⛨ ХОРУГВА – історичний клуб

🎨🇺🇦 «Іван Сулима — гетьман Війська Запорозького Низового»

📍 Україна
⏳ 1992 рік
🖌 Данило Нарбут

Перед вами — історична парсуна Івана Сулими, гетьмана Війська Запорозького Низового, створена видатним українським художником Данилом Нарбутом у 1992 році.

Гетьман зображений на повний зріст у традиційному козацькому вбранні, з клейнодами та символічними написами-цитатами на тлі.

Твір належить до масштабної історичної серії Нарбута, присвяченої гетьманам і полковникам XVII століття — діячам, які формували військову та державницьку традицію Гетьманщини.

У своїх парсунах художник переосмислює давню українську портретну традицію, поєднуючи декоративність, символізм і урочистість козацького образу.

Оригінали робіт цієї серії зберігаються в музейних фондах України, зокрема в Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» та Черкаському художньому музеї.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

🎨🇺🇦 «Іван Брюховецький — гетьман Лівобережної України»

📍 Україна
⏳ 1991 рік
🖌 Данило Нарбут

Перед вами — історична парсуна Івана Брюховецького, гетьмана Лівобережної України, створена видатним українським художником Данилом Нарбутом у 1991 році.

Гетьман зображений із булавою — символом влади, на тлі декоративного орнаменту та портрета московського царя Олексія Михайловича.

Твір належить до відомої серії Нарбута, присвяченої гетьманам та очільникам козацької держави, і виконаний у стилі української портретної парсуни XVI–XVII століть.

Урочиста композиція поєднує образ гетьмана, символи влади та історичний контекст доби, створюючи виразний портрет одного з найсуперечливіших очільників Гетьманщини.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

До Дня захисників і захистниць України

📍 Дніпро, Соборна Площа 🇺🇦

📸 Пам'ятний знак на честь Акту Злуки

Це перший у Дніпрі пам'ятник на честь вшанування Акту Злуки УНР та ЗУНР на Соборній площі м. Дніпро.
На честь цієї історичної події український вірмен Гарнік Хачатрян — український скульптор вірменського походження — створив пам'ятник на честь Акту Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року.

Місце для пам'ятного знака обрали не випадково — неподалік на площі поховані 14 воїнів УНР, які воювали в полку «Січових стрільців — Вільних козаків». Цю площу називають «символічним місцем єднання Сходу та Заходу».

Наразі відомі прізвища лише двох загиблих з полку січових стрільців — вільних козаків, які поховані у братській могилі, — сотник Лугін та сотник Златоустов.

🗂 Джерело: архівна світлина.

⛨ @KhoruhvaKlubDnipro 🟦⬜️🌊

#НесемоХоругви 🇺🇦

🎨🇺🇦 «Козацький двір»

📍 Україна
⏳ XIX століття
🖌 Сергій Васильківський

Перед вами — мальовниче полотно видатного українського живописця Сергія Васильківського, присвячене традиційному українському сільському побуту.

У сонячному дворі — білена хата під солом’яною стріхою, селяни біля воза та звичний сільський простір. У простих деталях художник зберігає атмосферу українського села та його повсякденного життя.

Блакитне небо, світло й характерний пейзаж створюють відчуття спокою та гармонії, а традиційна архітектура нагадує про самобутність українського села Слобожанщини та Лівобережжя.

Васильківський залишив нам не просто пейзаж — а живий образ України, у якому природа, хата й люди становлять єдине ціле.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

📜 22 ВЕРЕСНЯ 1918 РОКУ — УКРАЇНСЬКЕ ВІЧЕ У ЛЬВОВІ

За кілька тижнів до розпаду Австро-Угорщини та проголошення ЗУНР у Львові відбулося велике українське віче.

22 вересня 1918 року в Народному домі зібралися українські політичні й громадські діячі та представники громади. Серед промовців були Кость Левицький, Степан Баран, Модест Левицький і Лонгин Цегельський. На вічі дедалі виразніше звучала думка про необхідність самостійно визначити майбутнє українських земель Галичини.

Водночас віча відбувалися й в інших населених пунктах краю. Зокрема, у Товмачі 22 вересня вимагали створення окремого українського коронного краю в межах Австро-Угорщини.

Ці події стали частиною ширшого українського вічевого руху, який восени 1918 року сприяв політичній консолідації українців Галичини.

Уже 18 жовтня була створена Українська Національна Рада, а в ніч на 1 листопада українські військові встановили владу у Львові. Так розпочався Листопадовий чин, після якого постала ЗУНР.

🗺️ Державності передують ідеї

⛨ ХОРУГВА – історичний клуб pinned a video

🇺🇦📚 Росія знищує не лише будівлі. Вона воює з українською традицією освіти.

Уночі 21 вересня російська атака по Запоріжжю знищила найстарішу будівлю Запорізького національного університету — третій корпус, зведений 1902 року. У ньому свого часу діяла Олександрівська жіноча гімназія. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей.

Понад століття ця будівля була частиною історії української освіти.

Вона пережила імперії, революції, війни та зміну політичних режимів.

Але не пережила російської війни.

І це має особливий символізм.

Російський лівототалітаризм уже не вперше намагається підпорядкувати собі українську освіту. Більшовицький режим нищив незалежні інтелектуальні середовища, переслідував українську інтелігенцію та підпорядковував університетське життя лівій тоталітарній державі.

Сьогоднішня РФ діє в іншій історичній формі, але знову веде війну проти українських міст, культурної спадщини та освітньої інфраструктури.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

🎨🇺🇦 «Іван Мазепа — гетьман України»

📍 Україна
⏳ 1991 рік
🖌 Данило Нарбут

Перед вами — історична парсуна Івана Мазепи, гетьмана України, створена видатним українським художником Данилом Нарбутом у 1991 році.

Гетьман зображений на повний зріст у розкішному старшинському вбранні, з булавою — символом гетьманської влади. Поруч представлено герб, що доповнює урочисту композицію.

Нарбут звертається до традицій української парсуни XVII століття, поєднуючи давню портретну манеру з власним художнім баченням козацької доби.

Перед нами — образ Мазепи як гетьмана, державника та однієї з найвідоміших постатей української історії.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

🎨🇺🇦 «Церква Святого Іллі в с. Суботові»

📍 Суботів, Черкащина
⏳ 1900-ті роки
🖌 Сергій Васильківський

Перед вами — полотно видатного українського художника Сергія Васильківського із серії «Типи українських церков», присвячене Іллінській церкві в Суботові.

Храм, збудований у 1653 році, є родовою церквою-усипальницею гетьмана Богдана Хмельницького та однією з найвідоміших пам’яток козацької доби.

Васильківський зображує святиню серед характерного українського краєвиду, приділяючи особливу увагу світлу, повітрю та простору. Церква постає не просто архітектурною пам’яткою, а мовчазним свідком козацької історії України.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

⛨ ХОРУГВА – історичний клуб pinned a photo

🇺🇦🇷🇸 Від Косова до Карпат: величне минуле та спільне майбутнє України й Сербії

7–8 серпня 2026 року Президент України Володимир Зеленський здійснив свій перший офіційний візит до Сербії.

Сторони обговорили економіку, європейську інтеграцію, енергетику, продовольчу безпеку та безпекову співпрацю.

Але особливу увагу привернула позиція України щодо Косова.

«Ми поважаємо територіальну цілісність наших партнерів, ми поважаємо міжнародне право, тому наша позиція щодо одностороннього проголошення незалежності Косова залишається незмінною».»

Для Белграда це питання виходить далеко за межі сучасної дипломатії.

🇷🇸⛰ Косово — більше, ніж територія

У XIX столітті сербський національний рух звернувся до подій Косовської битви 1389 року як до фундаментального історичного сюжету.

Поступово військово-політичні обставини битви відійшли на другий план, а центральними стали образи князя Лазаря, Мілоша Обилича, жертовності та боротьби сербів проти османів.

Так сформувався косовський міф — один із фундаментів сербської національної пам’яті.

Його особливість полягає в тому, що поразка може осмислюватися як моральна перемога.

Князь Лазар у цій традиції постає як символ жертовності заради вищого — духовного — порядку, а Косово перетворюється на своєрідну «святу землю» сербського народу.

⛪️🇷🇸 І це не лише міфологія.

На території Косова розташовані одні з найважливіших сербських православних святинь — Печська патріархія, монастир Грачаниця, Високі Дечани та інші пам’ятки середньовічної Сербії.

Тому в сербському національному наративі втрата Косова сприймається не просто як втрата території.

Це втрата частини історичної та духовної спадщини держави.

🇺🇦⚖️🇷🇸 Чому Україна не визнає Косово?

Для Києва це питання має власну логіку.

Україна послідовно виходить із принципу територіальної цілісності держав та невизнання односторонньої зміни кордонів.

В умовах російської агресії, яка триває з 2014 року, для України особливо важливо не створювати міжнародно-правових прецедентів, які потенційно можуть використовуватися для виправдання сепаратистських або окупаційних практик.

Тому позиція Києва щодо Косова — це не обов’язково демонстрація політичної близькості із Сербією.

Це передусім прагматичний захист принципу територіальної цілісності, який має безпосереднє значення для самої України.

⛰🤝🇺🇦🇷🇸 Від історичних суперечностей — до спільних інтересів

Окремим напрямом українсько-сербських відносин стала «Карпатська ініціатива».

Серед потенційних напрямів співпраці — інфраструктура, логістика, енергетична стійкість, цивільний захист, охорона довкілля, розвиток громад та економічні зв’язки.

Її важливість полягає не лише в окремих проєктах.

Такий підхід демонструє можливість будувати відносини на основі спільних інтересів, навіть тоді, коли держави мають різні погляди на міжнародні конфлікти та по-різному вибудовують відносини з Росією.

Це інша логіка міжнародної політики:

не обов’язково вимагати повної тотожності позицій — натомість шукати те, що може об’єднувати.

🇺🇦🇷🇸 Україна та Сербія мають різний історичний досвід, але саме прагматизм може стати основою для зближення.

Для Белграда Косово — символ національної пам’яті.

Для Києва — питання міжнародного права та власної територіальної цілісності.

І саме розуміння цієї різниці дозволяє говорити про українсько-сербські відносини без спрощень.

Історія визначає позиції держав.

Але дипломатія починається там, де попри історичні розбіжності знаходять спільні інтереси.

🤝 Матеріал підготовлено спільно історичною спільнотою «Хоругва» та медіа «Хлопоман».

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

У Путіна був/є пул живих манекенів, яким просто міняють костюми і возять за ним на різні заходи під виглядом людей різних професій і роду занять. Чисто для потрібної картинки.

Така особа є і в Україні - Олександр Деменко. Він нині заправляє в організації "елгебете-військові". І хтось з наближених до Офісу президента всюди його тягає і підставляє його обличчя в кожній обставині, де є так можливість. Ми зараз з'ясовуємо, яке прізвище у цієї невидимої руки, яка його всюди тягає.

Вчора глава Офісу президента Буданов провів онлайн-бесіду з українськими студентами, які навчаються у вишах Великої Британії. Ну здавалося б - ніщо не віщувало біди. Але ні. От вам і тут в ефірі Саша Деменко з логотипом своєї організації. І навіть після онлайн-зустрічі в публічну комунікацію Буданова по цій темі теж йде лише це фото з цим єдиним "студентом". Цікаво, чи були там в принципі інші "студенти з Великої Британії"?

Перед цим влітку була зустріч президента Зеленського з діячами культури в рамках МінКультівського проєкту "Тисячовесна". І там серед сотень осіб слово обов'язково дають тоді ще не студенту з Англії, а просто "діячу культури" Деменко. Який запитує, звісно, про елегбете (тоді і прозвучала та недолуга відповідь глави держави про людей з ХV століття).

Як мені повідомляють "мої джерела в політичних колах" (тм), незабаром планується зустріч Зеленського і Буданова з українськими полярниками і альпіністами. Повний пул учасників ще формується, але один "полярник-альпініст" з прізвищем на букву Д. вже гарантовано включений у список.

Тож і надалі будь-які посиденьки на будь-які теми за участі будь-яких найвищих посадових осіб держави будуть супроводжуватися участю відповідного актора для досягнення відповідних політичних і пропагандистських задач:
Якщо військовий - то елгебете.
Якщо елгебете - то військовий.
Наратив зрозумілий.
Що не ясно?

Саме так робиться брудна і рясно профінансована пропаганда.

Колгоспні збори, 30-ті роки ХХ століття, на теренах Полісся.

𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни щоб перейти до каналу)

#Колективізація #НМТ

🎨🇺🇦 «Антін Жданович — полковник Київський»

📍 Україна
⏳ 1990 рік
🖌 Данило Нарбут

Перед вами — портрет-парсуна Антіна Ждановича, київського полковника та сподвижника Богдана Хмельницького, створений Данилом Нарбутом у 1990 році.

Полотно виконане темперою та належить до відомої серії історичних портретів гетьманів і полковників XVII століття, у якій художник звертався до традицій української парсуни.

Жданович постає на тлі козацької хоругви із зображенням Архангела Михаїла — покровителя Києва та символу військової традиції.

Через поєднання постаті полковника, козацької хоругви та давньої портретної традиції Нарбут створює урочистий образ доби Хмельниччини.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

⛨ ХОРУГВА – історичний клуб pinned a photo

Дякую братам зі спільноти «Хоругва» за підтримку та допомогу, ви найкращі!
Дані організаторів дійства та їхніх співучасників буде передано до правоохоронних органів та покарано згідно законодавства.

Також прошу підтримати та поширити збір бійця 4-го полку «Рейнджер» ССО.

Посилання на збір: https://www.instagram.com/p/DdIw5Nat-b9/?stkn=MTAzeHozaHduYnlvZQ==

ꑭ Kraken community ꑭ | Зв'язок

⛨ ХОРУГВА – історичний клуб pinned a photo

🇪🇸 «Велика, Єдина, Католицька Іспанія!»

— Франсіско Франко Баамонде

Для Франко Іспанія була не просто територією, а єдиною історичною та культурною спільнотою, суверенітет якої необхідно було зберегти.

Його державне бачення ґрунтувалося на захисті єдності країни, традицій та католицької ідентичності, а також на протистоянні комунізму й політичним силам, які він розглядав як загрозу державному устрою Іспанії.

Водночас франкістська система передбачала значну роль місцевих органів влади та муніципалітетів у внутрішньому управлінні — тобто поєднання сильної єдиної держави з широкими можливостями місцевого адміністрування.

Іспанія мала залишатися сильною національною державою, не втрачаючи своїх історичних, культурних і християнських основ.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви

🎨🇺🇦 «Балада роду та мого народу»

📍 Україна
⏳ 2012 рік
🖌 Каріна Волошко

Перед вами — дипломна робота української художниці Каріни Волошко «Балада роду та мого народу», створена у 2012 році.

У самій назві твору закладено особистий і водночас національний вимір: історія власного роду переплітається з пам’яттю та долею цілого народу.

Це своєрідне художнє осмислення спадкоємності поколінь, родової пам’яті та зв’язку людини зі своєю землею й культурою.

⛨ @KhoruhvaKlub 🟥🟨

#НесемоХоругви