— Плачу сто тисяч, якщо ти зараз же відвезеш мене подалі звідси, — ця навіжена накинулась на мене, вхопивши за комір рубашки. Я не встиг нічого зрозуміти, як вона з вітром влетіла на переднє пасажирське сидіння мого “Мерседесу”.
— Що за херня, дамочко? — проричав я. — Ви хто в біса така?
— Слухай, на це немає зараз часу! Рушай, негайно! — вона репетувала так, ніби за нею гналися дикі вепри. Вона була надто налякана, щоб брехати.
Я швидко окинув її оком, оцінюючи обстановку, хоча про всяк випадок завів авто і поглянув в дзеркало заднього виду.
За нею дійсно хтось гнався, а вона була в бісовій весільній сукні з фатою.

— Вони наздоганяють! Рушай, кажу! Хочеш, я віддам тобі зараз же свої сережки, вони дуже коштовні. Хочеш, дам каблучку! — незнайомка почала стягувати із безіменного пальця обручку з діамантом, що був розміром ледь не з цілу фалангу.
Я не знав, хто вона така, але за нею гналось три якихось покидька в костюмах і мені такі приколи нафіг не всрались. Втикнувши передачу, я натис на газ. Вона квапливо зачиняла дверцята, напихуючи білою тканиною авто, але частина довжелезного подолу сукні все одно застрягла між порогом і дверцятами та розвіювалась під час руху вітром.
За кілька секунд моя ластівка гнала під сотню, через кілька кілометрів я уже був на швидкісному шосе, а адреналін поступово наповнював мою кров.

Коли ми почали покидати межі міста на швидкості під двісті, я ударив кулаком в кермо і гучно засміявся. Так! Хіба може бути, щось краще за це? Я відчував, як моє тіло було зібране, і мʼязи всюди аж пекли. Ми нарешті відірвались від “хвоста” і почуття тріумфу застилало очі. Ах***нна в мене видалась пʼятниця.

— Ну то як справи, мала? Маєш плани на вечір? Не проти випити пару келихів винця, познайомитись? Ні? — я тихо засміявся собі під носа. Вона мовчала і втупилась поглядом в дорогу, впираючись доронею в торпеду авто, сидячи боком, в спробах якось опанувати власну сукню з біс його зна якою кількістю шарів фатину. — А ти не дуже балакуча, як для майбутньої дружини. Скажи чесно, це така тема зараз? Бігати в весільних сукнях по місту в пошуках чоловіка?
— Закрийся, я думаю! — почала волати незнайомка.
— А ти надто язиката, як для жінки, що застрибнула в авто до чужого мужика, не здається?

https://booknet.ua/reader/narechena-vtkachka-druzhina-voroga-b451430?c=4985772