Ну що, історія Артема та Юлі вас уже чекає🌹❤️

– Ти здурів?! – кричу, піднімаю голову і зустрічаюся з його очима.
До біса блакитними. Несправедливо блакитними.
От навіщо чоловікові такі очі? Особливо – цьому чоловікові.
– Що ти робиш?
Артем дивиться на мене згори вниз.
– Ти мені винна.
Я кліпаю, нічого не розуміючи.
– Що?
– Ти використала мене як живий щит від свого колишнього, – додає.
– Не перебільшуй. Щитом ти не був.
– Поцілувала без дозволу, – додає.
– Ой, переживеш.
– Оголосила своїм новим коханням, – продовжує перераховувати.
– На дві хвилини.
– І змусила тримати тебе за руку.
– Змусила? Левицький, ти важиш кілограмів на сорок більше за мене. Якби дуже хотів, забрав би свою руку.
– Я був у шоковому стані.
Я не витримую й сміюся.
– Бідолашний. Хочеш, викличу тобі психолога?
– Хочу, щоб ти зі мною випила.

Будьте певні, ця парочка дасть нам жару🔥

https://booknet.ua/book/vsuperech-pochuttyam-b460435