"Книгоман"

– Які книжкові чоловіки тобі подобаються? – питали її.
– Всі, – відповідала вона.

А потім виявилося, що книжкові чоловіки реальні.
Владні й турботливі. Зухвалі й ніжні. Ті, про кого мріють ночами, гортаючи сторінки, тепер можуть опинитися поруч. І найсміливіші фантазії з ними вже не існуватимуть лише в голові. Красені самі подбають про продовження.

Тут не потрібно обирати одного. Ти можеш спробувати їх усіх.
А далі залишається тільки вирішити, з кого почати.

Читай ПОРТАЛ У ГРІХ - гарячу читацьку фантазію. 🔥🔥🔥
#ЧЖЧ #потраплянка #гумор #дуже_відверто

🎈МІСЯЦЬ ЗНИЖОК НА КНИГИ УСТИНИ ЦАЛЬ🎈
💰 02.10 — «Наодинці з ошуканкою» зі знижкою 20%💰

Сергій таким самим повільним, лінивим жестом скинув сорочку, відкривши її погляду в міру широкі плечі і рельєфні груди, обтягнуті зайвим шматком тканини.
— Накинь на себе, доки не привезли твої речі.
— Що?
Лія не одразу зрозуміла, що він віддає їй свою сорочку. Похапцем забрала річ і прикрилася нею, але одягати не квапилася.
— Очікувала чогось іншого?
— Авжеж не чекала, що останньою сорочкою поділишся.
Він прищурив очі, як часто роблять люди з короткозорістю.
— Знову збиралася спокушати? Думала, візьму тебе тут і зараз — й це вгамує мій гнів?
Лія обурено пирхнула.
— Я не Бастилія, щоб ти мене брав.
— От і добре, бо я теж не французький революціонер.


📚ЧИТАЙТЕ РОМАН ТУТ📚: https://booknet.ua/reader/naodinc-z-oshukankoyu-b331249?c=3309621&p=1

7️⃣ 😉😉😉😉😌😉😉
😉😚😉😉😌😉😌😌
МАШКИ СОКОЛОВОЇ 🤩

Чи випадково те, що Юля сідає по центру, а Марина з Машею по обидва боки від неї таким чином, що біля кожної з них може сісти лише хтось один?
Насправді логічно було б сісти рядком, залишивши вільними два крайні місця для нас із Костею, але в цій компанії логіка явно покинула чат. А що саме прикольне і поки що дивне для мене – ніхто не звернув на це уваги. Ну крім мене звісно. 
Костя, логічно з точки зору розподілу місць, але абсолютно нелогічно з точки зору особистої безпеки, сідає поруч із Мариною, яка лише за останні хвилин десять готова була його вбити разів шість. І це лише ті, які я нарахував.
Я ж займаю єдине вільне місце поруч із Машею, радіючи лише тому, що знаходжуся подалі від місця бойових дій між тими двома. І поки мій друг лізе на рожен, провокуючи руду, я вирішую, що моя найкраща стратегія на сьогодні – зберігати нейтралитет і тримати склянку з бурбоном якомога ближче до себе.

🔝 Читати історію тут:
https://booknet.ua/book/sm-shalenih-pobachen-mashki-sokolovo-b459504

🔝Вхід в додаток: https://lnk.booknet.ua/01m3v34bweesemjefn60nd6y0c

📚 "У ліжку з Морозом"❄️
✍🏼 Лана Жулінська

📌Щоб не проґавити його, довелося приїхати під його будинок раніше та чекати в автомобілі. А щойно Морозенко вийшов з під'їзду та наблизився до мене, я опустила скло:
— Макаре Сергійовичу, куди так поспішаєте? Можливо, Вас підвезти?
Він не очікував мене побачити тут, та ще й так! Зупинився і пильно глянув на мене, потім обвів поглядом автівку.
— І звідки в тебе машина?
— Гарно себе показала, — пожартувала, але Морозенко не оцінив. — Сідай, дорогою розкажу.
— Незвично мені сидіти на пасажирському, тим більше з водійкою.
— Серйозно? — здивовано глянула на нього. — Ти не їздив із дівчиною за кермом?
— Ні.
— Тоді вважай я в тебе перша, — я сьогодні прямо генератор тупих жартів, але цей викликав у Макара усмішку.

— Дурко. Симпатичне, харизматичне, талановите дурко!
— Згоден. Згоден на все, що ти скажеш. На всі твої умови, аби лише ти була поруч.
— Завтра ввечері ти отримаєш мою остаточну відповідь.
Завтра моє життя круто зміниться. Будь-яке моє рішення призведе до цього, і моє «так», і моє «ні».
Роман: "Моя маленька Колючка"
https://lnk.booknet.ua/01m2qkmjyfnaxkygqarp149gjg

Ліфт здригається і різко зупиняється.
   Я хапаюся за те, що переді мною. Ой!
   Темрява триває лише кілька секунд, після чого аварійне освітлення вмикається. Я дивлюся на чоловіка навпроти. Він дивиться на мене.


🤩"Не такий ти й святий" 24:00

Затишна осіння новинка, про непростий вибір між обов'язком і закоханістю🧚‍♀️

— Це нечесно! — обурилась вона і навіть кулаками по столу гепнула. — Не міг він з'явитись у моєму житті трохи пізніше?

— Доню, — втомлено потер перенісся її любий батько. — Лорд Сольвейр і так дав тобі два роки свободи, а міг же зажадати негайного шлюбу. І навіть так він дозволяє тобі довчитись в академії, просто вирішив, що настав час все оформити офіційно й ми підписали шлюбний договір.

— Сольвейр? Той самий Сольвейр? З Ауреліна?

— Лорд Ардан Сольвейр, — з притиском уточнила мати, наче саме від її тону чоловік мав стати більш привабливим. — Шанований чоловік, донечко. І хоч йому вже сорок сім, та для магічно обдарованих це невелика різниця у віці.

— Тобто ви мені брехали весь цей час? — мало не на ультразвук перейшла дівчина. — Ви підтримували мої прагнення вчитись і працювати після академії, хоча знали, що заміжжя мене чекає одразу після випуску?

Читайте 👉 Мій крилатий ректор

Виставка поступово добігала кінця, відвідувачі почали потроху розходитися, офіціанти прибирали порожні келихи, а місцеві критики, вдосталь наговорившись і показавши свою ерудованість та вміння розбиратися у сучасному мистецтві, потягнулися до виходу. Денис і Божена весь цей час стояли біля картини з темним лісом та невимушено базікали про все на світі: про сучасне мистецтво, про Київ, про дивну осінню погоду. Виявилося, що вони обоє не люблять туману й дощу, слухають Джиммі Гендрікса і обожнюють жахи Стівена Кінга…
З цією дівчиною було напрочуд легко. Вона не ставила дурних запитань, не намагалася лізти в душу і, що найголовніше, не дивилася на нього з тим жалісливим співчуттям, яке так дратувало Дениса в інших людях.
— Знаєте, виставка ось-ось закриється, — несподівано для самого себе запропонував Денис. — Але тут поруч є непогана кав'ярня, там роблять чудове капучино. Може, складете мені компанію? Звісно, якщо ви нікуди не поспішаєте.
Божена трохи схилила голову, ніби обмірковуючи пропозицію, а потім її сірі очі весело блиснули.
— Капучино — це чудовий аргумент. Я з радістю, Денисе.
Він попередив Ганну та Максима, що йде, попрощався з власником галереї, і вони з Боженою вийшли на вечірню вулицю, пройшли буквально один квартал і зайшли в невелику й затишну кав'ярню. Сівши за столик біля вікна, замовили каву і почали знову спілкуватися.
— Вибачте за пряме запитання, — раптом запитала Божена, дивлячись на його праву руку, де рукав светра трохи підскочив, оголивши чорний матовий метал зап'ястя. — Але як вам вдається знімати? Я маю на увазі, що професійна фотографія — це ж, напевно, важка техніка, об'єктиви, штативи... Це ж, мабуть, неймовірно складно з протезом?
Більшість людей соромилися питати про його руку, але Божена зробила це так просто і природно, що Денис зовсім не відчув дискомфорту.
— Насправді, це навіть дає певну перевагу, — усміхнувся він, поклавши обидві руки на стіл. — Цей протез — дуже сучасна біонічна модель. Зроблений із карбону. Ну, це такий спеціальний матеріал, дуже легкий і міцний. Датчики тут підключені напряму до нервів, тому я керую нею так само, як і звичайною рукою. Вона працює навіть краще, ніж ліва рука, ніколи не тремтить, тому я можу знімати вночі без штатива. От, бачите, які круті переваги…
— Ого! Це звучить так, неначе у вас є суперздібність, як у супергероїв, — усміхнулася Божена. — Як круто зараз розвинулися технології, це ж правжній кіберпанк у реальному житті!
У цей момент до столика підійшов офіціант і поставив перед ними дві великі чашки з гарячим капучино.
— Дякую, — кивнув Денис і звично простягнув праву протезну руку, щоб узяти свою чашку.
Він подумав про те, що треба м'яко обхопити ручку чашки, і його мозок послав звичний сигнал до протезу. Але раптом щось пішло не так.
Замість того, щоб обережно взяти чашку, його протезні пальці з силою зімкнулися на ній. Сервомотори в руці зненацька тихо, але дуже різко засичали. Денис не встиг навіть зреагувати, як пролунав гучний хрускіт, чашка просто тріснула під тиском його штучних пальців, і гаряча кава розлилася на стіл брудною великою плямою.
— Чорт! — Денис різко відсмикнув праву руку, немов обпікшись, хоча протез не відчував нічого.
Чоловік із переляком дивився на свій чорний кулак, який усе ще був міцно стиснутий. Трясця! Він не міг його розтиснути! На якусь жахливу й безкінечну секунду йому здалося, що всередині протеза щось пульсує, щось гаряче і живе. Як учора вночі...
👇👇👇
https://booknet.ua/book/tam-de-zhive-tuman-b460078

7️⃣🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥
🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥
МАШКИ СОКОЛОВОЇ 🐱

– Костя щось казав про сім побачень.
Намагаюсь долучитись до розмови, раз я вже тут, але…
– Тріпло, – перебиває руда, удавано кашляючи в кулак та зиркаючи на Костю.
– Не розтріпав, а поділився інформацією. Різницю відчуваєш? – не залишається у неї в боргу він.
– Так, сім днів – сім побачень, – відповідає на моє попереднє питання Маша, трохи знітившись. – Думаєте це дивно?
– Зовсім ні! – кажу без тіні сумніву, але ж чорт, це реально дивно. І сама ідея, і шлях її реалізації.
– А я думаю, що дивно, – вона дзвінко сміється, кумедно так закидаючи голову. – Але з Мариною марно сперечатись… і стосовно кандидатів з сайту теж.
– А хіба на сайті знайомств можна знайти собі чоловіка? – щиро дивуюсь, знаючи який зазвичай контингент там реєструється, і отримую миттєву відповідь від рудої:
– Ти не повіриш, але на сайті знайомств кожен другий – це вже чийсь чоловік.

🔝 Читати історію тут:
https://booknet.ua/book/sm-shalenih-pobachen-mashki-sokolovo-b459504

🔝Вхід в додаток: https://lnk.booknet.ua/01m3v34bweesemjefn60nd6y0c

🔥ЗНИЖКИ на 4 захопливі книги🔥

❤️‍🔥Повернути Ліліт: Він — новий кримінальний король: холодний і безжальний.
Вона — сестра його ворога.
Колись його серце розбилося на сотні уламків — доля роз’єднала закоханих на п’ять довгих років.
Та коли жінка повертається, тримаючи за руку маленьку дівчинку, вороття вже не буде…
Чи спалахнуть почуття з новою силою, чи це багаття згасло назавжди?

❤️‍🔥Залежність Ворона: Він — Ворон, права рука кримінального короля. Хижак у тіні міста.
Вона — двадцятирічна поліцейська. Донька чоловіка, якого вбили його люди.
Вона ненавидить його світ.
Він одержимий нею.
Коли Ворон дізнається про її небезпечну слабкість — фетиш на маски, — переслідування стає грою на межі страху й бажання.
Це історія сталкерингу, темної пристрасті й вибору між помстою та забороненим потягом.

❤️‍🔥Істинна для демона: Вона втекла від закоханого демона. А він шукав її довгих п’ять років.
Викрадений медальйон подарував їй ілюзію вибору, але долю не обдуриш.
Фатум знайде її й навчить кохати.
Однак на шляху закоханих стануть вороги, готові боротися до кінця.
Чи зможуть відьма та демон подолати всі небезпеки на шляху до омріяного щастя?

❤️‍🔥Єдина для Розбивача Сердець: Він — демон, князь розбитих сердець, що вирвав власне серце, аби ніколи не відчути кохання. Вона — володарка води, непередбачувана, мов сама стихія.
Їх поєднує договір. Коли він прийшов за нею, не здогадувався, що ця угода може зруйнувати його холодний світ.
Таємниці, небезпека і почуття, яких ніхто не чекав… Кам’яне серце інколи починає битися, попри наші бажання.

Сторінка автора👇
https://booknet.ua/anzhelka-goran-u11189444

Я вже скуштувала кілька шматочків: це була проста, але така смачна страва… Я жувала омлет, хрумку картоплю, тягучий сир і думала: а коли мені хтось готував сніданок? Мама? Років шість тому, сім? А так, щоб чоловіки? Ніхто і ніколи… Разом з омлетом проковтнула і сльозу.
— Все добре, Морквинко? — тихо запитав Ден, дивлячись на мене.
— Так, — підвела погляд на нього. — Мені дуже приємно все, що ти робиш для мене… Просто я не звикла… Не знаю, що мені робити…
— А що тобі хочеться? — м’яко запитав Ден. — Немає методички, яка би нам підказала, що робити.
Я доїла сніданок, витерла губи серветкою, відпила кави. Замислилася.
— Мені хочеться… до тебе на ручки, — зізналась я і відразу спалахнула до коренів волосся.
— Ммм, ходи, — Ден відсунувся від столу разом зі стільцем і поплескав по колінах. Його обличчя було вельми задоволеним.
Мов мале дівча, я з хвилюванням встала зі свого місця і залізла до нього на коліна. Вагалася всього мить, але просунула руки йому під пахвами й обійняла за спину, поклала голову на груди Дена і заплющила очі. Він обійняв мене у відповідь, легенько гладив по спині й голові. Мені було так добре… Здається, ця поза стає моєю улюбленою… Якась залежність… Як я тепер буду жити без можливості ось так забратися на нього?..

📖"Руда для масажиста"

Голосування триває.

В п'ятницю закриваємо рубрику.

Марина Блейк — випускниця дитбудинку і скромна помічниця у видавництві. На корпоративі її хлопець заради парі публічно висміює їхні стосунки. Після цього Марина напивається, плутає поверх і заходить не в свій номер — а до незнайомця в рушнику. Біль і злість вибухають шаленим с*ксом без імен.
За кілька тижнів тест показує вагітність, а хто батько — вона не має жодного уявлення. Та декілька років потому із «сірої мишки» вона перетворюється на рудоволосу бестію з дипломом маркетологині — і більше не збирається тікати, а вирішує знайти батька своєї дитини. Єдина зачіпка — назва компанії, що тоді орендувала цілий поверх.
Та коли Марина потрапляє всередину, виявляється, що високих накачаних красенів тут більше, ніж достатньо. Як зрозуміти, хто з них був тієї шаленої ночі в її ліжку?

https://booknet.ua/book/shalena-nch-b448152
Роман 18* тому потрібна реєстрація для проходження читання 📚❤️

Вона проста дівчина, а він самовпевнений мажор і її головний конкурент. Обоє претендують на одне місце в елітній Академії. А ще їх обох помилково поселили в одній кімнаті. Шалена хімія і несподіване кохання гарантовані...

👇👇👇
https://booknet.ua/book/pomilka-404-kohannya-b458779

ЗНИЖКИ 01.10🔥👇

«Істинна для чаклуна»
Віка випадково проходить крізь червону завісу і опиняється в світі, де існує магія. Там її зустрічає герцог-вовкулак, проклятий втратити свою пару. Їхній зв’язок неминучий — але кохання може стати як порятунком, так і вироком.

"Шукаємо тата"
Вона втратила подругу, але пообіцяла піклуватися про її сина. Лізі потрібна згода біологічного батька на всиновлення, та на її шляху стає його старший брат, який несподівано вирішує сам боротися за дитину.

"Експрес-сім'я на місяць"
Він імпровізує і називає незнайомку своєю дружиною. Їй потрібні гроші, тож вона погоджується зіграти з ним у родину.

“Моя заборонена спокуса”
Вона — нова гувернантка його племінниці. Він — чоловік, з яким у неї була лише одна ніч, про яку обидва мали забути.

Спадщина з бонусом”
Ми вдвох отримали будинок в спадщину і нам обом наразі немає де жити, крім нього, а ми з дитинства не любили одне одного.

Потрібний наречений - 20%
Він хотів розважитися, тому погодився зіграти нареченого незнайомки.

🎈МІСЯЦЬ ЗНИЖОК НА КНИГИ УСТИНИ ЦАЛЬ🎈
🌋 01.10 — «Вулкан для Венери» зі знижкою 17%🌋

— Знаєш, є багато дурних стереотипів про те, що вважається ознакою справжнього чоловіка, а що ні. Плакати не можна, брати на себе відповідальність треба. Ненавиджу такі речі. Але є дещо, що, як вважаю, справді не личить чоловікові. Вдавати з себе крижаного неприступного принца, який боїться зізнатися жінці у почуттях — ось що не по-чоловічому. Це боягузтво — поводитися так, ніби від зізнання корона з голови впаде. Ще гірше — вважати, наче цим визнаєш свою підпорядкованість, нижчість, верховенство жінки над собою. Дурня. Кохати когось — не гріх, не злочин і не прояв слабкості. А уміння зізнаватися у будь-чому — це завжди прояв сили. — Він замовк, облизав губи, а тоді додав: — Тому, міс Венеро, доки я тебе кохаю, ти про це знатимеш. І якщо раптом розлюблю, теж скажу прямо.

📚ЧИТАЙТЕ РОМАН ТУТ📚: https://booknet.ua/book/vulkan-dlya-veneri-b231454?open_details=1

– Мені дуже шкода, і я безмежно вдячний твоїй мамі, – промовив я, схрестивши руки на грудях. – Але фіктивний шлюб... Вікторіє, це занадто.

– Це єдине, що спрацює! – гарячково перебила вона. – Якщо я просто ховатимуся в тебе — вони знайдуть мене.

– Послухай, – спокійно мовив я. – Якщо річ у безпеці, я можу допомогти тобі виїхати з країни. Маю зв'язки, ми організуємо це швидко.

– Ні... – вона заперечно хитнула головою, а в очах спалахнув розпач.

Посилання на книгу 👇🏻

https://booknet.ua/book/zahisnik-za-kontraktom-b459734

Вона опинилася в іншому світі.
Проте замість того, щоб стати лагідною й беззахисною, дівчина вирішила влаштувати місцевим крихітний апокаліпсис. 😏🔥

Чоловіки — в шоці.
Магія — під загрозою.
Віра — явно не той «подарунок долі», на який вони розраховували.

💥 Тетяна Арден «Чоловіки в шоці від потраплянки»

Карколомна героїня, владні красені, чари, гумор і романтика з шаленими іскрами.

Зазирайте. Буде гаряче! 😉

📚 "По сусідству з Грозою"
📌 Романтична комедія, читати безкоштовно
💬

— Що в тебе? — поцікавилась, заглядаючи в передбачення Вадима. — "Всьому свій час" Хм, як багатозначно.
Я зіронізувала, тому що це така розмита порада, яка підійде будь-кому, і почала розгортати свій папірець, нічого "надзвичайного" не очікуючи там побачити.
— Не треба так скептично ставитись до передбачень, — зауважила жінка, а я і її слухала в піввуха, читаючи напис. — Ви обрали саме те, що вам потрібно в цей момент.
— Ой, а в мене тут помилка:"Краще журавель в руках, ніж синиця в небі". Правильно ж тримати синицю!
— Для кого правильно? — пильно глянула жінка, від чого я знітилась.
— Ну, прислів'я так говорить.
— Хай собі говорить, а у вас передбачення: у вас журавель в руках — тримайте його міцніше,— на кінці фрази ця незнайомка усміхнулась, розвіюючи гнітючу атмосферу.
— Зрозуміла, Лізо, тримай свого журавля! — закинув руку мені на плечі Вадим. Йому точно сподобалось трактування мого передбачення, він же як завжди це приміряв на себе.