Навчи мене забути 💙

– Насправді ти навчив мене відпускати, Данте. Навіть не тому, що щось для цього робив. Ти просто показав мені різницю. Я завжди думала, що кохання – це коли ти віддаєш. Чекаєш. Терпиш. Віриш. Нічого не вимагаєш натомість, бо справжні почуття начебто мають бути безумовними. А поруч із тобою раптом зрозуміла: у здорових почуттях ти не лише віддаєш. Тобі теж дають.

Я відчуваю, як до горла підступає хвилювання, але цього разу не ховаюся від нього.

– Тобі дають увагу. Підтримку. Час. Теплі слова. Дивляться на тебе так, що ти не мусиш думати, подобаєшся чи ні. Виконують обіцянки. Поважають твої межі. Радіють твоїм успіхам. Не змушують тебе боротися за місце у своєму житті. І тоді ти теж хочеш віддавати все це у відповідь. Не тому, що боїшся втратити людину, а тому, що тобі добре робити її щасливою.

https://booknet.ua/book/navchi-mene-zabuti-b456522