Вічною є суперечка аналітиків і континенталів. І так-то адмін не стоїть на боці жодного з цих таборів як єдино вірного. Але. Розумієте в чому річ. У Вальтері Беньяміні. Можна скільки завгодно хвалити аналітичну логічність, але — концепцію аури вони не відчули. А ВБ відчув. Нема ради: в світі мусить бути не сама лише логіка, але й чуття. І тому чудовий томик від Комубук, як і видання Харківського музею — вони завше при адмінові. Бо ж — праві, ліві без різниці (насправді ні, але...) — головне відчути священне. ВБ зміг. От в чому річ.