Памʼятаєш пост про нові моделі й карту території? Я адаптував його з тексту мого друга Андрія. Сьогодні в каналі його власна історія про пет-проєкт
Я багато працюю з візуалами через Claude Code і Higgsfield. Референси для них розкидані по Pinterest, скріншотах і папці завантажень, у яку я більше не заходжу. Higgsfield не памʼятає картинки між генераціями, тож ті самі рефи доводиться заливати знову.
Захотілося зробити інструмент, де можна зібрати добірку й своїми словами пояснити, що тримає її разом: світло, палітра, епоха, техніка.
Потім віддати цю естетику агенту для генерації або людині, яка працює над візуалом.
У голові вже склалася залізна логіка: якщо мене це бісить щодня, значить бісить і мільйони дизайнерів та режисерів.
Зазвичай після такої думки я б чотири місяці писав продукт вечорами, а потім дізнавався, чи він комусь потрібен. Цього разу два місяці колупав ринок. Продуктового коду досі немає жодного рядка.
Спершу здавалося, що з трафіком буде легко. Гарні добірки картинок люди охоче гортають і поширюють. Але гортання треба обслуговувати: зберігати файли, віддавати їх, модерувати те, що завантажують користувачі.
А платити за такий інструмент могла б інша людина. Та, яка посеред робочого проєкту й дедлайну повертається, щоб швидко знайти потрібний референс. Я не побачив, як із аудиторії, що приходить подивитися картинки, стабільно діставати саме таких людей.
Мій біль довів, що проблема існує щонайменше в однієї людини. Про готовність інших платити він нічого не сказав, хоча я на той момент уже встиг закохатися в ідею.
Тож інструмент залишився особистим: картинки лежать на моєму диску, CLIP допомагає їх шукати, а через MCP агент отримує доступ до папки. Хостинг і підтримка користувачів цій версії не потрібні.
Ну і вишенька. Найбільше мені хотілося побудувати граф естетик із красивою хордовою діаграмою. Із людей, з якими я поговорив, він не знадобився нікому.
Якщо тобі близький такий спосіб перевіряти свої ідеї, законекться з Андрієм у LinkedIn.