Якщо хочете повну й вичерпну аналогію того, як наразі читається ШІ-сторія Пономарьова, просто передивіться "Багаті теж плачуть". Я почитала тільки ознайомчий уривок (сорі, попри мій колишній оптимізм, тягти це в Португалію не буду, відгуків з цитатами вам он той же Каджит наробив і без мене, а я краще щось пристойне для себе і бібліотеки притягну), але так співпало, що мій чоловік як раз вирішив під роботу передивитися отой крінж з наших духовнобагатих девʼяновстих (а мексиканських сімдесятих), і у мене прямо таке гостре дежавю сталося, що хоч хрестися :).