⬜⬜⬜⬜⬜⬜🔴⬜ з Морвенна Мун

Морвенна Мун (Morwenna Moon) — це ви чи ваша авторська маска?
Абсолютна маска! Морвенна — прекрасна, вразлива дівчина, яка не матюкається і свято вірить у добро. Якби ви знали мене в реальному житті, ви б швидко зрозуміли, що ми з нею... ну дуже різні люди. Але ми непогано вживаємося разом!

Яка ваша найбільша авторська слабкість?
Це візуал і саундтреки. Замість того, щоб сісти й дописати главу, я можу годинами створювати обкладинки, робити відеотизери або підбирати ідеальну музику для сцени. Герої страждають, сюжет стоїть на паузі, а я шукаю правильний ракурс для картинки!

Що для вас важливіше: пристрасть чи сильний сюжет?
Сюжет! Завжди сюжет. Пристрасть — це лише спеція, а основна страва — це історія. У моїх книгах навіть сцени сексу чітко підпорядковані сюжету та розкриттю героїв. Якщо секс не рухає історію вперед або не змінює персонажів, значить, йому там просто не місце!

Ви спочатку вигадуєте героїнь чи їхню історію?
Усе й одразу! Як тільки в моїй голові спалахує ідея нової книги, я вже чітко бачу, якими будуть її героїні. Вони приходять разом із сюжетом, ніби в одному комплекті. Я не можу уявити історію без них, а їх — поза межами цієї історії.

Чи траплялося закохуватися у власну героїню?
Ніколи. Я не пишу поліаморію! 😅 Мої героїні вже мають свої ідеальні пари, тож третя там точно зайва, навіть якщо ця третя — їхня авторка.

Яку героїню було найважче відпустити?
Це пара — Сейді та Джесс із циклу «Від іскор до попелу». Я їх обожнюю і зізнаюся чесно: до кінця я їх так і не відпустила. Тому читачі ще стовідсотково зустрінуться з ними, принаймні в ролі другорядних персонажок!

Чи є тема, яку ви хочете написати, але поки не наважуєтеся?
Здається, такої теми просто не існує! Після того, як я писала про піратів, привидів, Дикий Захід і дарк-роман, боятися якихось тем уже пізно. Якщо ідея приходить мені в голову і по-справжньому драйвить, я просто сідаю і пишу. Моя головна проблема — не наважитися, а знайти час на всі ідеї, які вже стоять у черзі!

Де для вас проходить межа між пристрастю та провокацією?
Ця межа насправді дуже проста. Провокація — це коли ти вставляєш шокуючу чи відверту сцену просто заради того, щоб читач сказав «Ого!», але на історію вона ніяк не впливає. А пристрасть — це коли емоції та дії героїнь невіддільні від сюжету. Якщо сцену можна вирізати і книга нічого не втратить — це дешева провокація, і мені таке не цікаво.

Чи повинна любовна історія обов’язково мати щасливий фінал?
В мене — виключно так. Лесбійські пари і так занадто часто отримують суцільне «скло» і біль в інших творах. Тому я принципово пишу для них хеппі-енди. Мої героїні мають бути щасливими, це навіть не обговорюється.

Що страшніше для героїні: втратити кохану чи втратити себе?
Нікого і нічого ми не втрачаємо! 😂 Ми ж щойно говорили про обов'язкові щасливі фінали. Я, як авторка, просто відмовляюся ставити своїх дівчат перед таким жахливим вибором. Вони пройдуть крізь пекло, щоб зберегти і себе, і свою кохану. Ніяких компромісів!

Яка ваша книга найбільше схожа на вас?
Скоріше не книга, а конкретна героїня! Це Морріган О'Флаєрті з піратського роману «Та, що купила вітер». Вона та ще біснувата істеричка! 😂 От у ній, мабуть, найбільше мого справжнього характеру, який я зазвичай старанно ховаю за маскою правильної і ніжної Морвенни.

Яку свою історію ви б хотіли пережити особисто?
Я б точно не відмовилася побувати у вестерні! Проміняти сучасність на Дикий Захід, опинитися десь у преріях, покататися на конях і потримати в руках справжній револьвер. Там своя, абсолютно неповторна атмосфера свободи, яку дуже хочеться відчути наживо.

Чи є ваша книга, яку ви соромилися б дати прочитати рідним?
Тут справа швидше не в соромі, а в турботі. Тата я просто оберігаю від контенту 18+ — йому мої літературні пристрасті точно ні до чого! 😅 А от щодо мами... Якби вона була жива, я б давала їй читати абсолютно все. Думаю, я б із радістю ділилася з нею кожною написаною сторінкою.

Який ваш сюжет міг би стати справжнім скандалом?