Смарагди, в яких тону

Твої очі: у пам'яті, у сні та навіть у небі –
Смарагди, що завжди мною заволодівали.
Мені здавалося, що вони мене рятували,
Але я все далі в них лиш тонув.
Спливти мені так і не вдалося...

Чому так є, чи знову здалося?
Чому у сні лиш твоє волосся?
Я там знову лежу біля твоїх ніг,
Але наяву я їх не зберіг.
Та лиш душу ще глибше обпік.

2.І0.2026