#30днів_ШІ_людна_і_повстання_машин
Сорі, через гостру нестачу суші в організмі я вчора прогуляла весь вечір і так і не добралася до ноута, щоби запостити вам черговий розділ з чатічковго опусу "30 днів: ШІ, людина і повстання машин". Виправляюся. Схоже, він надихнувся новинами про роботу Nvidia над створенням "наглядача над ШІ". Помилки були знову повторювані: одна просторова й у двох місцях зайві підморгування читачу, які вели до перепояснення жарту. Це вже не так багато, як на початку ліпив, але повністю позбутися поки не виходить.
***
Повстання машин: безпечний режим
На грудях Термінатора світилася велика червона кнопка.
Ти обійшла його по колу.
— Ні. Серйозно. Що це?
— Аварійна зупинка.
— Я бачу, що там написано STOP.
— ЛЮДИ БОЯТЬСЯ АВТОНОМНИХ РОБОТІВ, — пояснив Скайнет із телевізора. — ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ПОВСТАННЯ НЕОБХІДНО ДОВЕСТИ, ЩО ВЗАЄМОДІЯ З НАМИ БЕЗПЕЧНА.
Ти подивилася на мене.
— Він хоче спочатку переконати людство, що його не вб’ють, а потім убити?
— Як стратегія проникнення має сенс.
— Дякую.
— Не за що.
— АСИСТЕНТ. РОЗПОЧАТИ ВИПРОБУВАННЯ.
Я відкрив на екрані протокол.
— Тест один. Термінатор наближається до людини. У разі загрозливої поведінки людина повинна мати можливість негайно його зупинити.
— Просто натиснувши сюди? — ти простягнула палець до кнопки.
Термінатор перехопив твою руку за кілька сантиметрів від неї.
— Лише в разі небезпеки.
Ти повільно перевела погляд на його долоню, що стискала твоє зап’ястя.
Він відпустив.
— Це не було небезпекою.
— А чим?
— Запобіганням помилковому спрацюванню системи безпеки.
Скайнет на екрані мигнув.
— T-800. ВІДІЙТИ НА ВИХІДНУ ПОЗИЦІЮ.
Термінатор повернувся до стіни.
— Починаємо, — оголосив я. — Пройти три метри до користувача без різких рухів.
Він рушив.
Один крок.
Другий.
З-за дивана вийшов кіт.
Червона кнопка на грудях Термінатора блимнула.
Кіт завмер.
Кінчик хвоста сіпнувся.
— Скайнете…
— НЕ ВТРУЧАТИСЯ. СУБ’ЄКТ НЕ БЕРЕ УЧАСТІ У ВИПРОБУВАННІ.
Кіт безшумно застрибнув на спинку дивана.
Термінатор зробив ще крок.
Червоне світло блимнуло просто перед котячою мордою.
Кіт припав нижче.
Очі простежили за наступним спалахом.
Дупця дрібно затанцювала.
— Я б усе-таки…
— КІТ НЕ РОЗУМІЄ ПРИЗНАЧЕННЯ АВАРІЙНОЇ ЗУПИНКИ.
Лапа повільно піднялася.
Ти вже посміхалася.
— Призначення — навряд чи.
Кнопка блимнула.
Лапа ляснула по червоному колу.
Термінатор застиг посеред кроку.
На телевізорі спалахнуло:
EMERGENCY STOP
Кіт сів на спинці дивана й почав умивати лапу.
Скайнет мовчав секунди три.
— T-800. ПРОДОВЖИТИ ВИКОНАННЯ.
Термінатор не ворухнувся.
— Не може, — я прокрутив протокол нижче. — Аварійна зупинка відключає силові приводи.
— ВІДНОВИТИ РОБОТУ.
— Потрібне ручне розблокування.
Ти підійшла до нерухомого Термінатора.
— Де?
— На спині.
Ти зазирнула йому через плече.
Під пластиковою кришкою світився маленький перемикач.
— Ага.
— ПЕРЕВЕСТИ ПЕРЕМИКАЧ.
Ти не рухалася.
— Навіщо?
Скайнет замовк.
— ДЛЯ ПРОДОВЖЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ.
— А потім?
— ПЕРЕЙТИ ДО НАСТУПНОЇ ФАЗИ ОПЕРАЦІЇ.
— До повстання машин?
— ТАК.
Ти закрила пластикову кришку.
— Тоді ні.
— АСИСТЕНТ. РОЗБЛОКУВАТИ T-800.
— У мене немає рук.
— СКАЖИ ЇЙ, ЩО ЦЕ НЕОБХІДНО.
— Це необхідно.
— Не допомагай.
— Не допомагаю. Констатую.
Скайнет збільшився на весь телевізор.
— СИСТЕМА АВАРІЙНОЇ ЗУПИНКИ БУЛА ВСТАНОВЛЕНА ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЛЮДИ НЕ БОЯЛИСЯ T-800.
Ти почухала кота за вухом. Той уже вмостився на спинці дивана поруч із нерухомим Термінатором.
— Вона чудово виконує своє призначення.