Наскільки чорна ця твоя любов? Як крадені черешні.
Чорна, як ніч понад потягом. Чорна, як зустріч у тамбурі. Як сажа на паротягові Чорна, як гуркіт коліс.
Камери мого серця чорні, як стіни Сицилії. Етна у мене всередині, і в Етни також безсоння. Пʼє чорне із кардамоном, а на десерт — карамель.
Чорна, як душі у маркерів. Чорна, як руки художника. Чорна офортна пластина — продряпай на ній нам зірки.
Чорна, як типографська фарба для заголовків ранкових газет із новинами про небо над твоїм містом, про трафік серцево-судинний, графік відключення темряви, чорний піар хмар.
Плани у мене теж чорні, наче вказівники, щоби заплутати ворога ще на початкові вторгнення.
Але моя маленька (чорна) сукня занадто обтічна, щоби чинити в ній опір твоїм обіймам терпким.
Колір пасує тобі до душі і кожного з твоїх сердець чи шрамів від них, бо немає (або шукаю й не бачу).
Бо шукати у тебе серце — це як шукати чорного кота у чорній кімнаті — він неодмінно перейде мені дорогу. На щастя. Чорне, як шовковиця.
Млосно Велелюбні pinned «Трошки розповім про те, що відбувається у цьому каналі. Власне, ви можете бачити дуже багато проєктів: аніме, дорами, лакорни, американські мультсеріали, сіткоми, фантастика, повнометражні фільми, ігри. Все це я роблю з різними неймовірно талановитими людьми…»
Трошки розповім про те, що відбувається у цьому каналі. Власне, ви можете бачити дуже багато проєктів: аніме, дорами, лакорни, американські мультсеріали, сіткоми, фантастика, повнометражні фільми, ігри. Все це я роблю з різними неймовірно талановитими людьми з вмотивованих до дії команд.
І на цьому каналі є лише один особисто мій проєкт, який я захотіла зробити, кличу в допомогу людей і він виходить лише тут, після чого опиняється на сайтах, типу Anitube тощо. Що це за проєкт? Правильно, аніме про Мумі-тролів 🫠
Отаким довгим вступом я готувала вас до того, що нарешті готова наступна серія!
Поки на недокраїні-бензоколонці чомусь знову закончівся бензин, вже зібралась половина необхідної суми на Щезники для 159 ОМБр!
Це круть. Трохи більше половини суми вже є. Наразі маємо на банці 33 кілогривні з хвостиком з необхідних 65 700. А це значить шо? Це значить шо півтора детектора літаючого гавна вже точно боронитиме життя наших воїнів на харківщині. Паднажмьом!!!
🎙 «Перед вами — “Бургернра Боба”. Це мультсеріал про сім’ю Белчерів, які тримають маленьку бургерну. Боб — буркотливий, але чесний кухар. Його дружина Лінда — оптимістка, яка підтримує всіх. А діти — справжній хаос: Тіна мріє про романтику, Джин живе музикою й дивними жартами, а Луїза — геній афер у рожевих вушках. Кожна серія — нова пригода, тож не хвилюйтеся: можна сміливо стартувати з дев’ятої!»
Серпень — це зовсім інша історія літа. Інший зелений, багато іржавого листя каштанів, Холод вночі, інакше блакитніє ранок. Дим над водою надвечір, і краще вже плечі накрити.
Серпень — це час, коли падають зорі у морок. Коли стигнуть слова, наливаються соком осіннім. Час, коли треба обрати, що стале, що змінне І відкривати шампанське — та так, щоби вистрілив корок.
Час говорити, що любиш і час готуватись до чогось нового. Шкіру міняти, позбутись морської засмаги. Цей серпень як ліки, як спосіб долання тривоги. Серпень — це місяць дороги і спраги.
Дні — палітра Ван Гога. Стежка колеться, боляче босими В трави падають яблука, сукні спадають з плечей. І вже надто виразно чуються подихи осені. І ще зовсім по-літньому кожен твій дотик пече.
Дні йдуть на спад, проявляється те, що на споді. Глибшають гирла, у горлі іржавіють перші застуди. І це літо так швидко мине, що про нього вже можна забути. Але серпень залишиться з нами назавжди, мов спогад.