Підвал Сета

Люди найкрасивіші, коли щасливі.

Він відклав газету, і відразу з'явилася думка про самогубство, причому з такою легкістю, ніби він вирішив поїхати на пікнік. Якби його запитали, чому він захотів звести рахунки із життям, він би відповів, що жодної причини не було. Просто спало на думку і все.

Від безвиході думка про смерть міцно засіла у мозку.

Життя людське закінчувалося, а кульки сипалися і сипалися в лоток. Таке враження, ніби хтось глузує з нього.

Ідеально, звичайно, нічого не знати до останнього моменту. Що може бути краще за падіння з вершини екстазу в безодню небуття?

Не можна завдавати людині душевних травм, не кажучи вже про фізичні. Це і є найголовнішим уроком, якому нас вчить гуманізм. Правильно?

— Мені завжди здавалося, що все у світі відбувається внаслідок ланцюга випадковостей. Ніяк не можу позбутися цієї думки.

Але коли самотність перетворюється на ворога – це страшно.

Труп, він на зразок пляшки з віскі. Якщо розіб'ється, все виллється. Так і має бути.

Можна оцінити моє життя у двісті тисяч чи триста – різниці ніякої.
Гроші рухають світом, тільки коли ти живий.

Не треба ускладнювати. І життя, і політика набагато простіше, ніж ви гадаєте.
Звичайно, я розумію, що, напевно, ставився б до життя інакше, якби не був готовий померти будь-коли. Саме бажання жити все ускладнює та заплутує.

Сказати, що життя немає сенсу, легко. Але скільки потрібно енергії для життя у якому немає сенсу!

Літні люди не повинні тиснути на молодих, знищувати в зародку те, що їм на думку прийде.

Люди найбільше бояться невизначеності, і щойно в людини виникає думка: «Оце воно що!» – страх тут же кудись випаровується.