня мо рф заявило про взяття села під контроль. Divgen одразу зафарбував його російським, але "Сливочный каприз" і Радов цього не зробили. ISW того ж дня також не зафіксував жодного підтвердженого російського просування на Великобурлуцькому напрямку, окремо навівши заяву міноборони про Черняків як російську претензію на захоплення.

Рівень пропагандистської брехні - 9,5/10.

ФСБ РФ розсекретила документи НКВС 1941-1942 років про те, як німецька розвідка вербувала підлітків на окупованих територіях та використовувала їх для розвідки і диверсій у радянському тилу.

У коментарі ТАСС представник прессслужби ФСБ навіть провів паралелі із сучасністю: "історія повторюється, змінюються лише дійові особи".

І тут важко не погодитися. Тільки паралель вийшла трохи не та, яку хотіла російська пропаганда.

По-перше, сама радянська влада активно використовувала неповнолітніх у розвідці, підпіллі та диверсіях, а потім десятиліттями їх героїзувала. Зіна Портнова була розвідницею партизанського загону і була страчена німцями у 17 років. Олег Кошовий у 16 років займався підпільною та диверсійною діяльністю "Молодої гвардії", після катувань був розстріляний. Вітя Коробков допомагав радянському підпіллю в Криму і був страчений невдовзі після свого 15-річчя. 

А по-друге, сьогодні саме російські спецслужби вербують українських підлітків для диверсій. "Слідство.Інфо" детально описувало схеми, коли дітей через Telegram та оголошення про "легкий заробіток" залучали до підпалів автомобілів військових, релейних шаф "Укрзалізниці" та інших об'єктів. В розслідуваннях фігурували підлітки віком від 13 до 18 років.

Тож ТАСС і ФСБ мимоволі сформулювали все правильно: історія справді повторюється, змінюються лише дійові особи. Тільки сьогодні на місці німецьких вербувальників опинилися російські.

Слушна пропозиція - вже взялися реалізовувати й масштабувати.