Коли підліток раптом стає таким далеким.

Ще недавно він багато розповідав, питав поради, хотів бути поруч. А тепер може закриватися в кімнаті, дратуватися на питання й говорити: “Все норм”.

Для батьків це часто тривожно. Хочеться більше питати, контролювати, перевіряти. Але чим сильніше тиснути, тим більше підліток може закриватися.

У цей період важливо не втратити зв’язок. Не знати про дитину абсолютно все, а залишатися тим дорослим, до якого вона може прийти без страху чи очікування осуду, що її одразу почнуть сварити, повчати чи контролювати.

Іноді найкраще, що можна дати підлітку, трохи більше простору і водночас відчуття: “Я поруч якщо ти захочеш поговорити”.

Підлітку важливо знати що він може бути окремим, але зв’язок між вами не зникає. 🤍