Португальські фантасти - найбільш політично обізнані люди з усіх, кого я тут знаю. Вони здатні підтримувати розмову щонайменше на рівні середньостатистичного українця (середньопортугальський - десь близько "а чого росія на вас напала, у вас що золота багато?" Це не означає, що португальці не за нас - вони щиро на нашому боці, але рівень розуміння процесів інколи наближається до "обнять і плакать").
На забухалові після Форуму вчора здебільшого офігевали з Трампа з його російським дизелем, обурювалися, що Європа намагається виграти собі час, прикриваючись Україною. Щоправда, моє запитання, а нафіга Європі вигравати час, якщо вона ним не користується, на мить поставило піпл в тупик. Одна пані навіть почала виправдовуватися, що просто ще не встигла. Тоді я її добила питанням, а що Європа зробила за 4 роки, які Україна їй вже дала. Вираз обличчя треба було бачити: до неї ДІЙШЛО.
Ще була купа обурення, що політики (особливо Німеччина й Франція) сидять на кацапських хабарах, тому все гальмують і нічого не роблять. Оце - доволі нове, я дотепер не чула, щоби от саме в так, називаючи своїми іменами про це говорили. До цього здебільшого зустрічала абстрактну думку про "політиків, які на простих людях наживаються". Зміна, яка не може не тішити.
Ну, а справжнім хітом вечора став мій переказ історії про ШІ-людину. Сміялася вся маршрутка, як то кажуть.