📜Нижче невеличкий коментар від Аларі, який матиме більше сенсу після прочитання твору, ніж до!
Як і очікувалося, наступний жаб не забарився зі своєю історією. Це вже другий запис для магічного програвача Аларі — зазвичай за зиму їх буває близько чотирьох, але хто ж знає цих непередбачуваних істот…
Тягуча жаб'яча пісня линула з програвача. У розповідях Броґґ виділявся навіть серед свого роду: його речення були особливо довгими й тягучими, як і його різьблення, але Аларі подібне зустрічала вже не раз. Рідко хто дочитував їх до кінця, і пам'ятав, із чого ж усе починалося. Тож хоча для жаб'ячої мови та культури це є звичаєм, для загальної краще ділити такі речення на два, а то й на три різні.
Вже була глибока ніч, коли ельфійка завершила свою працю. На столі лишився клаптик паперу, чорнильниця й вирізьблене сонце, що його Броґґ лишив як передплату. Воно випромінювало легке світіння й тепло. Аларі взяла його в руки, посміхнулася й тихо промовила: "А попри всі труднощі… це найкраща робота у світі. Принаймні по цю сторону Синього Моря".
🏷️✨ Дякуємо, що завітали!