Те, чого не пам'ятаю

Часом пам'ять про усе
губила зсередини мене.
І саме тому я забував своє – та й усе.

Але якщо не пам'ятати,
то ким я є і що зі мною може стати?
Ох, не знаю, краще б до опівночі ліг спати.

Ці безсонні ночі так дратують,
але питання, звісно, самі по собі цікаві,
правда, відповіді чомусь лукавлять.

Часом можу пригадати те, чого не пам'ятаю:
як ходив по твоєму саду, мов по раю.
Часом уві сні десь над ним я пролітаю.

Але прокидаюся тільки від падіння – і там, і тут.
Чому так є та що це може значити?
Можливо, моя душа себе так і не пробачила.

А за що? Ніхто так і не зміг побачити.

І.І0.2026