Коли Сашка побачила у квитках, КУДИ вони летять, то спочатку не повірила. Перечитала ще раз, протерла очі, подивилася знову, а коли зрозуміла, що вони з Владом летять до Південної Кореї, то заверещала так, що її почули не просто усі присутні в аеропорту, але й гуманоїди на Марсі.
– Усе добре, це моя дружина так радіє весільній подорожі, – пояснив Влад, коли на Сашку звернули увагу люди.
– Як же я тебе кохаю! – закричала дівчина та застрибнула на Влада, навіть не помічаючи людей довкола.
Хтось покрутив пальцем біля скроні, хтось поглянув з осудом, але більшість людей усміхалися, бо саме такий вигляд має істинне кохання та щастя.
– Якщо ти з мене не злізеш, то ми запізнимося на літак, – мовив Влад.
– Не запізнимося. Я знаю, що ти в мене чарівник і зупиниш його для мене, і зірку з неба дістанеш, і... і... Ну, ти в мене найкращий! – зробила комплімент Саша.

https://booknet.ua/book/zhnka-na-godinu-b455684