Тепло вже не те

Залиш мене тут – я піднятись не в змозі,
Покинь усе це і просто забудь.
І ти блукаєш по новій дорозі,
А мене чекає нова путь.

Йдемо ми окремо:
Одна вільно, інший – ледве.
Я часом кульгаю, та трохи важко,
Надіюсь, серце моє не пропаде.

Бо якщо знову закритись – усе пропаде,
Справжнього мене вже ніхто не знайде.
І хтось на місце моє прийде,
Але не в змозі обійняти – тепло вже не те.

2.І0.2026