За кілька хвилин…
Що ж вона такого показувала хлопцям-футболістам?))
Мирослава хлопнула кришкою ноутбука і уважно подивилася на команду. Хтось сидів із кам'яними обличчями, хтось досі посміювався. Іванович у своєму кріслі сидів спокійний, як гусь, наче дивився це «кіно» вже не вперше.
Мирослава вказала пальцем на закритий ноутбук і холодно запитала:
— Це заслуговує на повагу?
https://booknet.ua/reader/fol-dv-smuzhki-vd-kaptana-b456734?c=5071398&p=1