Wrīrīt — гніздечко читачів

⚓ Шукай вітри творчості – і знайдеш наш порт! ☠️

Мрієш про гавань, де тебе вислухають, підтримають і надихнуть?
Тоді кидай якір у Мистецькому порту ім. Капітанки М’юз – затишній бухті для творчих душ! 💞

На нашій палубі збираються:
📜 письменники – вправні штурмани історій
🎨 художники – майстри кольорових бур
🪡 рукодільники – чарівники, що творять скарби власноруч
…та всі, для кого мистецтво – це не просто справа, а спосіб життя! 🐇✨

У нашій гавані завжди відкриті шлюзи для нових талантів та свіжих вітрів!
На тебе чекають: дружні розмови, теплі івенти, натхнення та підтримка команди! ☠️

➡️ Пришвартуйся у нашому порту!

🐦‍⬛️ Між пір’ям | Привіт всім авторам!

Наша спільнота розпочинає конкурс коротких оповідань! Знову))
Якщо ви бажаєте долучитись до цього дійства, запрошую вас в чатик, де ми вже почали обирати тематику творів. Встигніть запропонувати свою ідею!

#шпальта@wririt_channel

🪶 З-під крила автора

У шаленому ритмі життя інколи ми відкладаємо мрії на потім, не помічаючи, як минає час.
Історія, навіяна літом і спогадами про море. Воно шумить майже за порогом, кличе голосами мартинів, що несподівано залітають у місто, дивиться через мушлю, що роками лежить на полиці.
Героїня оповідання мріє про море і зустріч з хвилями, як з давнім знайомим. Та чи наважиться розірвати звичне коло рутини?
Легка психологічна проза з нотками містики, сонячним промінням і шумом хвиль скоро буде доступна для читання.

Авторка: Hannah_D

#голос_автора@wririt_channel

🪶 З-під крила автора | Турнір бажань

Для когось новий турнір — це чергова розвага, а для когось спосіб захоплення світу.

Принаймні саме так думає один з антагоністів книги.

Щоправда діє він не сам. З ним є дивний хлопець, який сам запропонував допомогу, і дівчина, яка там тільки заради досліджень.

Їхні плани йдуть як по маслу, але чи буде так продовжуватися ближче до кінця?

Про це мій фанфік "Турнір Бажань" за фандомом Бейблейд Вибух.


Її можна читати на:

Wattpad та Аркуш

P.S.: Книга незакінчена тому на фінал прийдеться почекати.


#голос_автора@wririt

🪶 З-під крила автора | Анонс книги "Мертві сторінки" Насті Твіґи

Уявіть, що в анонімному чаті від найближчої людини вам приходить посилання.
Ви клікаєте, а там закрита група «Мертві сторінки». Кількість учасників — мільярди, але кнопка входу пульсує, як живе серце. Ви натискаєте «увійти».
Уночі вам сниться сон про хлопця, якого збиває потяг і ви відчуваєте його смерть на собі. А рівно через тиждень цей хлопець з'являється постом у групі — його збив потяг.

Це зав'язка містично-психологічного трилера, який вийде друком до кінця року.

Ви б ризикнули залишитися в такій групі? 💀💻

Дізнатися більше про майбутню книгу або про сюжет можна на сторінці авторки.

#голос_автора@wririt

🐦‍⬛️ Між пір’ям

Вітаю всіх.
Сьогодні, 5 червня о 18:00 відбудеться онлайн літературник.
На якому я буду однією зі спікерок.
Правила заходу дуже прості:
•всі хто бажає приєднатися мають зареєструватися за ось цим посиланням:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSczjSESRWHDCNwcHttFzeoZvHduLZhYzVnKNQuwCaUvUuF2mQ/viewform?usp=dialog
•дотримуємося норм етики;
•учасники мають залишитися до кінця події, щоб виявити повагу до своїх колег;
• читаємо вірші тільки українською мовою; їх обговорення аналогічно [суржик допускається]. Ніякої російської, а то бан.
• лайливі слова не вживаємо, бо на зустрічі будуть і неповнолітні.
• вся ваша фан підтримка, яка має бажання приєднатися, повинна зареєструватися за посиланням, що надішлю завтра.
• тему релігії та політики не беремо для уникнення непорозумінь та непотрібних образ.
ВАЖЛИВО!
Тим, хто хоче прочитати вірші на вільному мікрофоні. Регламент до 5 хв. Чому? Ми маємо вкластися до 3 годин, а можемо і меньше. На івенті емоції виражаємо смайликами🥳 і до кожного спікера можна максимум 3 запитання.

Щоб приєднатися до зустрічі в Google Meet, натисніть це посилання:
https://meet.google.com/kmk-zktk-xbh
Або відкрийте Meet і введіть такий код: kmk-zktk-xbh

Джерело
#шпальта@wririt_channel

🪶 З-під крила автора

Перше речення

«Михайло прокинувся від того, що в його кімнату влетів розлючений єдиноріг».

Погодьтеся, таке речення змусить читача затримати погляд на тексті й прочитати хоча б кілька рядків далі.
У цьому й полягає магія першого речення. У літературному світі його часто називають «гачком» (hook), і навколо його важливості досі вирують суперечки між письменниками та читачами.

Чи справді перше речення вирішує долю книги?

Ефект першого враження

У книжковому магазині автор має буквально кілька секунд. Читач відкриває першу сторінку, пробігає очима початковий рядок, і в голові миттєво виникає думка: «Цікаво» або «Нудно».

Укладання угоди з читачем

Вдалий початок одразу задає тон, атмосферу та правила гри. Згадайте легендарне речення Габріеля Гарсії Маркеса зі «Ста років самотності»:
«Колись, через багато років, полковник Ауреліано Буендіа, стоячи біля стіни перед загоном, що мав розстріляти його, згадає той давній вечір, коли батько взяв його з собою подивитися на лід».
У ньому є все: натяк на масштабну історію, загроза життю, таємниця й ностальгія.

Однак зацикленість на «ідеальному старті» іноді лише шкодить письменнику.
І ось чому перша фраза — це ще не все.

«Гачок» може бути фальшивим

Можна створити блискуче перше речення, але якщо наступні сторінки будуть сірими й млявими, читач однаково закриє книгу. Один вдалий рядок не врятує слабкий сюжет.

Магія першого абзацу

Більшість досвідчених читачів дають авторові трохи більше кредиту довіри — принаймні першу сторінку, а інколи й цілий розділ. Атмосфера часто розгортається поступово, тому «вибуховий» початок не завжди доречний. Особливо в класичних романах чи детективах.

Перше речення книги — це як візитівка або вдало підібраний одяг на першому побаченні. Воно не гарантує, що у вас закохаються на все життя, але точно допоможе привернути увагу й розпочати розмову.
Тому письменникам варто приділяти йому увагу, але не перетворювати пошук «ідеальної фрази» на тортури. Зрештою, найважливішою залишається історія, яка починається після неї.

А яке ваше улюблене перше речення?


Авторка: Настя Твіґа

#до_читача@wririt_channel

🪶 З-під крила автора | Елізабет Нокс

13 років і перша публікація в газеті

Все почалося з того, що одного дня моя мама телефонує мені і каже:
«Я розмовляла з редактором місцевої газети, в тебе є два дні — редагуй та подавай».

Звісно, я була здивована, але миттєво взялася за роботу. Ці два дні перетворилися на справжній марафон: я годинами сиділа над текстом, вичитувала кожне слово, шліфувала речення й доводила сюжет до ідеалу. Це була концентрована, виснажлива, але така кайфова праця.

І ось, коли твори нарешті віддали, почалося мовчання...
А знаєте... мовчання набагато гірше за негативну відповідь, бо саме невідомість лякає найбільше. В голові крутилися думки: «А раптом не сподобалося? Раптом я недопрацювала?». Минув тиждень... другий...
Увесь цей час я не сиділа склавши руки. Попри страх і сумніви, я продовжувала писати, розвиватися й вірити у свою мрію. Цей успіх не впав мені з неба — за ним стоять сотні списаних сторінок, безсонні ночі, пошуки потрібних метафор та постійна робота над собою.

І ось приходить мама з роботи й каже:
«Твоє оповідання беруть, роблять кілька правок та тобі потім покажуть».
Моєму щастю не було меж... Бо начебто здається, що всього лише два тижні очікування, але для мене вони були вічністю.

Минуло ще... ой, вже і не згадаю скільки часу, як приходить мама з роздрукованим твором із правками. Після того, як ми все узгодили, нам повідомили, що друк відбудеться вже за тиждень.
І вже в четвер мама показує газету. Справжню в якій надруковано моє оповідання.

Коли ми були вдома, з тієї кількості примірників, що ми придбали, три я відправила своїм подругам. (Звісно, підписала й поклала кожній дещо особливе🥰).

Публікація була в газеті «Обрії Ізюмщини».
На цьому шляху мені дуже допомогли мої власна впертість, бета-рідери, родина та люди з творчих спільнот (включаючи, звісно, Вріріт).
Хтось підтримав морально, хтось — порадою, а хтось просто не дав опустити руки.
І саме завдяки поєднанню моїх зусиль та віри цих людей у мене, тримати в руках цю газету — реальність. Далі — більше! ✨

Авторка: Елізабет Нокс

#голос_автора@wririt

🪶 З-під крила автора | Голос автора

Заплющить очі і уявіть собі кращий світ

Світ, де не існує росії. Але існує магія! Вона живе всередині деяких людей, буквально. І ще існує багато чого: старовинні магічні роди; амулети захисту від злих намірів, які дійсно працюють; і внутрішні тварини цих магів, чиї прояви вони наслідують в людській подобі; зачаровані праски, дзеркала, навіть телефони та ціла магічна доставка, така, що ваше замовлення буде за мить на вашому ґанку; а також межинний світ, первинний хаос, який своїм впливом змушує реальність спотворюватися та породжує химерних створінь, які можуть бути небезпечними… поторочи, які можуть нанести фізичну шкоду. Страховидла, що можуть звести з розуму. Навіть геть звичайний домовик може завдати клопоту! Але чекайте, щось ми відволіклися.

Так от, росії в цьому світі не існує. На місці московії безкрайній степ, по якому блукають розгублені ведмеді в ушанках. Світ, в якому є архітектурна спадщина совка, але всі певні, що під час перебудови та розвалу союзи просто мирно розкололись на окремі, самодостатні республіки. Тільки в архівах магічної таємної служби зберігається правда про цей інцидент, але він насправді нікому не цікавий. Бо це не якесь там фентезі, це цілий магічний реалізм! Український магічний реалізм, якщо бути точніше. Реалізм дорослих проблем, реалізм в погляді героїв один на одного, реалізм в мотивації та рішеннях, реалізм пекельної машини бюрократії… от дідько, це знову зайве. Я вже говорив, що в цьому світі не існує росії?

#голос_автора@wririt

З вами був Кіт, до зустрічі на сторінках роману! 💋

Канал проекту

🐦‍⬛️ Між пір’ям | Думки вголос

Чи замислювалися ви, що карти у ваших улюблених книгах занадто ідеальні? Читайте про феномен "псевдосередньовічної" картографії та про те, чому іноді краще мати карту, яка помиляється, ніж ту, що знає все.

Чому фентезійні карти такі?

Автор: @D4ST1N
Лігво автора: https://t.me/rewritesy

#до_читача

👑ФІНАЛ СЕЗОННОГО КЛУБУ👑

Час минув швидко і два місяці пролетіли так само непомітно. Вже минув фінал нашого Сезонного клубу і голосуванням ми визначили переможців!

❤️ ТРЕТЄ МІСЦЕ посіла чутлива історія про дівчинку, що підгодовувала песика з-за паркану дитячого будинку. (Признаюсь, плакав, дуже круте оповідання)
Авторка: Настя Твіґа🦒
Посилання: https://arkush.net/book/40304

💖 ДРУГЕ МІСЦЕ займає емоційна та водночас м'яка історія без імен, в стилі нашої любої Амочки. Це історія про панночку, що під стукіт коліс потяга розмірковувала про власне життя, та в момент все змінилось...
Авторка: А.М.
Посилання: https://arkush.net/book/40408

👑 ПЕРШЕ МІСЦЕ, наш переможець Влад Старлінг з оповіданням в стилі легкого абсурду. Трохи моторошний твір про речі та людей, про людей та речі, про людей, як речі... Щоб зрозуміти потрібно завітати в крамничку.
Автор: Влад Старлінг
Посилання: https://arkush.net/book/40630

Автори заслуговують уваги, з конкурсом впорались чудово і я ВАМИ УСІМА (хто брав участь) ПИШАЮСЬ. Ви чудові, мої зернятка, продовжуйте писати і надалі!

Блог на Аркуші
#голос_автора@wririt_channel

🪶 З-під крила автора

«(Я)»

я не зламалась
(хоча мала право)

не зупинилась
(хоча, мабуть, варто було)

не стерла себе до чистого аркуша,
(хоча вночі так хотілося…)
забутися, зникнути, стати ніким,
померти?

я не рятувала себе
(я просто була)
в напівтемряві, на краю,
в тиші, де ніхто не кричав:
залишися, будь ласка.

але чути було:
зникни.
ти - тягар.
ніхто не помітить, якщо тебе не стане.

зламайся вже.
ти й так - тріщина на тріщині.
хто тебе збиратиме?

помри.
ти - помилка.
занадто багато відчуваєш,
занадто мало варта.

дурна, тупенька,
смішна у своїх мріях,
недостатньо гарна,
недостатньо сильна,
недостатньо… людина.

і я повірила
(майже)

але, можливо, це й є
моя найдивніша форма сили:
бути,
навіть коли не знаю навіщо,
бути,
коли ніхто не чекає,
бути
в цій простій дії -
вижити.
(бо жити ще не вмію,
але залишатися. Бути. Навчилася.)

Ria Vickery
#пером@wririt_channel

🌾 На дзьоб

УЯВІТЬ

Ви купуєте фентезі книгу. Вона дорога, дуже гарна і вам подобається її опис. Ви починаєте читати, сюжет затягує, але там Ґанґрад Гроссгарсґрані і Кьялар Ґрамглідскьяльвар.

Ваші емоції?

Оскі | Малюю власний світ
#вівсянка@wririt_channel

🪶 З-під крила автора

📝Книга: Врятувати світ📝

Розділ 1. Загублений шлях

– Я, Ліанель Морена, і я обіцяю, що, знайду те, що врятує нас усіх..
Темна ніч. Нікого нема. А мої останні слова так і відлунюються в моїй голові. Я пам'ятаю кожного, кожну, я пам'ятаю всіх - хто тоді дивився на мене очима, сповненими натхнення та віри. Люди дали мені право врятувати їх, хоча самі не усвідомлювали, що саме діється у світі.
Я теж цього не знала і не знаю досі. Лише те, що маю вказати цим людям шлях.
Мені не спалося, не хотілося покидати цей світ та йти у царство сну. Ні, я потрібна тут. Я потрібна цим людям, які відчували мою допомогу.
Моя кімната і зараз була дуже теплою - можливо, моє тепло всередині не давало мене зламати. Думати про те, що наші емоції зможуть покращити наше самопочуття давало мені сили, і все, що я хотіла - це дати цю силу іншим.
Але хто я? Не месія, не ангел, я просто смертна, та я не можу стояти осторонь тих, хто справді страждає. І люди дали мені цю можливість, адже так?
В повній тиші я відчуваю гордість за себе, і хоч зовсім не знаю, як мені все це зробити, та чомусь я вірю у себе. Хоч колись, хоч за щось, але зараз по моєму тілу солодко розтеклося почуття впевненості.
Я пам'ятаю, як обвела кожну людину в залі своїм боязкий і в той самий час сміливим поглядом. В цей раз я не хотіла нікому нічого доводити, хіба що самій собі - що зможу врятувати всіх їх.
Ні, цей світ зовсім не гине і ніякий астероїд не плине на нашу Землю. І ні, нас не захопила зла чаклунка.
Я хочу врятувати цей світ від самих людей.. Від того, що ховається за кожним із них, що ховається у їхніх душах..
Мені здається, що кожна людина має у собі і світлу і темну сторону, а також ту, яка здатна знищити навіть саму себе. Бува, люди не контролюють емоцій і це шкодить їм, і шкодить світу.
Я пообіцяла, що врятую їх, але все, що вмію робити я - це писати вірші.
Писати вірші.. Це завжди було моїми хобі.
Я задумливо спрямувала свій погляд крізь зачинене вікно, роздумуючи над новою ідеєю для вірша. Так тихо і спокійно.. Тепло на душі, і мов усі погані думки згасають, мов перестають діяти на мене. Всі сплять, а я лиш роздумую над тим, як можу змінити світ..

Аніла кю Дивад
#пером@wririt_channel

🐦‍⬛️ Між пір’ям

"Нічний лабіринт"

"Нічний лабіринт"— це оповідання в жанрі жахів та містики від прекрасної мавки NeoLira.

Вікторія – вісімнадцятирічна дівчина, яка після років самотності та боротьби з депресією почала страждати на загадковий розлад сну. Але одного вечора її сон перетворюється на кошмар, коли вона потрапляє в примарний світ, де її душа виходить із тіла. У цій реальності її переслідує зловісна постать – батько, який, як з’ясовується, є не людиною, а сутністю, уособленням пітьми. Він заманює людей у свій вимір, щоб пожирати їхні душі. Вікторія дізнається правду від жінки, яка була його першою жертвою. Але чи зможе вона втекти? Темрява наближається, і їй доведеться зробити вибір між боротьбою і зникненням у забутті. Реальність уже ніколи не буде такою, як раніше.

(З анотації)

Мої враження:

Тут ви не знайдете чітких відповідей. З кожним розділом питань стає лише більше. Це оповідання повністю зруйнувало мої очікування від жахів: тут немає банального величезного монстра. Натомість — лише чистий страх перед тим, що буде далі.

Чи вибереться Вікторія з Темряви? Читайте самі.

Моя оцінка: 8/10.
(Чому не 10? Бо дійсно мало. Хочеться ще. Ну, й описи).

P.S.: За Темряву мені трохи образливо. Ви ж знаєте, я її люблю і живу там.

Авторка оповідання — NeoLira
Автор допису — ShadowClan_LRW

#книга_тижня@wririt_channel

Чи бувало у вас відчуття, що автор "стрибає по головах", і це вас дратує? Або ж ви не розумієте, чому книга, написана від "ти", викликає такий дискомфорт? Сьогодні препаруємо фокалізацію: як обрати правильний ракурс для сцени, уникнути помилок початківців та майстерно водити читача за ніс.

Я, ти, він, вона і брехун: Хто насправді розповідає вашу історію?

Автор: @D4ST1N
Лігво автора: https://t.me/rewritesy

#до_читача

🌾 На дзьоб | Смак музики

Всім привіт, з вами Оскі (адмін воскрес, урааа...).

Як багато для вас означає музика? Для мене особисто, то є частково сенс життя, спокій, що заповнює голову в час роботи, та, водночас, драйв якого не вистачає буденності. Я не я, якщо не покручусь декілька разів під епічний момент в улюбленій пісні. Життя моє хоч і не довге, але плідне, творчі надбання у різних сферах — моє маленьке хобі. Саме тому хочу сьогодні поділитись українськими гуртами, які варті уваги.

До вашої уваги мій ТОП 3 українських музичних гуртів

А які пісні змусили вас відчути життя? Пишіть у коментарях.

Оскі | Малюю власний світ
#мак@wririt_channel

🐦‍⬛️ Між пір’ям | Думки вголос

Чи бувало у вас так, що герої раптом роблять те, чого ви зовсім не планували? Чи, навпаки, ви знаєте колір штор у спальні протагоніста ще до початку роботи над першим розділом? Сьогодні розбираємося у вічній битві хаосу та порядку: хто ви — Садівник чи Архітектор, і чому це важливо знати.

Ексель-табличка чи сліпа віра в музу? Обираємо зброю

Автор: @D4ST1N
Лігво автора: https://t.me/rewritesy

#до_читача

🪶 З-під крила автора | Казочки

Продовжуємо досліджувати авторське українське фентезі і розважати вас перед сном. Сьогодні у нас:

Вогонь

Що як раптом людське створіння, що завжди мріяло про казки, стане частиною однієї з них?

Жанр: українське фентезі, казка.

Автор: Драковська
Почитати щось ще: https://t.me/dragon_s_lair

#оповідки