Зандворт знову підкинув нам класичну ферарівську драму — тільки цього разу без явного тимнейкового наказу, а з його дивною альтернативою.
У другому стінті Хемілтон почав втрачати час позаду Леклера — той їхав на трохи старіших медіумах, тоді як Люїс уже стояв на хардах. Коли Люїс поскаржився по радіо, команда викликала Шарля в бокси. Але Леклер не поїхав одразу — перепитав, чому має піти на стоп через два кола після Расселла, і зупинився лише з другої спроби.
Коли Шарль нарешті звільнив трасу, Хемілтон не стримався:
«Чудовий спосіб втратити час, хлопці, гарна робота!»
Фред Вассер потім казав, що та затримка на результат гонки не вплинула — план був тримати Люїса на трасі до фінішу. Але потім прийшла віртуальна машина безпеки, яка дала Хемілтону дешевий піт-стоп і повністю змінила розклад його гонки. За підрахунками, ті два кола позаду напарника коштували йому приблизно 1,5–2 секунди — і саме ця затримка, на його думку, стала різницею між третім і четвертим місцем.
Після фінішу Люїс не приховував розчарування. Хвалив апгрейди машини, але прямо порівняв ситуацію з тим, як діє Мерседес:
«Важко, коли дивишся вперед і бачиш двох пілотів Мерседеса — їм дають команду, і вони одразу її виконують. Кімі пропустили вперед, і він просто продовжив гонку. А в мене була інша стратегія [ніж у Шарля] — і тут усе інакше. Це трохи неприємно, але обговоримо це вже поза ефіром».
Сам Леклер теж не в захваті. Ферарі формально не наказувала помінятись місцями — замість цього викликала його в бокси. Але Шарль вважав це нелогічним: він якраз будував відрив по гумі від Расселла і не розумів, чому має заїжджати через два кола після нього.
«Для мене було дуже важливо створити дельту по шинах до Мерседеса, щоб потім атакувати наприкінці. Ми цього не зробили — треба розібратись чому. Я здивувався, що нас так рано покликали в бокси, коли все йшло за планом»
, — сказав він.
Про претензії Хемілтона Шарль відповів спокійно: перший стінт у нього був сильним, довелось зупинитись рано, щоб спробувати андеркат — а це вже командна гра, де іноді доводиться ризикувати. У другому стінті сильнішим був уже Люїс.
«Так буває — сьогодні розчарований я, завтра розчарований він».
Цікаво, що версія Леклера про «не було ніякого обговорення» не зовсім збігається з радіопереговорами. Інженер команди двічі просив його заїхати, Шарль перепитував і мовчав секунд 25, доїхав коло без піт-стопу — і лише після повторного виклику погодився.
Ось де Феррарі реально програє порівняно з Мерседесом — не в швидкості машини, а в чіткості комунікації. У Мерса цього сезону хай там що відбувається всередині — накази виконуються без зайвих питань. У Феррарі ж навіть просту команду боксувати доводиться повторювати тричі, поки пілот її перетравить.
І це вже не перший подібний епізод цього сезону. Проблема не в тому, що Хемілтон і Леклер не ладнають — схоже, вони якраз намагаються поводитись професійно. Проблема в тому, що команда сама не завжди чітко формулює, чого хоче, а потім дивується, чому пілоти вагаються виконувати незрозумілі накази.
Із рахунком 59 очок відставання від Антонеллі та 28 очок переваги над Леклером Хемілтону складно розраховувати на пріоритет команди — і поки що жодних натяків на це немає. Чи почне Феррарі нарешті грати в одну команду, коли боротьба за чемпіонат стане реальнішою? Чи так і триматиме нейтралітет до кінця сезону?
F1 Paddock talks🇺🇦 | paddocktalks.com.ua