Ви на протести ідіть! Я підтримую!

Але бачення ситуації трошки складніше.

Нема чого ідеалізувати міністра Федорова. Не складно бути кращим міністром, ніж його попередники. А деякі здобутки (mission control) справді значні. При цьому мені не симпатичний ліберальний популізм, амплуа якого сформувалось довколо Михайла на цих протестах (примітивізація і популізм завжди присутні на протестах).

Генерал Сирський - це наш батька, він веде нас до Вальгали. І припустити, це ми так програємо війну, чи виграємо, можемо з однаковою вірогідністю. Ситуація в штурмових полках - це його відповідальність. Хоча б за це вже треба було знімати. Але оця вся історія про совка щодо генерала, який ефективно масштабував Сили безпілотних систем з їх високими результатами, демонструє, що тут працює ідеологія або це просто профанство.

Це дуже гарна риса сучасного українського суспільства - протестувати і вимагати від влади. Це показник здоров’я суспільства і можливості кращого майбутнього для всіх нас. І хоча це подекуди може виглядати несерйозно, необґрунтовано, честолюбно, без розуміння інтересів і перспектив, ідеологічно оманливо, це краще (я обґрунтовано у цьому впевнений!), ніж суспільна пасивність.

Бути ліберальним зумером було б зовсім соромно, якби не протести з картонками.