Купила баба коника, або питання рівня тредз.
Коли замовляєш щось не супер дороге онлайн, і тобі приходить неякісний або зламаний/зіпсований товар, в Європі здебільшого прийнято за нього просто повертати гроші, а з товаром можеш робити, що хочеш. Ну, типу по принципу, якщо це дешевше викинути, ніж оплачувати пересилку туди-сюди й ремонт, то відшкодують, а далі вже хочеш викидай, хочеш лагодь сам.
Ну, я і в деяких випадках лагоджу (як ось ці ялинкові прикраси), чи намагаюся врятувати, як підгнилі цибулини амарилісів. Бо мені чисто по кайфу саме врятувати річ.
І ось, коли розказуєш такі історії в українських ФБ групах по інтересах, то під ті пости прибігає кілька коментаторів із осудом: мовляв, це крохоборство, вам же вже повернули гроші, або це не чесно стосовно продавця тощо.
От реально, починаєщ себе прямо шахрайкою відчувати, бо з бідного продавця гроші назад отримала, а потім вбила від кількох годин до кількох днів часу, щоби ще й товар полагодити й використовувати :)