Катрич Ольга | психолог

Чому ми так часто вибачаємося, навіть коли не зробили нічого поганого?

За відмову. За свою думку. За незручне питання. За те, що не можемо допомогти. За просте «мені так не підходить».

Іноді це не про ввічливість, а про страх бути незручними, когось розчарувати або викликати осуд.

У такі моменти корисно запитати себе:
«Я справді зробила щось погане, чи просто не виправдала чиїхось очікувань?»

Не за кожне «ні» потрібно вибачатися.

Якщо складно відстоювати свої межі без провини, цю тему можна досліджувати в терапії 🤍

Іноді ми ніби відпочиваємо, але сил більше не стає.

Лежимо, дивимося серіал, гортаємо телефон, нікуди не поспішаємо, а всередині все одно немає відчуття відновлення.

Бо тіло може відпочивати, а голова продовжувати тримати список справ, щось планувати, контролювати й нагадувати: «треба не забути», «ще стільки всього», «я знову нічого не встигаю».

І навіть коли зовні нічого не відбувається, всередині може залишатися напруга.

Тому важливо не лише мати час на відпочинок, а й хоча б ненадовго дозволяти собі нічого не вирішувати, не контролювати й не бути продуктивними.

Якщо навіть у спокої складно розслабитися, а відпочинок майже не відновлює, цю тему можна досліджувати в терапії 🤍

Трошки гумору на тему батьківства 😂 Йшов третій тиждень школи 😎

Чому так складно сказати «ні»?

Іноді ми погоджуємося ще до того, як встигаємо запитати себе: «А я цього хочу?»

За цим часто стоїть страх образити, здатися егоїстичними, когось розчарувати або відчути провину.

Але «ні» це не обов’язково про конфлікт. Іноді це просто: «Мені це не підходить» або «Я зараз не можу».

Особисті межі починаються з моменту, коли ви помічаєте своє внутрішнє «ні» і не ігноруєте його.

Якщо ви часто погоджуєтеся на те, чого не хочете, а потім злитеся або виснажуєтеся, цю тему можна досліджувати в терапії 🤍

Коли хтось поруч проживає втрату, нам теж може бути непросто.
Може з’являтися розгубленість, страх сказати щось не те, бажання швидко полегшити біль.

Але підтримка не завжди про правильні слова.
Часто вона більше про присутність, уважність і готовність бути поруч стільки, скільки потрібно.

Горе не любить поспіху.
Іноді найцінніше, що ми можемо дати іншому, це відчуття: «ти не сам/не сама у цьому» 🤍

Як усе встигати: робота, сім’я, діти, побут - і ще себе не загубити?

Іноді проблема не в поганому плануванні. Просто задач стає більше, ніж реально можна витримати без виснаження.

Спробуйте запитати себе:

▪️ що зараз справді важливо?
▪️ що можна відкласти або делегувати?
▪️ де я беру на себе зайве?
▪️ чи є в моєму житті місце для відновлення?

Баланс — це не «встигати все». Іноді це про те, щоб дозволити собі робити менше без почуття провини.

Якщо тема балансу між роботою, сім’єю та собою зараз відгукується - її можна досліджувати в терапії 🤍 Детальніше в особисті @katrich_psy

На парну терапію можна зустрітися Online через Zoom, або очно в Києві.
Є формат зустрічей тільки зі мною, та формат котерапії, де я працюю в парі з психологом-чоловіком.
Якщо є запитання, чекаю в особисті 📩

Коли варто йти у парну терапію? 🤍

Не обов’язково чекати, поки стосунки опиняться на межі розриву.

Парна терапія може бути корисною, якщо:

🤍 одні й ті самі конфлікти повторюються знову і знову;
🤍 стало складно говорити без образ, звинувачень або захисту;
🤍 між вами стало більше дистанції;
🤍 накопичилися невисловлені претензії;
🤍 є труднощі з довірою, близькістю або особистими кордонами;
🤍 після народження дитини чи інших змін складно знайти новий баланс;
🤍 ви переживаєте кризу і не розумієте, як рухатися далі;
🤍 хочете зберегти стосунки, але звичні способи вже не працюють.

Парна терапія не про те, щоб знайти винного. Вона про можливість краще почути одне одного, зрозуміти, що насправді стоїть за конфліктами, і спробувати знайти інший спосіб бути разом.

Якщо відчуваєте, що вашим стосункам потрібен простір для чесної розмови, можете написати мені в особисті 📩 @katrich_psy

Як усе встигати - і чи справді потрібно?

Батьківство легко перетворює життя на нескінченний список: діти, робота, побут, стосунки, справи - і десь між цим ще треба «не забути про себе».

Але проблема не завжди в плануванні. Іноді навантаження просто більше, ніж можна витримувати без виснаження.

Можна запитати себе:
▪️ що зараз справді важливо?
▪️ що може почекати?
▪️ що я можу делегувати?
▪️ де беру на себе зайве?
▪️ чи є в моєму дні місце не тільки для інших?

Баланс - не про те, щоб усе встигнути. А про те, щоб серед усіх ролей не втрачати себе.

Іноді корисніше не вчитися робити більше, а дозволити собі робити менше - без постійної провини.

А якщо хочеться трохи менше вимагати від себе «ідеального батьківства» й більше розуміти, як бути в ньому для себе - запрошую в нашу терапевтичну групу «Неідеальне батьківство» раз на два тижні, щочетверга з 18:00 до 21:00.

Детальніше про групу та умови запису в особисті @katrich_psy

Після появи дітей стосунки дуже легко можуть перетворитися на команду з логістики.
Хто забере, хто купить, хто запише, хто вкладе спати, хто не забуде про гурток, лікаря чи шкільний чат.

І десь між усім цим можна непомітно втратити відчуття, що ви не тільки мама й тато.
Ви ще дві окремі людини - зі своїми бажаннями, втомою, потребами, образами, інтересом одне до одного.

Іноді близькість починається не з «побачення раз на тиждень», а з простого питання: «Як ти зараз?»
Не як мама. Не як тато. А просто як ти. 🤍

Цю тему можна досліджувати в терапії.
Для запису пишіть @katrich_psy 📩

Минуле, яке досі відгукується

Іноді ми щиро думаємо: «це вже позаду». І справді можемо роками не повертатися до певних подій.

Але завершення події не завжди означає, що завершилися всі переживання, пов’язані з нею.

Наш минулий досвід може проявлятися в тому, як ми будуємо стосунки, реагуємо на близькість, напругу чи невизначеність.

Тому іноді корисніше запитати себе:
«Що зі мною відбувається зараз?»
«Що я відчуваю?»
«Чого мені зараз хочеться або що мені потрібно?»

Минуле не обов’язково постійно пам’ятати, щоб воно впливало на теперішнє — через наші реакції, вибори й стосунки.

Якщо відчуваєте, що якийсь досвід із минулого досі впливає на ваше життя, — з цим можна працювати в терапії 🤍

Катрич Ольга | психолог pinned a photo

Запрошую у терапевтичну групу для мам і тат 🤍
«Неідеальне батьківство» стартує 24 вересня 🍁

Це 12 онлайн-зустрічей у Zoom, які проходитимуть раз на два тижні, щочетверга з 18:00 до 21:00.

Групу проводимо я Ольга Катрич та Аліса Кабешева - психологині, гештальт-терапевтки й мами, які знають тему батьківства не лише з професійного, а й з особистого досвіду.

Кількість місць у групі обмежена.

Для запису та уточнення деталей Напишіть «+» - і я надішлю деталі.
Або Tel: +380 68 915 1226
TG: @katrich_psy
Inst: https://www.instagram.com/olgakatrich.psy/
Або заповнюйте форму https://docs.google.com/forms/d/17UGofVCZ-RKCWC9qSY1BY7fQtJrdBiSMD8UUb6MrOec/edit?hl=uk
https://olgakatrich.com