Я думав, що церква повинна приймати грішників. Якби в церкві були самі праведники, це було б неправильно. Якщо бачиш людину, яка намагається знайти дорогу додому, природно зустріти її тепло й привітно, розкрити обійми та сказати: “Брате, ми приймаємо тебе таким, яким ти є, і з усім тим, через що ти проходиш. Приходь таким, яким ти є.

Ми знаємо, що ти чинив неправильно, але тепер хочеш виправитися — і ми допоможемо тобі. Ми не жбурлятимемо в тебе каміння, коли ти намагаєшся змінитися й повернутися до церкви. Саме це зараз відштовхує людей від церкви.
А ти сам? Чи перевірив ти власний стан? Чи потрапиш ти до Небесного Царства? Чому ти судиш мене? Що ти сам зробив для Господа?»

Увага — шановні піпісники, вгадайте автора!