Тарасенко Андрій

“Україна продемонструвала мудрість не ввʼязуватись в американську внутрішню політику”,- заявив Зеленський в інтервʼю NYT. І тут же зробив усе навпаки. Його поїздка на збройовий завод виявилась катастрофічною для двопартійної дипломатії, адже Пенсильванія — один з ключових штатів, за який точиться запекла боротьба.

Кандидат у президенти США Дональд Трамп біснується. Голова комітету нагляду Палати представників Джеймс Комер ініціює розслідування про те, чи збиралась адміністрація Байдена-Гарріс використати на свою користь поїздку Зеленського, яку він назвав “втручанням у вибори”. Група республіканців у Конгресі направила листа до Мінʼюсту і Міноборони з вимогою розслідувати, чи витратили для поїздки Зеленського державні кошти, і чи не порушили цим закон.

І тільки Спікер Майк Джонсон дає шанс виправитись та вимагає негайно звільнили посла України в США Оксану Маркарову за організацію візиту на завод боєприпасів у Пенсильванії, де Зеленського використали для свого піару демократи.

Тим часом до виборів залишається трохи більше як місяць, а українська дипломатія не перестає наступати на ті ж самі граблі.

Неочікувана випадкова зустріч з відомим ведучим Олександром Тереном.

Сашко — боєць легендарного батальйону "Карпатська Січ", що в наслідок тяжкого поранення втратив обидві ноги. Попри це Терен веде насичене життя — веде передачу "Відвал ніг", де інспектує українські міста на предмет інклюзивності, знімається у відомому шоу "Холостяк", пише книги та навіть водить авто.

Зустріч сталася після лекції Миколи Гладкого про скіфів, тому відбувся обмін книжками та любʼязностями. Я подякував Сашку за його позицію, твердість та непохитність. Я чудово розумію важливість його діяльності, адже сам провів не один місяць у кріслі колісному після поранення.

Тарасенко Андрій pinned a photo

❗️ПІДТРИМАЙТЕ ПРАВИЙ СЕКТОР❗️

Будь-яка Ваша підтримка неоціненна: допомога гривнею, підписка на наші ресурси, поширення інформації.➕

Боротьба за майбутнє — наша спільна справа. Допомагаймо одне одному. Разом переможемо!🫡

Підтримка:
Банка: https://send.monobank.ua/jar/hVtT4HuXk
Карта банки: 5375 4112 2248 5844
Конверт: https://www.privat24.ua/send/d544i
Карта конверта: 5168 7521 0732 1476
PayPal: pylypasandriy@gmail.com (обов’язково вказувати “на діяльність Правого сектора")

Підписка:
YouTube — https://youtube.com/@pravyy_sektor?si=3IGGc0KcosLJQGo2
Facebook — https://www.facebook.com/partyrightsector
Telegram — https://t.me/pravijofficial
Instagram — https://www.instagram.com/pravyy_sector
Twitter (X) — https://twitter.com/praviy_sector
Viber — https://invite.viber.com/?g2=AQBlirmcnzAN00nzPvYA27UTSli1%2F1OYaEPJScO8olCdaX2df4Onyhu4uEsEGgc9
WhatsApp — https://whatsapp.com/channel/0029Vanp0uECRs1tsnaUk23k

ПС: поділіться з друзями🙂:
Підтримка: https://linktr.ee/PravyySektor

Російські ліберали такі ліберали. Згадайте, раніше у них любов до свободи закінчувалась на українському питанні. Згодом на простенькому «чий Крим». Тепер вже на деколонізації самої російської імперії.

Ну не можуть вони ніяк вичавити із себе ту імперськість. І «бекграунд» у них з окупованими народами спільний. І «культурний контекст» з інгушами, татарами та чукчами один.

Колись вони і нам розповідали про спільне минуле та один народ. Нічого, тепер ми їм пояснимо, як деколонізувати росію.

Сьогодні рівно десять років

Це Ігор “Шип” Шептицький - боєць 5-го Окремого батальйону ДУК “Правий сектор”.

3 вересня 2014 р. під час обстрілу в с. Піски під Донецьком Шип загинув від розриву міни 82-го калібру.

Ця міна - наша спільна з ним. Завжди пам’ятатиму.

Вічна слава!

З Днем Державного Прапора!

Сьогодні державний прапор майорить на вулицях мирних міст. Попри небезпеку українці підпільно вішають синьо-жовті стрічки у тимчасово окупованих містах, а бійці Сил оборони встановлюють синьо-жовті прапори на звільнених територіях.

Шануйте державну символіку та пам’ятайте про кожного, хто пролив свою кров за національні кольори прапора.

Це та ціна, яку ми платимо за можливість вільно підіймати державний прапор України.

ЗГАДАЙМО ГЕРОЯ

Сьогодні виповнюється десять років, як відійшов до Вічності націоналіст-революціонер, офіцер ВО "Тризуб" ім. С.Бандери, один із засновників Руху "Правий сектор" Андрій Козюбчик, друг "Орест".

Андрія знали чи не всі праві України. Він мав серйозний авторитет. Народився 3 серпня 1981 року в Кривому Розі. Зацікавившись націоналізмом, друг "Орест" створив ініціативну групу ВО "Тризуб" ім. С.Бандери у рідному місті.

Коли розпочався Майдан, він став активним учасником і творцем найрадикальнішого його крила.

"Орест" пішов на фронт у складі Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор". Поліг 17 серпня 2014 року за трагічних обставин...

Посмертно нагороджений відзнакою "Бойовий Хрест Корпусу" та орденом "За заслуги перед містом" III ступеня.

У Кривому Розі на будинку, де мешкав Андрій Козюбчик, було встановлено меморіальну дошку на його честь.

Вічна пам’ять борцю за Українську Самостійну Соборну Державу!

Ви можете закидати мене камінням, захейтити чи навіть забулити. Але якщо вам довподоби, як жінки бʼють одна одній, вибачте, морди, то чому вас взагалі обурює сучасний олімпійський бокс?

Сьогодні у Львові ховали Ірину Фаріон. Багатотисячна маніфестація скандувала "Мова має значення, "Мова — це зброя", "Мовою Фаріон говорять мільйони".

Українська нація любить мертвих героїв. Не даром говорять, що немає пророків у своїй вітчизні. Живого тебе можуть одночасно ненавидіти й любити, наслідувати й матюкати, обожнювати й відхрещуватись. Та мало хто стане на твій захист, коли того потребуватимеш.

Ірини Фаріон не стало. Галицькі хруні з львівської політехніки можуть полегшено зітхнути. Не прийдеться ховати очі та ховатися по кабінетах. Російськомовні націоналісти з української армії можуть заспокоїтись. Нема вже кому пояснювати, що не так із щелепами.

Ірину Фаріон убили. І дозволило це зробити українське суспільство. Дозволило цькувати, травити, звільнити… і вбити.

Єдине можливе нам виправдання — творення на прикладі Ірини Фаріон культу борця, культу мови, повернення культу сили. Адже у 2014-му убивали ми, а у 2024-му вже убивають нас. Ми маємо повернути свою силу.

Українська нація зобовʼязана вийти з цієї трагедії сильнішою. Інакше нам не вижити.

Якщо раптом у когось ще є сумніви щодо ціленаправленості російських ракетних атак САМЕ на дитячу та пологову лікарні, просто почитайте пʼяту колону з консерв, блогерів, інфлюенсерів та корисних ідіотів:

“Скільки ще треба втратити дітей, дорослих, чоловіків аби все одно закінчити цю війну переговорами і в результаті віддати пів країни”, “варто думати не про кордони 91 року, а про дітей”, “нехай клоун іде і домовляється про мир”, “як так що, є гроші на війну, але грошей на мир немає”, “краще їздити в закордонний Крим, чим жити в таких реаліях”, “ми не вивозимо цю війну”, “нікому не треба кордони 91 року. Вже всі люди хочуть мир, спокій і просто жити”, “війна між православними народами повинна завершитися підписанням мирного договору”.

Ось так це і працює. Спочатку противник влаштовує терор, від якого стає моторошно. Потім лідери суспільної думки закидають нам у мозок потрібний ворогу напрямок мислення. Згодом ми майже впевнені, що самі знайшли вихід.

Та чи у вірному напрямку цей вихід?

Ну що ж, із Днем батька!

ВАСИЛЬ ІВАНИШИН

8-го травня сімнадцять років тому перетнув межу світів Василь Іванишин, творець Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. Степана Бандери. Цього дня чисельні вихованці і побратими вшановують пам'ять Провідника, командира, батька, друга, вчителя.

Завдяки прижиттєвій діяльності і творчому спадку Василя Іванишина організований український націоналізм став фактором політичної дійсності в Україні і підмурівком новітнього українського державотворення.

Розвинута ним “Національно-екзистенційна методологія оцінки людей, їх вчинків і помислів, подій та явищ” відкрила очі засліпленим ейфорією здобуття номінальної незалежності й не дозволила бацилам півмір і напівдосягнень опанувати національно-визвольним процесом. Істини, проголошені ним, і нині продовжують ідейно озброювати борців за Українську Соборну Самостійну Державу.

Василь Іванишин зробив неоціненний вклад в українське національне майбуття. Цим він по праву заслуговує на пошану нинішніх і прийдешніх поколінь українців.

ДРІБНИЙ ФЕОДАЛІЗМ: Як колишнього військового скидали з посади секретаря ради в громаді Бойка і Шефіра

Ігор Москаленко обрався депутатом місцевої ради у 2020. До цього очолював місцевий осередок Правого сектору. З осені організував групу добровольців для тероборони, пропонував з резервного фонду закупити воду і харчі. Каже, тоді з нього сміялись. 24 лютого вивіз родину на Тернопільщину. І наступного дня долучився до тероборони.

Воював на різних напрямках, після травм звільнився з лав ЗСУ.
"Після повернення з фронту мені стали дзвонити різні колеги і пропонувати очолити раду. Точніше стати секретарем. Чесно кажучи, по депутатах зразу після обрання було видно, хто прийшов працювати на громаду, а хто на себе. У нас дуже багато землі було роздано у 2021. Тому я зразу попередив, що погоджусь, лише якщо мені не ставитимуть ніяких умов", - згадує Москаленко.

Читайте весь матеріал тут: https://m.censor.net/ua/resonance/3487491/skandal_u_feodosiyivskiyi_gromadi?

РЕБИ ПРАВОГО СЕКТОРА

Інтерв'ю командира підпорядкованого підрозділу інженерної підтримки РЕБ Львівського обласного штабу "Правого сектора".

Під його керівництвом, як головного інженера, розробляються та виготовляються малі РЕБи.

З відео ви дізнаєтеся про мотивацію створення виробництва, масштаби виготовлення та чому Міністерство оборони офіційно не приймає засоби, які виготовляються "Правим сектором".