– Ви дуже люб’язні, Ваша Світлосте, – ніжно всміхнувшись, леді Ванґор першим ділом обдивилась обидві речі, й тільки після цього спритно застебнула на шиї нічого не підозрюючого Фартіка нашийник та миттю активувала його. А вже потім повернула на свій жилет брошку. – Навіть не знаю, як вам віддячити, – сяйнула вона на Альвіса своїми насичено-бурштиновими очима, від чого його шкірою прокотилась дивна вогняна хвиля, кидаючи у незвичний жар.

– Що ви, леді Ванґор! Мені цілком достатньо вашої милої усмішки, – він схилився до руки дівчини й, обережно підхопивши своїми пальцями її – тендітні, торкнувся їх ніжним цілунком. – Сподіваюсь, тепер ніщо не порушить спокій палацу.

– Я теж на це сподіваюсь, – напружено озирнулась вона на Фартіка, котрий, збагнувши як його одурили, почав смикати лапками нашийник, сердито фиркаючи при цьому. Але тепер йому не пощастило.

Задоволено всміхнувшись, Альвіс рушив до дверей:

– На все добре, леді Ванґор, – опинившись в коридорі, він одразу ж попрямував до свого кабінету – браслет був дуже дивним, і з ним треба було розібратись.

https://booknet.ua/reader/polyuvannya-na-princa-b460206?c=5136753

#фентезі #гумор #книгиукраїнською #роментезі